Архів

20.09.2019

Вийшов друком журнал № 6, 2019 р.

Кiлькiсть переглядiв: 100

 

№ 6, 2019 р.

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

УДК 330.341:004.4 (477)
О. С.  СЕРДЮК,
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник
відділу проблем перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу
Інституту економіки промисловості НАН України,
вул. Марії Капніст, 2, 03057, Київ, Україна

© Сердюк Олександр Сергійович (Serdiuk Oleksandr), 2019;
e-mail: serdyuk_o@nas.gov.ua
 
КОНЦЕПЦІЯ ЕФЕКТИВНОГОЗНИЖЕННЯ ЕМІСІЇ СО2 В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ

Резюме
Нині українська енергетична система, а саме – сектор теплової енергетики, є найбільшим у країні продуцентом СО2. З огляду на вагомий внесок енергетичного сектору України в загальнодержавне продукування СО2, необхідність у його реструктуризації стає дедалі очевиднішою з економічної точки зору. Однак відсутність економічних стимулів для приватних сторін та обмежені фінансові можливості державного сектору гальмують реалізацію відповідних заходів. Зважаючи на те, що природні економічні стимули зниження викидів СО2 приватним сектором в енергетиці (80% теплової енергетики належить приватному сектору) можуть виникнути лише у випадку зміни кон’юнктури ринку енергоносіїв, постає питання щодо ефективного використання обмежених фінансових ресурсів держави для таких потреб. 
З огляду на це, розроблено концепцію зниження емісії СО2 в енергетичному секторі України, яка має реалізовуватись у три етапи: оптимізація виробництва електроенергії на ТЕС шляхом приведення навантаження до максимального та відносно ефективного рівнів, за яких на одиницю викидів СО2 продукуватиметься найбільша кількість енергії; кластеризація ТЕС на дві групи за показниками ефективності експлуатації: виокремлення відносно ефективних ТЕС, що підлягають модернізації; ранжування відносно неефективних ТЕС за пріоритетністю до заміни на відновлювальні джерела енергії.
Для встановлення підприємств, по відношенню до яких мають бути застосовані запропоновані заходи, розроблено програмне забезпечення, яке визначатиме відповідну інформацію шляхом аналізу даних, що характеризують діяльність підприємств.
 
Ключові слова: концепція; ефективність зниження СО2; теплові електростанції; оптимізація виробництва; кластеризація; модернізація; відновлювальні джерела енергії (с. 3–17).
 
Бібл. 3; рис. 12; табл. 2.
Список використаної літератури
1. Рифкин Д. Третья промышленная революция. Как горизонтальные взаимодействия меняют энергетику, экономику и мир в целом ; [пер. с англ.]. – М. : Альпина нон-фикшн, 2014. – 410 с.
2. Пляскина Н. Формирование рыночных отношений в сфере природопользования и тенденции развития энергетической политики в условиях реализации Киотского протокола // Вестник Новосибирского государственного университета. – Сер. : Социально-экономические науки. – 2005. – № 5. – С. 24–40.
3. Мюллер А. Введение в машинное обучение с помощью Python. Руководство для специалистов по работе с даннями ; [пер. с англ.]. – СПб. : Вильямс, 2017. – 480 с. 
Стаття надійшла до редакції 7 листопада 2018 р.
 
ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ
 
УДК 336.71+332.12
JEL CODES G18, G21, G28, L12, L41, P52
 
А. С.  Ш І Р І Н Я Н,
доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник
проблемної науково-дослідної лабораторії
Національного університету харчових технологій,
вул. Володимирська, 68, Київ, 01601, Україна,
старший науковий співробітник Навчально-наукового центру НАН України,
пр-т Науки, 46, 03028, Київ, Україна,

© Шірінян Арам Сергійович (Shirinyan Aram), 2019;
e-maіl: aramshirinyan@ukr.net,

Л. В.  Ш І Р І Н Я Н,
доктор економічних наук, професор, завідувачка кафедри фінансів
Навчально-наукового інституту економіки і управління
Національного університету харчових технологій,
вул. Володимирська, 68, 01601, Київ, Україна

© Шірінян Лада Василівна (Shirinyan Lada), 2019;
e-mail: ladashirinyan@ukr.net
 
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ РИНКУ 
БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ: 
ФАКТОР СУПЕРНИЦТВА, ТЕНДЕНЦІЇ ТА РЕЗУЛЬТАТИ

Резюме
Запропоновано нову методологію комплексного оцінювання конкурентоспроможності українського ринку банківських послуг, яка відображає результат і досконалість конкурентної взаємодії банків і визначає ступінь переваги сукупності його показників над сукупністю показників інших секторів економіки країни і відповідних ринків інших країн світу. Підхід реалізовано з позицій конкурентної взаємодії банків, ефективності бізнесу і розподілу послуг і апробовано для аналізу ситуації у 2006–2017 рр.
Представлене дослідження є другим блоком загальної методології оцінювання конкурентоспроможності ринку банківських послуг і охоплює такі пункти: ефективність банківської діяльності, ступінь монополізації, рівень конкуренції банків, інтегральна оцінка конкурентоспроможності, диспропорції та насичення ринку гравцями.
Для виявлення переваг було введено відносні показники: індекси перевищення капіталізації та концентрації, показник перевищення конкуренції. Виконано порівняння українського ринку банківських послуг із порівнянними ринками країн єврозони та інших країн світу. Досконалість конкурентної взаємодії банків послуг відображено в показниках ефективності, концентрації, диспропорцій, індексі Герфіндаля – Гіршмана. За узагальнену оцінку діяльності всіх банків відповідає показник інтегральної конкурентоспроможності. 
В останні роки неефективними є ринки банківських послуг України і Румунії. Серед країн з перехідною економікою найбільш привабливими орієнтирами для України є ринки Польщі та Туреччини. Для наближення до їх показників необхідно збільшити капіталізацію і ринкову вартість банків у 10 разів, а до показників Німеччини – майже у 180 разів. Показники концентрації в Україні є завищеними в 1,4 раза порівняно з Італією та Францією, в 1,3 раза – порівняно з Польщею. Тренд індексу Герфіндаля – Гіршмана для України є зростаючим, а інтегральна конкурентоспроможність ринку банківських послуг України – невисокою з оцінкою «задовільно».
Аргументовано необхідність збільшення капіталізації банків, рентабельності банківських активів, зменшення ринкової концентрації та диспропорцій розподілення послуг.
 
Ключові слова: ринок банківських послуг; економічна ефективність; конкуренція; концентрація; конкурентоспроможність; індекс Герфіндаля – Гіршмана; диспропорція розподілу (c. 18–38).
 
Бібл. 15; табл. 13; формул 14.
Список використаної літератури
1. Шірінян А.С., Шірінян Л.В. Конкурентоспроможність ринку банківських послуг України: фактор масштабу // Економіка України. – 2019. – № 2. – С. 37–48; № 3. – С. 35–51.
2. Шірінян Л.В. Фінансове регулювання страхового ринку України: проблеми теорії та практики : моногр. – К. : Центр учбової літератури, 2014. – 458 с.
3. Гладких Д. Умови конкуренції на українському ринку банківських послуг // Вісник Національного банку України. – 2012. – № 9. – С. 9–13.
4. Карчева Г.Т., Смовженко Т.С., Міщенко В.І. та ін. Ефективність та конкурентоспроможність банківської системи України : моногр. ; [за заг. ред. Г.Т. Карчевої]. – К. : ДВНЗ «Університет банківської справи», 2016. – 279 с.
5. Корецька Н.І. Процес концентрації ринку банківських послуг України: оцінка та стратегії позиціонування // Економічний форум. – 2014. – № 1. – С. 196–204.
6. Радова Н.В. Передумови забезпечення конкурентоспроможності банків України // Економіка і Суспільство. – 2017. – № 8. – С. 659–665.
7. Рашкован В., Корнилюк Р. Концентрація банківської системи України: міфи та факти // Вісник Національного банку України. – 2015. – № 234. – С. 6–38.
8. Koch S., Schneider S., Schneider R., Schröck G. Basel «IV»: What’s next for banks? Implications of intermediate results of new regulatory rules for European banks. – McKinsey & Company, 2017. – 27 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.mckinsey.com/~/media/mckinsey/business%20functions/risk/our%20insights/basel%20iv%20whats%20next%20for%20european%20banks/basel-iv-whats-next-for-banks.ashx.
9. Хоружий Д. Сучасні тенденції впровадження положень Базеля ІІІ // Вісник Національного банку України. – 2015. – № 4. – С. 60–65.
10. Шірінян Л.В., Шірінян А.С. Методологія комплексної оцінки відкритості ринків банківських і страхових послуг України // Економіка України. – 2017. – № 12. – С. 55–60.
11. Claessens S. Laeven L. What drives bank competition? Some international evidence // Journal of Money, Credit and Banking. – 2004. – Vol. 36. – № 3. – Р. 563–583.
12. Panzar J.C., Rosse J.N. Testing for «Monopoly» Equilibrium // Journal of Industrial Economics. – 1987. – Vol. 35. – № 4. – Р. 443–456.
13. Shaffer S. Conduct in a banking monopoly // Review of Industrial Organization. – 2002. – Vol. 20. – Iss. 3. – Р. 221–238.
14. U-Din S., Tripe D., Kabir M.H. Market competition and bank efficiency: a post GFC assessment of Australia and New Zealand // SSRN. – 2017. – August 18 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3021357.
15. Koc Y., Celik S., Arslan S. Market structure and effects of the banking sector // PressAcademia Procedia. – 2017. – Vol. 3. – P. 143–152 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://doi.org/10.17261/Pressacademia.2017.400.
Стаття надійшла до редакції 7 вересня 2018 р.
 
ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АПК
 
УДК 339.92: 338.43
О. В.  Ш У Б Р А В С Ь К А, 
професор, доктор економічних наук, 
завідувачка відділу форм і методів господарювання 
в агропродовольчому комплексі 
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,
вул. Панаса Мирного, 26, 01011, Київ, Україна

© Шубравська Олена Василівна (Shubravska Olena), 2019; 
e-mail: shubravska@gmail.com
 
ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ КОНОМІКИ: 
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЦЕСУ
 
Резюме
Виявлено основні тенденції процесу транснаціоналізації аграрного сектору економіки. Показано, що у ланцюжок створення вартості у світовому агробізнесі включаються власне сільськогосподарські ТНК, а також ті, які обслуговують аграрну діяльність і пов’язані з нею (постачання сільськогосподарської техніки, обладнання, насіння і добрив, переробка, оптова і роздрібна торгівля). Розкрито, що діяльність ТНК в аграрній сфері дедалі більше зосереджується на високоприбуткових, близьких до аграрного, сегментах глобального ланцюжка. Це призводить до посилення припливу до аграрної сфери раніше не пов’язаного з нею капіталу, а також не дозволяє чітко розмежувати суто сільськогосподарські та інші із згаданих ТНК. Зазначено, що агропродовольчий комплекс України в цілому істотною мірою залучений у процес транснаціоналізації, причому входження іноземного капіталу має тенденцію до нарощування. Підвищується концентрація сільськогосподарських земель ТНК та їх структурами шляхом придбання або поглинання українських агрокомпаній. Порівняння основних проявів процесів транснаціоналізації та холдингізації аграрного сектору України (зокрема, залучення корпорацій до глобального фінансового простору, в тому числі й як інвесторів, відносно вищий рівень їх технічної оснащеності та інноваційної активності, переважно експортоорієнтована діяльність тощо) дозволяють зробити висновок про їх подібність.
Посилення присутності в аграрному секторі України зазначених структур мало ряд економічних позитивів. Проте при цьому відсутні достатні підстави вважати, що прихід іноземного капіталу у вітчизняний аграрний сектор дозволить значно збільшити створення доданої вартості та масштаби інноваційної діяльності. Відкритим також залишається питання щодо співвідношення можливих економічних вигод і збитків від порушення корпораціями принципів екологічної та соціальної стійкості агровиробництва. Наголошено, що значною мірою характер діяльності корпоративних структур, у тому числі й ТНК, у межах національних аграрних комплексів зумовлений прийнятими і дотримуваними в кожній конкретній країні нормами.
 
Ключові слова: транснаціоналізація; транснаціональні корпорації; аграрний сектор; агрохолдинги; сільськогосподарські підприємства (с. 39–53).
Бібл. 11. 
Список використаної літератури
1. Цветков В.А. Корпоративный бизнес: теория и практика. – СПб. : Нестор-История, 2011. – 504 с.
2. Келару І.О. Транснаціоналізація і конкурентоспроможний розвиток України : автореф. дис. … канд. eкон. наук. – К. : КНТЕУ, 2014. – 21 с. 
3. Кравчук О. Експорт сировини як національна ідея та наповнення бюджету [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://commons.com.ua/ru/opadatkuvannya-silskogo-gospodarstva-vikliki-i-mozhlivosti/.
4. Лисситса А. К нам неожиданно пришел «единоличник» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://agroportal.ua/views/blogs/k-nam-neozhidanno-prishel-edinolichnik/.
5. Бакуменко О. Тіньова оренда землі в Україні оцінюється в 11,7 млн. га [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://ua.interfax.com.ua/news/land/469898.html.
6. Мірошниченко І. Тінь на полях. Як зупинити незаконні операції на агроринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.epravda.com.ua/COLUMNS/2017/03/27/623100/.
7. Лебедь Л. Мнение: Теневое производство семян подсолнечника достигает 25% [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://agroportal.ua/news/ukraina/mnenie-tenevoe-proizvodstvo-semyan-podsolnechnika-dostigaet-25/.
8. Полтавченко П. Швейцарский трейдер Ukrlandfarming Олега Бахматюка пошел по пути банкротства [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://oligarh.media/2018/09/18/shvejtsarskij-trejder-ukrlandfarming-olega-bahmatyuka-poshel-po-puti-bankrotstva/.
9. Волошин П. Українські компанії увійшли в топ-20 найбільших агрохолдингів світу [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  https://uprom.info/news/agro/ukrayinski-kompaniyi-uviyshli-v-top-20-naybilshih-agroholdingiv-svitu/.
10. Гуторов А.О. Розвиток інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки. – К. : ТОВ «СІК ГРУП Україна», 2016. – 484 с.
11. Лупенко Ю.О., Кропивко М.Ф. Агрохолдинги в Україні та посилення соціальної відповідальності їх діяльності // Економіка АПК. – 2013. – № 7. – С. 5–21.
Стаття надійшла до редакції 13 лютого 2019 р.

ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПИРОДОКОРИСТУВАННЯ
 
УДК 330.8:303:502/504
О. О.  В Е К Л И Ч,
професор, доктор економічних наук,
головний науковий співробітник
відділу екосистемного оцінювання природно-ресурсного потенціалу
ДУ «Інститут економіки природокористування
 та сталого розвитку НАН України»,
бульв. Тараса Шевченка, 60, 01032, Київ, Україна

©  Веклич Оксана Опанасівна (Veklych Oksana), 2019; 
e-mail: okveklych@ukr.net
 
 
СПЕЦИФІКА ВАРТІСНОГО ВИМІРУ 
ЦІННОСТІ ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ 
ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ЗБИТКУ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ 
НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
 
Резюме
Проведено формалізацію економічного збитку від погіршення або знищення екосистемних послуг, на основі якої встановлено його вихідний складник – показник шкоди, завданої екосистемним товарам і послугам як активам природного капіталу. Уперше розкрито змістове наповнення економічного збитку від втрат екосистемних товарів і послуг як вартісного оцінювання сумарної величини завданої їм шкоди (1), обсягу відповідних суспільних витрат і фінансових ресурсів для заміщення певних видів екосистемних послуг, втрачених повністю або частково (2), витрат, необхідних для запобігання шкоді від негативних соціоекономічних і екологічних наслідків втрат екосистемних послуг (3) та усунення цих втрат (4), а також упущеної вигоди від втрачених можливостей (доходу) через деградовані екосистемні послуги і зумовлених цим суспільних витрат (5). Обґрунтовано, що при визначенні загального показника економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища за екосистемними об’єктами його ключовим параметром є саме вартісна оцінка цінності екосистемних послуг на основі економічної оцінки деградаційних змін екосистем-продуцентів. Представлено послідовну параметризацію економічної цінності екосистемних послуг; узагальнено прикладні результати вартісного оцінювання екосистемних послуг, які становлять опорну методичну допомогу для аналогічного оцінювання іншими розробниками, зокрема професійними оцінювачами, ліцензованими Міністерством екології та природних ресурсів України. 
Уведено в науковий обіг положення щодо визначення економічної цінності екосистемних послуг та їх внеску в добробут, які прописані в чотирьох найважливіших конститутивних офіційних документах, розроблених у 2012–2017 рр. Статистичною комісією ООН, ФАО, МВФ і Світовим банком.
Уперше здійснено розрахунок орієнтовної вартості екосистемних послуг басейну річки Дніпро в межах України, в тому числі Київської області, а також встановлено подвійне перевищення вартості послуг екосистем Київської області (як регіону басейну середньої течії Дніпра) над величиною регіонального валового продукту за однаковий часовий період. Доведено необхідність урахування вагомого внеску екосистемних послуг у суспільний дохід (або, навпаки, їх втрат) з метою створення науково вірогідної основи для прийняття обґрунтованіших і достовірніших практичних рішень при формуванні та реалізації соціально-економічної й екологічної політики.
 
Ключові слова: екосистемні послуги; економічний збиток від погіршення або знищення екосистемних послуг; економічна оцінка екосистемних послуг (с. 54–78).
Бібл. 25; табл. 1; формул 5.
Список використаної літератури
1. Веклич О.О. Екосистемний підхід оцінювання економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища: українська автентичність // Економіка України. – 2018. – № 4. – С. 63–75.
2. Haines-Young R., Potschin M.B. Common International Classification of Ecosystem Services (CICES) V5.1. Guidance on the Application of the Revised Structure. – 2017. – 31 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://seea.un.org/sites/seea.un.org/files/lg23_cices_v5.1_final_revised_guidance_03-10-2017.pdf. 
3. Веклич О.О. Параметризація економічного збитку від погіршення/знищення екосистемних послуг // Економіка природокористування і сталий розвиток. – 2019. – № 5 (24). – С. 58–65.
4. Wilson C., Matthews W. Man’s Impact on the Global Environment / Study of Critical Environmental Problems (SCEP). – Cambridge, Massachusetts : MIT Press, 1970. – 319 p.
5.  de Groot R., Fisher B., Christie M. et al. Integrating the ecological and economic dimensions in biodiversity and ecosystem service valuation. – Chapter 1. – March, 2010. – 40 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.teebweb.org/wp-content/uploads/2013/04/D0-Chapter-1-Integrating-the-ecological-and-economic-dimensions-in-biodiversity-and-ecosystem-service-valuation.pdf.
6. Неверов А.В., Варапаева О.А. Стоимостная оценка экосистемных услуг и биологического разнообразия / Труды БГТУ. – Сер. : Экономика и управление. – 2013. – № 7. – С. 95–100 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://elib.belstu.by/handle/123456789/3484.
7. Бистряков І.К., Клиновий Д.В. Системне визначення економічної оцінки природного багатства України // Вісник Національної академії наук України. – 2015. – № 8. – С. 49–57 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87252.
8. Лукьянова О.Н., Волвенко И.В., Огородникова А.А., Анферова Е.Н. Оценка стоимости биоресурсов и экосистемных услуг Охотского моря // Известия ТИНРО. – 2016. – Т. 184. – С. 85–92 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://izvestiya.tinro-center.ru/jour/article/view/79/80.
9. Batker D., Swedeen P., Costanza R. et al. A new view of the Puget Sound economy: the Economic Value of Nature’s Services in the Puget Sound Basin / Earth Economics, 2008. – 90 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.floods.org/ace-files/documentlibrary/committees/A_New_View_of_the_Puget_Sound_Economy.pdf.
10. Соловій І. Оцінка послуг екосистем, забезпечуваних лісами України, та пропозиції щодо механізмів плати за послуги екосистем / Програма FLEG II (ENPI East). – Листопад 2016. – 118 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.enpi-fleg.org/site/assets/files/2131/final_report__i__soloviy__evaluation_of_forest_ecosystem_services_pro-vided_by_forests_of_ukraine_and_proposals_on_pes_mecha.pdf.
11. Hayashi T., Sato M. Ecosystem service valuation and ecosystem asset account in Japan [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://seea.un.org/sites/seea.un.org/files/lg23_ecosystem_service_valuation_asset_accounts_japan.pdf.
12. Barton D.N. Monetary valuation methods in urban ecosystem accounting – examples of their relevance for municipal policy and planning in the Oslo metropolitan area [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://seea.un.org/sites/seea.un.org/files/lg23_barton_et_al._2017_-_urban_eea_-_valuation_v3.pdf.
13. Тишков А.А. Биосферные функции и экосистемные услуги: к методологии эколого-экономических оценок деятельности ООПТ / Экономика экосистем и биоразнообразия: потенциал и перспективы стран Северной Евразии : материалы совещ. «Проект TEEB – экономика экосистем и биоразнообразия: перспективы участия России и других стран ННГ” (Москва, 24 февраля 2010 г.). – М. : изд-во Центра охраны дикой природы, 2010. – 136 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.biodiversity.ru/publications/books/teeb/TEEB_meeting_2010.pdf.
14. Дегтярь Н.В. Організаційно-економічні засади управління екосистемними послугами водно-болотних угідь : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.06 / Сумський держ. ун-т. – Суми, 2014. – 24 с.
15. Юрак В.В. Теоретико-методический подход к оценке общественной ценности природных ресурсов : дис. … канд. эконом. наук : 08.00.05 / Уральский федеральный университет им. первого Президента России Б.Н. Ельцина. – Екатеринбург, 2017. – 258 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/44976/1/urfu1661_d.pdf.
16. Фоменко Г.А., Фоменко М.А., Лошадкин К.А. Оценка экономической ценности биоразнообразия и экосистемных услуг угледобывающего района в Кемеровской области [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ntc-rik.ru/knowledge/library/presentation-materials/prezentatsionnye-materialy/3183/.
17. Гучгельдыев О. Руководство по экономической оценке экосистемных услуг, связанных с водными ресурсами. – Алматы : ОО «Оst-XXI век», 2013. – 40 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://carececo.org/en/dev/руковод_рус_2013.pdf.
18. Розенберг А.Г. Комментарий к статье Роберта Костанцы с соавторами («Nature», 1997) // Самарская Лука: проблемы региональной и глобальной экологии. – 2011. – Т. 20. – № 1. – С. 205–214 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://cyberleninka.ru/article/n/kommentariy-k-statie-roberta-kostantsy-s-soavtorami-nature-1997.
19. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 495 с. 
20. de Groot R, Brander L.,  van der Ploeg S.,  Costanza R. et al. Global estimates of the value of ecosystems and their services in monetary units // Ecosystem Services. – 2012. – Vol. 1 (1). – P. 50–61 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2212041612000101.
21. Costanza R., de Groot R., Suttonet P. et al. Changes in the global value of ecosystem services // Global Environmental Change. – 2014. – № 26 (1). – Р. 152–158 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://wedocs.unep.org/bitstream/handle/20.500.11822/19113/Costanza_et_al_GEC_2014_%2B_SI.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
22. Розенберг А.Г. Стоимость экосистемных услуг для территории Самарской области как инновационная составляющая устойчивого развития [Електронний ресурс]. – Режим доступу : innclub.info/wp-content/uploads/2012/09/розенберг.doc.
23. Сакаль О.В. Еколого-економічна ефективність землекористування в умовах поглиблення інституціональних трансформацій : автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.06 / НАН України, ДУ "Ін-т економіки природокористування та сталого розвитку НАН України". – К., 2018. – 41 с.
24. Патока І.В. Методичні підходи до екосистемного визначення збитків на місцевому рівні // Інфраструктура ринку. – 2019. – № 27. – С. 240–245 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.market-infr.od.ua/uk/27-2019.
25. Бобылев С.Н., Захаров В.М. Экосистемные услуги и механизмы их компенсации: потенциал России / Экономика экосистем и биоразнообразия: потенциал и перспективы стран Северной Евразии : материалы совещ. «Проект TEEB – экономика экосистем и биоразнообразия: перспективы участия России и других стран ННГ» (Москва, 24 февраля 2010 г.). – М. : изд-во Центра охраны дикой природы, 2010. – С. 27–33 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.biodiversity.ru/publications/books/teeb/TEEB_meeting_2010.pdf.
Стаття надійшла до редакції 4 лютого 2019 р.
 
 
ЕКОНОМІКА І ПРАВО
 
УДК 330.341.1
В. К.  Х А У С Т О В,
кандидат технічних наук, учений секретар
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,
вул. Панаса Мирного, 26, 01011, Київ, Україна
 
© Хаустов Володимир Кирилович (Khaustov Volodymyr), 2019;
e-mail: khau@ief.org.ua
 
ОХОРОНА ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 
В ГЛОБАЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Резюме
Показано, що рівень розвитку цифрових технологій відіграє визначальну роль у конкурентоспроможності окремих країн та регіонів. Лідерами створення і впровадження ІКТ стали розвинуті країни та держави Південно-Східної Азії. 
Обґрунтовано, що перехід до цифрової економіки розглядається як рушійна сила інноваційно орієнтованого економічного зростання, якщо створено сприятливі умови для інституційного та бізнес-середовища, трансформації систем охорони інтелектуальної власності, включення до глобальних ланцюжків створення доданої власності. Виграш у таких ланцюжках отримують компанії та країни, які володіють значними ресурсами у вигляді нематеріальних активів. Розвиток цифрової економіки неможливий без створення міцного аналогового фундаменту: нормативно-правової бази, вагомого людського капіталу, спеціальних інститутів електронного управління.
Систематизовано сучасні тенденції трансформації правовідносин у сфері охорони інтелектуальної власності, а також структуризації об’єктів і суб’єктів права промислової власності та авторського і суміжного прав. Спостерігається як посилення захисту особистих немайнових (моральних) прав творців інтелектуальних цінностей, так і подальша комерціалізація майнових (економічних) прав. На рівні держави необхідно забезпечити баланс між захистом авторського права і пріоритетними напрямами державної політики у сферах освіти, досліджень, інновацій тощо.
Україна не є активним учасником глобальних ланцюжків створення доданої вартості, попри наявний потенціал. Результати аналізу складових Глобального індексу конкурентоспроможності дозволили виявити сильні та слабкі сторони України, зокрема, достатньо високі рейтингові позиції та оцінки нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з процесами цифровізації, але загрозливо низькі позиції при оцінюванні інституційного середовища, макроекономічної стабільності та фінансової системи.
Ключовою стратегією підвищення глобальної конкурентоспроможності України мають стати цифровізація країни, формування внутрішнього ринку ІКТ, включення до глобальних ланцюжків створення доданої вартості.
 
Ключові слова: інтелектуальна власність; нематеріальні активи; майнові та немайнові права; цифрова економіка; глобальна конкурентоспроможність (с. 79–90).
Табл. 1.
Стаття надійшла до редакції 8 лютого 2019 р.
______
 
РЕЗЮМЕ (англійською мовою) (с. 91-94)
_______
 
РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ (с. 95-96)
 
 
 

 



» Усi новини
Новини
Вийшла електронна версія № 7-8, 2019 р.
№ 7-8, 2019 р. ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 658.012.23 К.... »
Вийшов друком журнал № 6, 2019 р.
  № 6, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК... »
Вийшов друком журнал № 5, 2019 р.
Змiст № 5, 2019 УКРАЇНА І МВФ: ОСНОВИ СПІВРОБІТНИЦТВА С. О. ... »
Вийшов друком журнал № 4, 2019
№ 4, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК 621.6:620.91-0.49.34 А.В. ... »
Вийшов друком журнал № 3, 2019 р.
№ 3, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК... »
Вийшов друком журнал № 2, 2019 р.
№ 2, 2019 р.     УДК 330.101  П. С.  Є Щ Е... »
Вийшов друком журналу № 1, 2019 р.
№ 1, 2019 р.   УДК 338.2; 330.101; 330.8 В. М.  Г Е Є... »
Вийшов друком журнал № 11-12, 2018
№ 11-12, 2018 р.   УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА   УДК... »
Вийшов друком журнал № 10, 2018
№ 10, 2018 р.   В. М.  Г Е Є Ц Ь, професор, доктор економічних... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE