Архів

09.12.2019

Вийшов друком журнал № 11-12, 2019 р.

Кiлькiсть переглядiв: 656
№ 11-12, 2019 р.

УДК 330. 341.424: 339.9
JEL: B.41
М. І. З В Є Р Я К О В, 
доктор економічних наук, професор, 
член-кореспондент НАН України, ректор,
© Звєряков Михайло Іванович, 2019; 
e-mail: rector@oneu.edu.ua,
 
А. В. Г Р И М А Л Ю К, 
 кандидат економічних наук, 
доцент кафедри загальної економічної теорії й економічної політики
© Грималюк Андрій Вікторович, 2019;
 e-mail: andreigrim01@gmail.com 

Одеський національний економічний університет, 
вул. Преображенська, 8, 65082, Одеса, Україна

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ, ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА І ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ 

Резюме
Нині Україна перебуває у своєрідній «точці біфуркації», що відкриває можливості для подальшого історичного руху за кількома напрямами, які суперечать один одному. У цих умовах різко зростає значення економічної науки, покликаної активно впливати на суспільний вибір через теоретичне обґрунтування такого варіанта економічної стратегії держави, який би найбільше відповідав об’єктивним потребам розвитку продуктивних сил країни. З використанням категоріального апарату економічної теорії науково визначено контури такої моделі управління економікою, яка може стати ефективною альтернативою його старій системі, що є головною причиною економічного провалу України.
Міжнародна практика нагромадила критичну масу емпіричного матеріалу, який доводить, що в сучасних умовах панівною стає суб’єкт-об’єктна модель керованого розвитку, в межах якої суспільство як єдиний колективний суб’єкт свідомо використовує об’єктивні економічні закони капіталізму для розвитку своїх продуктивних сил. Успіх вольових перетворень, які, врешті-решт, починаються в нашій країні, багато в чому залежатиме від того, чи буде створено сучасну модель розвитку, тотожну за своєю економічною сутністю державному капіталізму.
Ці специфічні історичні умови визначають необхідний взаємозв’язок економічної теорії та державної політики в межах нової моделі управління економікою, що передбачає не просто керований, а науково керований розвиток. Таке наукове управління економічним розвитком дуже потрібно Україні, якій під виглядом неоліберального дерегулювання нав’язують давно застарілу неоліберальну модель стихійної ринкової трансформації. Отже, політична економія в сучасних умовах покликана стати, насамперед, теорією дії, теорією публічного управління економікою. Це відкриє на всіх рівнях економічних досліджень нові широкі можливості для подальшої розробки запропонованої методології, розвитку на її основі економічної теорії та послідовного її застосування при вирішенні надзвичайно складних практичних проблем, пов’язаних із створенням в Україні суб’єкт-об’єктної моделі керованого економічного розвитку.

Ключові слова: економічна теорія; політична економія; державний капіталізм; керований розвиток; промисловий цикл; публічне управління; «неокласичний синтез»; економічний лібералізм (с. 3–33).
Бібл. 30; табл. 1.
Список використаної літератури
1. Mishan E.J. Economic Myths and the Mythology of Economics. – NY : Humanities Press International, 1986. – 176 р. 
2. Pasinetti L. Keynes and the Cambridge Keynesians: A “Revolution in Economics” to be Accomplished. – NY : Columbia University Press, 2007. – 385 р.
3. Эрроу К. Информация и экономическое поведение // Вопросы экономики. – 1995. – № 5. – C. 98–107.
4. Стиглер Дж. Экономическая теория информации / Теория фирмы [под ред. В.М. Гальперина]. – СПб. : Экономическая школа, 1995. – С. 78–90.
5. Акерлоф Дж. Рынок «лимонов»: неопределенность качества и рыночный механизм // THESIS. – 1994. – Вып. 5. – С. 91–104.
6. Найт Ф. Риск, неопределенность и прибыль. – М. : Дело, 2003. – 360 с.
7. Lipsey R.G.  IS-LM, Keynesianism, and the New Classicism / Macroeconomics and the Real World. – Vol. 2 : Keynesian Economics, Unemployment and Policy. – Oxford, Oxford University Press, 2000. –  pp. 57–82. 
8. Lucas R.E. Models of Business Cycle. – Oxford : Basil Blackwell, 1987. – 273 р.
9. Поланьи К. Великая трансформация: политические и экономические истоки нашего времени. – М. : Алетейя, 2017. – 312 с. 
10. Зверяков М.И. Теоретические проблемы формирования национальной экономической системы. – Одесса : Астропринт, 2012. – 235 с. 
11. Hollinger P. Meet the cobots: humans and robots together on the factory floor // Financial Times. –  2016. – May 5. – pp. 12–14. 
12. McAfee A., Brynjolfsson E. Human Work in the Robotic Future: Policy for the Age of Automation // Foreign Affairs. – 2016. – July/August. – pp. 23–28.
13. Kenney M., Zysman J. The Rise of the Platform Economy // Issues in Science and Technology. – 2016. – No 32(3). – pp. 61–69.
14. Звєряков М.І. Промислова політика і механізм її реалізації // Економіка України. – 2016. – № 6. – C. 3–18.
15. Autor D. Why Are There Still So Many Jobs? The History and Future of Workplace Automation // Journal of Economic Perspectives. – 2015. – No 29. – pp. 3–30.
16. Yglesias M. Elizabeth Warren has a plan to save capitalism // The New York Times. – 2018. – December 31.
17. Бергер Я.М. Экономическая стратегия Китая. – М. : Форум, 2009.  – 560 с.
18. Weiss J. The Economics of Industrial Development. – NY : Taylor & Francis, 2010. – 240 p.
19. Qunhui Huang. China’s Industrialization Process. – Singapore : Springer Singapore, 2018. – 275 р. 
20.  MacDonald P.K., Parent J.M. The Road to Recovery: How Once Great Powers Became Great Again // The Washington Quarterly. – 2018. – Vol. 41. – Iss. 4. – pp. 21–39. 
21. Rojecki A. Trumpism and the American Politics of Insecurity // The Washington Quarterly. – 2016. – Vol. 39. – Iss. 4. – pp. 65–81. 
22. Holmes K. Rebound Getting America Back to Great. – NY : Rowman and Littlefield, 2017. – 189 р.
23. Brunnermeier M., Doshi R., James H. How Great Powers Compete Economically // The Washington Quarterly. – 2018. – Vol. 41. – Iss. 3. – pp. 161–176. 
24. Звєряков М.І. Глобалізація і деіндустріалізація: зміст, суперечності та способи їх розв’язання // Економіка України. – 2017. – № 12. – С. 3–12.
25. Фокс Дж. Торговельна політика США – час почати спочатку // Економіка України. – 2017. – № 5-6. – С. 16–30.
26. Геєць В.М. Чому знову настав час починати спочатку? // Економіка України. – 2017. – № 5-6. – С. 31–38.
27. Гриценко А.А. Логіко-історичні засади кардинальних економічних змін і переходу до реконструктивного розвитку // Економіка України. – 2017. – № 5-6. – С. 39–57.
28. Жданова Л.Л. Відтворення і нагромадження капіталу: теорія, методологія, економічна політика : моногр. – Одеса : Астропринт, 2014. – 296 с.
29. Звєряков М.І. Теоретична парадигма сталого розвитку та українські реалії // Економіка України. – 2018. – № 10. – С. 10–31.
30. Astrov V. Ukraine: Growth slowdown on the horizon / The Vienna Institute for International Economic Studies // Forecast Report. – 2019. – March. – pp. 149–152 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://wiiw.ac.at/ukraine-growth-slowdown-on-the-horizon-p-4857.html.
Стаття надійшла до редакції 12 вересня 2019 р.

 УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

УДК 658.152:005.336.3-021.477
О. Г.  Я Н К О В И Й,
 доктор економічних наук,
професор кафедри економіки підприємства
та організації підприємницької діяльності,
© Янковий Олександр Григорович, 2019;
 e-mail: yankovoy_a@ukr.net,

В. О.  Я Н К О В И Й,
кандидат економічних наук, 
доцент кафедри економіки 
права та планування бізнесу
© Янковий Володимир Олександрович, 2019;
 e-mail: vladimir_ya@ukr.net

Одеський національний економічний університет,
вул. Преображенська, 8, 65082, Одеса, Україна

ОПТИМІЗАЦІЯ ФОНДООЗБРОЄНОСТІ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ 
ЗА ДОПОМОГОЮ ВИРОБНИЧИХ ФУНКЦІЙ 

Резюме
Нехтування питаннями управління фондоозброєністю на промислових підприємствах, брак інформації про рівень її відмінності від оптимальної величини неухильно призводять до нераціонального використання основних виробничих фондів і робочої сили. Це, у свою чергу, неминуче проявляється в зниженні конкурентоспроможності окремих вітчизняних товаровиробників, погіршенні їх фінансового становища і, врешті-решт, завершується банкрутством. Таким чином, необхідно постійно відстежувати виникнення неоптимальної фондоозброєності, яка здатна викликати відносний надлишок одного з найважливіших виробничих факторів-ресурсів і зниження ефективності використання іншого. 
Запропоновано процедуру аналітичного визначення оптимальної фондоозброєності товаровиробника за допомогою граничної норми технологічного заміщення ресурсів у рамках динамізованих виробничих функцій, що дозволило перевірити наукову гіпотезу про відносну надлишковість основних засобів порівняно з оплатою праці не тільки на рівні галузі промисловості, а й на окремих машинобудівних і харчових підприємствах. Зокрема, обґрунтовано ряд узгоджених критеріїв оптимальної фондоозброєності, коли побудована виробнича функція адекватно описує варіацію в часі техніко-економічних показників товаровиробника, та розроблено альтернативні управлінські рекомендації у разі виявлення неоптимальності фактичної фондоозброєності на підприємстві. 
Апробація запропонованих теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій на вітчизняних підприємствах різних галузей промисловості показала,  що на підприємствах машинобудування і харчової промисловості України в останні роки спостерігався істотний надлишок основних виробничих фондів порівняно з оплатою праці. Фактичне перевищення необхідної фондоозброєності, тобто її неоптимальність, у цей період сформувалося під впливом двох головних чинників: наявності на підприємствах промисловості великої кількості застарілого і спрацьованого техніко-технологічного устаткування, яке неефективно використовувалось, й штучного заниження вартості виробничого фактора «робоча сила», що проявляється в необґрунтовано низькій оплаті праці персоналу досліджуваних підприємств. 

Ключові слова: оптимізація; фондоозброєність; виробнича функція; заміщення факторів  (с.  34–48).
Бібл. 8; табл. 6; формул 14.
Список використаної література
1. Янковий О.Г., Янковий В.О. Фондоозброєність у машинобудуванні України: реальність і оптимальність // Економіка України. – 2018. – № 8. – С. 16–29. 
2. Янковий В.О. Оптимальна фондоозброєність і виробничі функції : моногр. – Одеса : Атлант, 2018. – 251 с.
3. Янковий О.Г., Янковий В.О. Процедура визначення оптимальної фондоозброєності на базі виробничих функцій // Вісник соціально-економічних досліджень : зб. наук. праць. – 2018. – № 4. – С. 77–87.
4. Янковий В.О. Оптимізація фондоозброєності – шлях до внутрішньої рівноваги підприємства // Вісник Одеського національного університету. – Сер. : Економіка. – 2018. – Т. 23. – Вип. 6. – С. 401–405.
5. Yankovyi O., Goncharov Yu., Koval V., Lositska T. Optimization of the capital-labor ratio on the basis of production functions in the economic model of production // Науковий вісник Національного гірничого університету. – 2019. – № 4. – С. 134–140.
6. Koval V., Slobodianiuk O., Yankovyi V. Production forecasting and evaluation of investments using Allen two-factor production function // Baltic Journal of Economic Studies. – 2018. – Vol. 4. – № 1. – pp. 219–226 (https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-1-219-226). 
7. Шумська С.С. Інструмент виробничої функції в дослідженні української економіки // Економіка і прогнозування. – 2007. – № 4. – С. 104–123. 
8. Казакова М.В. Анализ свойств производственных функций, используемых при декомпозиции экономического роста [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ftp://ftp.repec.org/opt/ReDIF/RePEc/rnp/wpaper/31.pdf.
Стаття надійшла до редакції 11 вересня 2019 р.

ПРОБЛЕМИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

УДК 332.025:352.9
Н. В.  С М Е Н Т И Н А, 
доктор економічних наук, професор, 
завідувачка кафедри, 
© Сментина Наталія Валентинівна, 2019;
e-mail: smentn@ukr.net,

А. А.  Ф І А Л К О В С Ь К А,
кандидат економічних наук, старший викладач
 © Фіалковська Анасатасія Андріївна, 2019;
 e-mail: fian.od.ua@gmail.com

 Кафедра економіки, права та управління бізнесом
 Одеського національного економічного університету,
вул. Преображенська, 8, 65082, Одеса, Україна

БЕНЧМАРКІНГ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ
ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Резюме
Досліджено бенчмаркінг як інструмент ефективного управління економічним розвитком добровільно об’єднаної територіальної громади. Ефективне використання технології бенчмаркінгу, ключовою особливістю якого є творчий характер, орієнтація на кращі практики з подальшою синергією результатів, – невід’ємна передумова успішного розвитку новостворених територіальних систем. 
Обґрунтовано доцільність запровадження інструмента бенчмаркінгу через зміну моделі публічного управління. Визначено ключові питання, які виникають перед територіальними утвореннями як самостійними гравцями ринку в результаті проведення реформи територіальної організації влади. Для покращення якості життя й активізації економічного потенціалу конкретної громади наголошено на доцільності трисекторного управління місцевим економічним розвитком: управління, що передбачає співпрацю публічного сектору (влади), економічного сектору (бізнесу) та неурядового сектору (громадськості). Досліджено критерії добору стейкхолдерів місцевого економічного розвитку, здатних стати справжніми рушіями змін на краще.
Результати, отримані при вивченні поточного стану територіального утворення порівняно з іншими, узагальнено в економічному профілі громади. Окреслено чинники, що визначають доцільність складання економічного профілю і при цьому розглядаються як певний стимул для всіх учасників партисипативного планування виступити користувачами цієї інформації. Проведено групування стимулів для стейкхолдерів місцевого економічного розвитку.
Встановлено можливі групи інструментів місцевого економічного розвитку. Наведено аргументи на користь таких його інструментів, як створення сільськогосподарських кооперативів, заснування агенцій місцевого розвитку та облаштування територій присутності бізнесу. Визначено складові проєктної пропозиції, за результатами аналізу яких проєкт оцінюється з позиції економічної та соціальної корисності для громади. 

Ключові слова: місцевий економічний розвиток; бенчмаркінг; управління; стейкхолдери; інструменти (с. 49–59).
Бібл. 5; рис. 2; табл. 2.
Список використаної літератури 
1. Васильченко Г., Парасюк І., Єременко Н. Планування розвитку територіальних громад : навч. посіб. для посадових осіб місцевого самоврядування. – К. : ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «ВІ ЕН ЕЙ», 2015. – 256 с.
2. Стимулювання економічного зростання на місцевому рівні : аналіт. доп. ; [за ред. С.О. Білої]. – К. : НІСД, 2013. – 88 с.
3. Воробей В., Кравчук К., Крижанівський В., Поліковська Ю. Інструменти економічного розвитку територій. – Львів, 2017. – 68 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ppv.net.ua/uploads/work_attachments/Local_Economic_Development_Toolkit_UA.pdf.
4. Гаценко Л.В. Теорія зацікавлених сторін (стейкхолдерів): історія розвитку та проблемні питання для подальших досліджень // Водний транспорт. – 2016. – Вип. 1. – С. 156–160 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vodt_2016_1_27.
5. Kollar K. The examination of the instruments of local economic development, particularly in consideration of Vienna // Hungarian Journal of Industrial Chemistry. – 2011. – Vol. 39 (1). – pp. 21–25.
Стаття надійшла до редакції 12 вересня 2019 р.

ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АПК

УДК 338.439.02
І. О.  К У З Н Е Ц О В А, 
професор, доктор економічних наук,
завідувачка кафедри менеджменту 
Одеського національного економічного університету,
вул. Преображенська, 8, 65082, Одеса, Україна 
© Кузнецова Інна Олексіївна, 2019;
 e-mail: inna.stream27@gmail.com

ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: ВЕКТОР РОЗВИТКУ

Резюме
Інтеграція України у світову економіку актуалізує проблему продовольчої безпеки на національному рівні, підтримка якої певним чином залежить від вектора розвитку зернового ринку, що забезпечує населення найбільш масовими продуктами харчування, а тваринництво – кормами.
Проведено аналіз чинників, що впливають на світовий дисбаланс між пропозицією та споживанням зерна. До базових показників віднесено: відставання темпів виробництва зерна від темпів зростання чисельності населення у світі та збільшення споживання зерна у тваринництві. Ці фактори визначають стійкий підвищений попит на зернові культури і впливають на зростання індексу цін FAO. За таких умов Україна як провідний експортер зерна відіграє ключову роль у стабілізації світової продовольчої безпеки.
Для визначення впливу розвитку національного зернового ринку на продовольчу безпеку використовується низка індикаторів: процент споживання продуктів тваринного походження у добовому енергетичному раціоні людини; забезпечення раціону харчування людини основними видами продуктів, у виробництві яких лежить перероблене зерно чи виготовлення яких пов’язано з його споживанням; диференціація вартості харчування населення вказаними продуктами за соціальними групами; середньодушове виробництво зерна. 
У результаті аналізу розрахованих значень індикаторів продовольчої безпеки встановлено, що стан вітчизняного зернового ринку відповідає вектору «голодного експорту», який характеризується нарощуванням експортних обсягів зерна завдяки не тільки збільшенню його валового збору, а й зменшенню його споживання як у зернопереробній промисловості, так і у тваринництві. 
На основі проведеного порівняльного аналізу зовнішньоекономічної діяльності борошномельної галузі України і Туреччини зроблено висновок, що остання, будучи лідером світового ринку борошна, виробляє його з українського зерна. З огляду на це запропоновано заходи з державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності борошномельної галузі. 

Ключові слова: продовольча безпека; індикатори продовольчої безпеки; зерновий ринок; експорт зерна; зовнішньоекономічна діяльність борошномельної галузі (с. 60–76).
Бібл. 16; рис. 12; табл. 1. 
Список використаної літератури
1. Саблук П.Т. Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України в ХХІ столітті. – К. : Ін-т аграрної економіки  УААН, 2001. – 94 с. 
2. Власов В.І. Глобальна продовольча проблема. – К. : Інститут аграрної економіки, 2001. – 506 с.
3. Кваша С.М. Зовнішньоекономічна діяльність АПК України: стан, стратегія і тактика розвитку. – К. : ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2000. – 252 с.
4. Геєць В.М., Кизим М.О., Клебанова Т.С., Черняк О.І. та ін. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство : моногр. ; [за ред. Геєця В.М.]. – Харків : Вид-во «ІНЖЕК», 2006. – 240 с.
5. Щербань В.П. Організаційно-економічний механізм продовольчої безпеки регіону. – Суми : СОД «Козацький вал», 2000. – 288 с. 
6. Федулова І.В. Дослідження продовольчої безпеки: принципи і підходи щодо оцінки // Стратегія економічного розвитку України. – 2014. – № 34. – С. 40–46.
7. Бабич М.М. Індикатори продовольчої безпеки в Україні: тенденції розвитку // Економіка АПК. – 2018. – № 5. – С. 41–50.
8. Дудар В. Продовольча безпека України та складові її забезпечення у контексті економічної безпеки держави // Вісник ТНЕУ. –2016. – № 2. – С. 20–32. 
9. Колісник Г.М. Продовольча безпека України та особливості її розвитку // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. – 2015. – № 5. – С. 72–76. 
10. Мостенська Т.Л., Федулова І.В., Мостенська Т.Г. Продовольча безпека України та напрями її забезпечення // Наукові праці Національного університету харчових технологій. – 2012. – № 46. – С. 103–113.
11. Щербина С.В. Методологічні аспекти аналізу індикаторів продовольчої безпеки України // Статистика України. – 2014. – № 3. – С. 61–68.
12. Борисова В.Д., Дубовицкий А.Г. Агфляция как особый тип развития инфляционных процессов // Известия ПГПУ. – 2012. – № 28. – С. 244–248.
13. Банах О.І. Огляд та аналіз міжнародних та вітчизняних методик оцінювання продовольчої безпеки // Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2017. – Вип. 1-2. – С. 94–102.
14. Боярунец А. ЕБРР: Локомотивом украинской экономики может стать АПК // AgriNEWS [Електронний ресурс].  Режим доступу : http://agrinews.com.ua/show/276724.html.
15. Звєряков М.І. Глобалізація і деіндустріалізація: зміст, суперечності та способи їх розв’язання // Економіка України. – 2017. – № 11 – С. 3–16.
16. Райнерт Э.С. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными ; [пер. с англ. Н. Автономовой] ; [под ред. В. Автономова]. – М. : Изд. дом Высшей школы экономики, 2011. – 384 с. 
Стаття надійшла до редакції 13 вересня 2019 р.

СВІТОГОСПОДАРСЬКІ ЗВ'ЯЗКИ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

УДК 339.976.2:332.14
Ю. К.  М А С Л О В, 
професор, доктор політичних наук, 
професор кафедри філософії, історії та політології 
Одеського національного економічного університету,
вул. Преображенська, 8, 65082, Одеса, Україна
© Маслов Юрій Костянтинович (Maslov Yurii), 2019;
 e-mail: jurij.maslov@gmail.com

УЧАСТЬ УКРАЇНИ В МАКРОРЕГІОНАЛЬНИХ СТРАТЕГІЯХ ЕС: 
КОНЦЕПТУАЛЬНЕ БАЧЕННЯ ТА ВИКЛИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Резюме
Досліджено теоретичні аспекти міжстратегічної співпраці з реалізації макрорегіональних стратегій ЄС. Наголошено, що необхідність розробки макрорегіональних стратегій зумовлена наявністю комплексних проблем територіальних громад, для розв’язання яких традиційні методи галузевого і територіального управління виявляються недостатніми, а сфера поширення територіальних проблем не збігається з економічним і адміністративним районуванням. Відзначено, що участь України в процесі розробки і подальшій реалізації макрорегіональних стратегій ЄС відкриває шанс долучитися до втілення в життя важливої ініціативи Європейської комісії, а також практично підтвердити євроінтеграційні прагнення. 
Зосереджено увагу на Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Визначено основні напрями розвитку Дунайського макрорегіону. Обґрунтовано, що активна участь України в даній Стратегії ЄС сприятиме підвищенню конкурентоспроможності її регіонів, прискоренню євроінтеграційних процесів та наближенню рівня життя населення прикордонних регіонів до середньоєвропейського рівня.
Сформовано концептуальне бачення щодо імплементації макрорегіональної стратегії для Дунайського регіону на території України в контексті глобалізаційних викликів. Акцентовано увагу на необхідності тісної співпраці України та інших країн-учасниць над визначенням і узгодженням спільних пріоритетних проєктів (поновлення роботи спільної президентської комісії, активізація діалогу в рамках існуючих єврорегіонів тощо).
Підкреслено доцільність адаптації національної системи планування до європейських принципів, необхідність узгодження системи цілей національної та регіональних стратегій з планом дій та проєктами реалізації макрорегіональних стратегій на територіях, охоплених сферою впливу останніх, важливість кореляції системи стратегічних заходів з політикою ЄС.
Визначено ключові компоненти, на яких має ґрунтуватися стратегічне планування розвитку української частини Дунайського регіону. Визначено пріоритети активної участі України в реалізації макрорегіональної Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

Ключові слова: стратегічне планування; міжстратегічна співпраця; макрорегіональна стратегія (с.  87–90).
Бібл. 4.
Список використаної літератури
1. Винслав Ю. Стратегическое макропланирование и национальная промышленная политика: содержательны ли официальные законопроекты? // Российский экономический журнал. – 2014. – № 3. – С. 3–22.
2. Писаренко С.М. Целевое планирование и территориальные комплексы. – К. : Наукова думка, 1983. – 172 с. 
3. Комплексне бачення участі України в реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону ; [під заг. ред. І.В. Студеннікова]. – Одеса : Центр регіональних досліджень, 2015. – 158 с.
4. Maslov Y. Transformational aspects of the european union strategy for the danube region // Baltic Journal of Economic Studies. – 2019. – Vol. 5. – No 3. – pp. 108–115  (doi: http://dx.doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-3-108-115).
Стаття надійшла до редакції 23 вересня 2019 р.

________

РЕЗЮМЕ (англійською мовою) (с. 87-90)
______

Зміст журналу за 2019 рік (с. 91-94)

______

РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ (с. 95-96)


» Усi новини
Новини
Вийшов друком журнал № 11-12, 2019 р.
№ 11-12, 2019 р. УДК 330. 341.424: 339.9 JEL: B.41 М. І. З... »
Вийшов друком журнал № 9-10, 2019
№ 9-10, 2019 р. УДК 338:339:669.1 (477) О. І.  А М О Ш А, професор,... »
Вийшов друком № 7-8, 2019 р.
№ 7-8, 2019 р. ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 658.012.23 К.... »
Вийшов друком журнал № 6, 2019 р.
  № 6, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК... »
Вийшов друком журнал № 5, 2019 р.
Змiст № 5, 2019 УКРАЇНА І МВФ: ОСНОВИ СПІВРОБІТНИЦТВА С. О. ... »
Вийшов друком журнал № 4, 2019
№ 4, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК 621.6:620.91-0.49.34 А.В. ... »
Вийшов друком журнал № 3, 2019 р.
№ 3, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК... »
Вийшов друком журнал № 2, 2019 р.
№ 2, 2019 р.     УДК 330.101  П. С.  Є Щ Е... »
Вийшов друком журналу № 1, 2019 р.
№ 1, 2019 р.   УДК 338.2; 330.101; 330.8 В. М.  Г Е Є... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE