Архів

13.04.2019

Вийшла електронна версія журналу № 3, 2019 р.

Кiлькiсть переглядiв: 300
№ 3, 2019 р.

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

УДК 338.516
В. М.  Л О Г А Ц Ь К И Й,
кандидат економічних наук,
провідний експерт Центру Разумкова,
вул. Лаврська, 16, 01015, Київ, Україна

© Логацький Віктор Миколайович (Logatskiy Victor), 2019; 
e-mail: victor.logatskiy@gmail.com

УДОСКОНАЛЕННЯ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ
У СФЕРІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ
СЕКТОРАЛЬНОЇ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ЗБАЛАНСОВАНОСТІ 

Резюме
Розглянуто проблеми формування тарифної політики в умовах переходу на нову модель ринку електричної енергії в Україні та впровадження стимулюючого ціноутворення у сфері електроенергетики. Визначено основні вади наявної моделі ринку електроенергії; інституціональну структуру і функціональну взаємодію ринкових сегментів нової моделі ринку, заснованої на вільному ціноутворенні на електричну енергію як товар. Акцентовано увагу, що для досягнення секторальної та макроекономічної збалансованості необхідним є належне обгрунтування цін на послуги з розподілу електричної енергії в умовах переходу на нову модель ринку, оскільки тарифи на ці послуги і надалі регулюватимуться державою. 
Показано, що основними критеріями при формуванні адекватних тарифів в Україні мають бути: посильне фінансове навантаження на більшість учасників ринку електричної енергії з метою забезпечення його збалансованості; достатнє фінансове забезпечення для підтримання належного технічного стану енергетичної інфраструктури. Визначено головні недоліки наявної нормативної бази для впровадження стимулюючого ціноутворення на послуги з розподілу електричної енергії в Україні та причини, пов’язані з відстроченням застосування стимулюючого ціноутворення на дані послуги в Україні. 
Охарактеризовано основні складові елементи структури стимулюючого ціноутворення, які закладено в економіко-математичну модель з метою сценарного прогнозування фінансово-економічних показників сектору розподілу електричної енергії. Розкрито, що отримані за результатами моделювання прогнозні показники тарифів на розподіл електричної енергії для різних категорій споживачів, а також агреговані фінансово-економічні показники електророзподільних компаній, слід розглядати як галузеві орієнтири для прийняття рішень на рівні національного енергетичного регулятора.

Ключові слова: тариф; ціна; ціноутворення; ринок; електрична енергія; послуга; розподіл електроенергії; споживач (с. 3–21).

Бібл. 1; рис. 8; табл. 3; формула 1. 
Список використаної літератури
1. Логацький В.М., Омельченко В.Ю., Юрчишин В.В. Роль і місце української енергетики у світових енергетичних процесах. – К. : Центр Разумкова, 2018. – 90 с.
Стаття надійшла до редакції 12 вересня 2018 р.

УДК 658.5:330.4:338.4
М. А.  А Ф А Н А С Ь Є В А,
аспірант кафедри економічного аналізу та обліку
Національного університету «Харківський політехнічний інститут»,
вул. Кирпичова, 2, 61002, Харків, Україна

© Афанасьєва Марина Анатоліївна (Maryna Afanasieva), 2019;
e-mail: marinaafanaseva911@gmail.com

АНАЛІЗ РИЗИКІВ НЕЕФЕКТИВНОСТІ НА УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДУВАННЯ

Резюме
Розглянуто ідентифікацію ризиків неефективності на прикладах 51 українського акціонерного машинобудівного підприємства у 2012–2017 рр. Як результуючий показник ефективності обрано додану вартість за факторами виробництва (ДВ), яка є джерелом доходів різних соціальних груп, що сприяє консолідації їх зусиль. Щоб підтримати прогресивні технології та менеджмент, а не екстенсивне захоплення ринку, запропоновано мультиплікативну модель ДВ, де її частка у випуску є оцінкою якісних процесів усередині підприємства. Проведено економічний аналіз щорічної публічної фінансової звітності та структурної статистики, щоб дослідити для основної операційної діяльності пропорції між елементами витрат в їх сумі та у зв’язку з прибутком у чистому доході від реалізації. У результаті запропоновано моделі двох типів коефіцієнта ризику. Їх верифіковано за допомогою статистичного аналізу. Дані перевірено на дотримання закону нормального розподілу за тестом Шапіро – Уілка і на однорідність за коефіцієнтом кореляції. У ході непараметричного дисперсійного аналізу за тестом Крускала – Уоліса доведено, що групи ризику статистично значимо відрізняються від інших підприємств і один від одного. На підставі рангових коефіцієнтів кореляції Спірмена виявлено статистично значущу сильну і помірно сильну залежність показника ДВ/випуск від належності підприємства до групи ризику першого або другого типу. Виявлено, що 37% підприємств вибірки є ризиковими, причому третина з них – це великі або середні компанії. Продемонстровано переваги методики порівняно з методом кластеризації Варда. Наша методика дозволяє виокремити більш вузьке коло проблемних підприємств. Зроблено висновок про те, що управлінські рішення щодо надання додаткових ресурсів варто перевіряти на предмет того, чи не є підприємство ризиковим за наданими алгоритмами. Для виправлення ситуації потрібно звертатися до концепції сталого розвитку.

Ключові слова: контроль ефективності; додана вартість за витратами виробництва; аналіз ризиків; непараметричний дисперсійний аналіз; кореляційний аналіз (с. 22–34).

Бібл. 15; табл. 4; рис. 4; формул 7.
Список використаної літератури
1. Дмитренко І.М. Концепція розвитку аудиту корпоративних систем : моногр. – К. : ТОВ «Кондор-Видавництво», 2013. – 364 с.
2. Власенко Н. Показники для моніторингу стану досягнення Цілей сталого розвитку: методологія збору та розрахунку даних : аналіт. звіт в рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Інтеграція положень Конвенцій Ріо у національну політику України». – К., 2017. – 232 с. 
3. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке ; [пер. с англ.]. – М. : Вильямс, 2007. – 272 с.
4. Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз : навч. посіб. – К. : КНЕУ, 2007. – 592 с. 
5. Сигел Э. Практическая бизнес-статистика ; [пер. с англ.]. – М. – СПб. – К. : Вильямс, 2002. – 1056 с.
6. Molina-Azorin J.F. Micro foundations of strategic management: Toward micro-macro research in the resource-based theory // Business Research Quarterly. – 2014. – Vol. 17. – Iss. 2. – P. 102–114. – DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.brq.2014.01.001.
7. Афанасьєва М.А. Удосконалення форм фінансової звітності як крок на шляху до сталого розвитку / Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю : зб. наук. праць 6-ї Всеукраїнської наук.-практ. інтернет-конф., 28 березня 2018. – У 2 ч. – Вінниця : ВТЕІ КНТЕУ, 2018. – Ч. 1. – С. 8–12. 
8. Shapiro S., Wilk M. An analysis of variance test for normality // Biometrics. – 1965. –Vol. 52. – No 3. – P. 591–611.
9. Corder G., Foreman D. Nonparametric Statistics: A Step-by-Step Approach. – New Jersey : Wiley. – 2014. – 267 p. 
10. Kruskal W.H., Wallis W.A. Use of ranks in one-criterion variance analysis // Journal of the American Statistical Association. – 1952. – Vol. 47. – No. 260. – P. 583–621.
11. Spearman C. The proof and measurement of association between two things // American Journal of Psychology. – 1904. – Vol. 15. – P. 72–101. – DOI: http://dx.doi.org/10.2307/1412159.
12. Ward J. Hierarchical Grouping to Optimize an Objective Function // Journal of the American Statistical Association. – 1963. – Vol. 58. – P. 236–244.
13. Reiff M., Tokar V. Post-communist financial and economic development: cluster analysis of selected countries // Economic Annals-XXI. – 2016. – Vol. 161 (9-10). – P. 12–17. – DOI: https://doi.org/10.21003/ea.V161-03.
14. Афанасьєва М.А. Економічний контроль силами громадянського суспільства: інституціональний підхід // Економіка України. – 2018. – № 4. – С. 46–54.
15. Афанасьєва М.А. Концепція сталого розвитку та її корисність для розробки механізму контролю в системі управління підприємством // Ефективна економіка. – 2018. – № 11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6713. – DOI: 10.32702/2307-2105-2018.11.206.
Стаття надійшла до редакції 11 грудня 2018 р.

ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ

УДК 332.12+336.71
JEL CОDES D40, F41, G21, L10, P52
А. С.  Ш І Р І Н Я Н,
доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник
проблемної науково-дослідної лабораторії
Національного університету харчових технологій,
вул. Володимирська, 68, Київ, 01601, Україна,
старший науковий співробітник Навчально-наукового центру НАН України,
пр-т Науки, 46, Київ, 03028, Україна

© Шірінян Арам Сергійович (Shirinyan Aram), 2019;
e-maіl: aramshirinyan@ukr.net,

Л. В.  Ш І Р І Н Я Н,
доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів
Навчально-наукового інституту економіки і управління
Національного університету харчових технологій,
вул. Володимирська, 68, Київ, 01601, Україна

© Шірінян Лада Василівна (Shirinyan Lada), 2019;
e-mail: ladashirinyan@ukr.net

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ: ФАКТОР МАСШТАБУ
(закінчення статті)

Резюме
Потреба ефективного розвитку українського ринку банківських послуг в умовах експансії іноземного капіталу та міжнародних правил ведення бізнесу вимагає наявності конкурентних переваг національних постачальників банківських послуг. У цьому контексті та з позицій євроінтеграційних процесів в економіці України актуальною стає розробка сучасного інструментарію пруденційного нагляду з боку вповноважених органів.
Уперше визначено та проаналізовано поняття конкурентоспроможності ринку банківських послуг з позицій оцінки і порівняння всіх показників ринку однієї країни із сукупністю показників відповідних ринків інших країн світу.
Розроблено нову уніфіковану методику комплексної оцінки конкурентоспроможності ринку банківських послуг, що базується на системі кількісних оцінок і критеріїв. Представлене дослідження охоплює такі пункти аналізу ринку: територіальні межі, місткість і масштаби; щільність і компактність банків та філій; відкритість ринку; місткість і важливість послуг; щільність доходів і послуг на ринку; бар’єри входження на ринок та виходу з нього; межі капіталізації банків; рівень розвитку інноваційних послуг.
Апробовано підхід у частині аналізу фактора масштабу ринку банківських послуг України для 2007–2017 рр. Здійснено співставлення кількісних показників українського ринку банківських послуг з відповідними показниками для ринків порівнянних країн єврозони та світу і визначено місце українського ринку банківських послуг на міжнародному рівні. Таке порівняння реалізовано в розрізі ринків країн з розвинутою і перехідною економіками.
З’ясовано, що на світовому рівні та в межах єврозони ринок банківських послуг України відповідає малому масштабу; існують неоднорідність і диспропорційність послуг усередині країни; вплив резидентів та іноземних власників банків є приблизно рівним; ринок має високі бар’єри входження і перебуває на стадії початку цифрової революції. Аргументовано, що банкрутство найбільшого банку буде відчутним для українського банківського сектору, але не руйнівним для фінансової системи України.

Ключові слова: ринок банківських послуг; конкурентоспроможність ринку; масштаби ринку; щільність банків і послуг; місткість ринку; відкритість ринку; межа впливовості; бар’єри входження; межі капіталізації (с. 35–51).

Бібл. 18; табл. 16; формул 17.
Список використаної літератури
18. Павличенко Р. Третий банк регистрировать всегда быстрее, чем первый [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://forbes.net.ua/business/1341758-rostislav-pavlichenko-tretij-bank-registrirovat-vsegda-bystree-chem-pervyj.
Стаття надійшла до редакції 24 травня 2018 р.
і була оновлена 13 березня 2019 р.

ПРОБЛЕМИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

УДК 332.146.2:336.027:352

Г. В.  О Л Е К С Ю К,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри економіки і маркетингу
Науково-навчального інституту підприємництва 
і перспективних технологій
 Національного університету «Львівська політехніка»,
вул. Горбачевського, 18, 79044, Львів, Україна

© Олексюк Ганна Василівна (Oleksyuk Hanna), 2019;
 e-mail: h_oleksyk@ukr.net,

Н. М.  Л И С Я К,
доцент, кандидат економічних наук, 
завідувач кафедри економіки і маркетингу
Науково-навчального інституту підприємництва 
і перспективних технологій 
Національного університету «Львівська політехніка»,
вул. Горбачевського, 18, 79044, Львів, Україна

© Лисяк Наталія Михайлівна (Lysyak Nataliya), 2019; 
e-mail: natali.bila@gmail.com,

Н. М.  П О П А Д И Н Е Ц Ь,
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник 
відділу регіональної економічної політики 
ДУ «Інститут регіональних досліджень 
імені М.І. Долішнього НАН України»,
вул. Козельницька, 4, 79026, Львів, Україна

© Попадинець Назарій Миколайович (Popadynets Nazariy), 2019
e-mail: popadynets.n@gmail.com

КОНЦЕПТУАЛЬНО-СТРУКТУРНІ МОДЕЛІ ЕНДОГЕННОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЯК ПЕРЕДУМОВА ПІДВИЩЕННЯ ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ 

Резюме
Охарактеризовано результати децентралізації влади та фінансів, що розпочалася в Україні у 2014 р. Кількісні та якісні показники функціонування об’єднаних територіальних громад (ОТГ) дають можливість провести дослідження, виявити позитивні та негативні аспекти і зробити відповідні висновки. На кінець 2018 р. в Україні створено 865 ОТГ, що охоплює лише 37% загальної території. Згідно з оцінкою фінансової спроможності створених ОТГ, близько 10% громад є неспроможними за показниками рівня дотаційності бюджету, питомої ваги видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах, мають низькі власні доходи та капітальні видатки на 1 жителя. Показано актуальність аналізу складових соціально-економічного потенціалу ОТГ, виявлено резерви фінансової стійкості громад, які зможуть забезпечити сталий розвиток населених пунктів у майбутньому. 
Доведено, що юридичне та географічне перегрупування сіл, селищ і міст у нові ОТГ для забезпечення їх фінансової спроможності не завжди може бути ефективним, оскільки об’єднана громада – це єдиний комплекс природно-ресурсного багатства території, виробничо-господарського та інфраструктурного потенціалів, соціальної інфраструктури і показників якості життя мешканців. 
Розкрито, що для пошуку способів удосконалення управління громадою доцільно використати метод побудови концептуально-структурних моделей зазначених складових потенціалу ОТГ, які можуть бути сформовані за допомогою належних інвентаризації та оцінки майна і ресурсів, незалежно від їх юридичного статусу, господарського спрямування тощо, з використанням просторового планування та містобудівної документації, фінансово-господарських показників виробничого сектору. Визначено, що формування у такий спосіб програм і прогнозів соціально-економічного розвитку на коротко- і довгостроковий періоди забезпечує об’єктивність показників, реальність подолання фінансових дисбалансів, доцільність векторів розвитку громади, інвестиційні можливості та конкурентоспроможність ОТГ.

Ключові слова: виробничо-господарський та інфраструктурний потенціали; концептуально-структурні моделі; конкурентоспроможність; об’єднані територіальні громади; природно-ресурсний потенціал; регулювання; соціальна інфраструктура; управління; фінансовий потенціал (с. 52–69).

Бібл. 7; рис. 6; табл. 1.
Список використаної літератури
1. Територіальний розвиток та регіональна політика в Україні 2017: актуальні проблеми, ризики та перспективи адміністративно-фінансової децентралізації : наук. доп. ; [наук. ред. В.С. Кравців; наук. координатор І.З. Сторонянська]. – Львів : ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», 2017. – 120 с. 
2. Карпінський Б.А., Божко С.М. Продуктивність і сталий розвиток економіки : моногр. – Львів : Логос, 2014. – 274 с.
3. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України : навч. посіб. – К. : Т-во «Знання», КОО, 1999. – 487 с. 
4. Ткачук І.Г. Державні фінанси : підруч. – Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника», 2015. – 510 с.
5. Олексюк Г. Особливості формування балансу виробничих, майнових та фінансових ресурсів території // Економіка України. – 2001. – № 11. – С. 14–20. 
6. Фінансові механізми та інструменти подолання дисбалансів соціально-економічного розвитку України : моногр. ; [за ред. Т.Г. Васильціва]. – Львів : Ліга-Прес, 2016. – 596 с.
7. Механізми адміністративно-фінансової децентралізації: світові практики та напрямки їх імплементації в Україні : наук. доп. ; [наук. ред. І.З. Сторонянська]. – Львів : ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», 2018. – 107 с. 
Стаття надійшла до редакції 8 січня 2019 р.

УДК 332.14
М. І.  М Е Л Ь Н И К,
професор, доктор економічних наук, 
завідувач відділу просторового розвитку 

© Мельник Мар’яна Іванівна (Melnyk Mariana), 2019; 
e-mail: mar.melnyk@gmail.com,

І. В.  Л Е Щ У Х, 
кандидат економічних наук, 
науковий співробітник відділу просторового розвитку 

© Лещух Ірина Володимирівна (Leshchukh Iryna); 2019; 
e-mail: ira_leschukh@ukr.net

ДУ «Інститут регіональних досліджень 
імені М.І. Долішнього НАН України»,
вул. Козельницька, 4, 79026, Львів, Україна

МІСТА – ЦЕНТРИ ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ 
У ВИМІРІ ЦІЛЕЙ ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ

Резюме
Визначено основні завдання інклюзивного зростання, зокрема: розвиток людського капіталу; покращення якості життя громадян, скорочення нерівності та бідності; розвиток соціальної та економічної залученості; дбайливе використання природних ресурсів і захист навколишнього середовища; територіальна єдність та усунення регіональних диспропорцій.
Показано щільну залежність (R=0,84) між індексом глобальної конкурентоспроможності країн та індексом інклюзивності розвитку. Розкрито залежність між інтенсивністю урбанізаційних процесів і показниками природного та міграційного приросту (скорочення) населення; показниками економічного розвитку та якості (комфортності) життя для мешканців міст України; показниками інституційного (в тому числі інфраструктурного) розвитку міст й оцінками їх мешканців щодо якості та комфортності проживання; показниками економічного розвитку та інвестиційною привабливістю міст України.
Проаналізовано сучасні тенденції розвитку ІТ-сфери як ключового  рушія запровадження інклюзивного розвитку. Названо першочергові заходи для досягнення цілей інклюзивного розвитку міст і регіонів, зокрема: 1) примноження та ефективне використання людського потенціалу, що полягає, насамперед, у вихованні, втриманні в місті та збереженні концентрації креативних людей у різних сферах, які здатні розвивати творчі та інноваційні види діяльності; 2) розробка та реалізація на національному рівні міського аудиту на зразок наявного у країнах ЄС; 3) урахування при виробленні в Україні обгрунтованої ефективної політики реформ не тільки статистичних, але й соціологічних результатів оцінки суспільних настроїв, особливо в умовах децентралізації повноважень, відповідальності за прийняття рішень; 4) використання партисипативного управління та партнерського підходу у виробленні спільного бачення розвитку міст на засадах інклюзивності.

Ключові слова: регіональна економіка; економічна активність; інклюзивний розвиток; інклюзивна економіка (с. 70–84).

Бібл. 11; рис. 4; табл. 2. 
Список використаної літератури
1. Аджемоглу Д., Робинсон Дж.А. Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты. – М. : АСТ, 2015. – 720 с.
2. Райнерт Э.С. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными ; [пер. с англ. Н. Автономовой]. – М. : Изд. дом Гос. ун-та Высшей школы экономики, 2014. – 384 с.
3. Podesta J. Inclusive Economic Growth: Increasing Connectivity, Expanding Opportunity, and Reducing Vulnerability [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.americanprogress.org/issues/economy/reports/2013/02/07/52160/inclusive-economic-growth-increasing-connectivity-expanding-opportunity-and-reducing-vulnerability/. 
4. Бедос З.М. Для багатших і для бідніших. Зростання нерівності – одна з найбільших соціально-економічних і політичних проблем сучасності [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tyzhden.ua/World/62625.
5. Hollander S., Bolling R. Practice, don’t preach: getting serious about inclusive development [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.thebrokeronline.eu/Articles/Practice-don-t-preach-getting-serious-about-inclusive-development. 
6. Ranieri R., Ramos R.A. Inclusive Growth: Building up a Concept / Working Paper No. 104, International Policy Centre for Inclusive Growth [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ipc-undp.org/pub/IPCWorkingPaper104.pdf.
7. Gupta J., Vegelin C. Sustainable development goals and inclusive development [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://link.springer.com/article/10.1007/s10784-016-9323-z.
8. Бобух І.М., Щегель С.М. Стратегічні орієнтири економічного зростання України: інклюзивність як ключовий пріоритет // Вісник Національної академії наук України. – 2018. – № 7. – С. 55–70.
9. Прогнімак О.Д. Інклюзивний розвиток України: перешкоди vs перспективи // Економічний вісник Донбасу. – 2018. – № 1(51). – С. 187–197.
10. Територіальний розвиток і регіональна політика: Виклики та пріоритети сталого ендогенного зростання регіонів України в умовах сучасних реформ : наук. доп. ; [наук. ред. В.С. Кравців]. – Серія : Проблеми регіонального розвитку.  – Л. : ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», 2018. – 157 с. 
11. Melnyk M.I., Yaremchuk R.Ye., Shcheglyuk S.D. The Role of City Centers in Intensifying the Endogenous Developments of Regions // Регіональна економіка. – 2018. – № 2. 
Стаття надійшла до редакції 18 жовтня 2018 р.

КРИТИКА І БІБЛІОГРАФІЯ

О. І.  А М О Ш А,
професор, доктор економічних наук,
академік НАН України, директор
Інституту економіки промисловості НАН України,
вул. Марії Капніст, 2, 03057, Київ, Україна,

© Амоша Олександр Іванович (Amosha Oleksandr), 2019;
e-mail: amosha1937@gmail.com

ПРОМИСЛОВІ РЕФОРМИ ЯК ШЛЯХ ДО ОНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
(с. 85–87)
Бібл. 2. 
Список використаної літератури
1. Розвиток промисловості для забезпечення зростання та оновлення української економіки : наук.-аналіт. доп. ; [за ред. Л.В. Дейнеко]. – К. : ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», 2018. – 158 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ief.org.ua/docs/sr/301.pdf.
2. Stiglitz J.E. Globalization and its Discontents. – New York : W.W. Norton & Company, 2002. – 304 p.
Рецензія надійшла до редакції 28 грудня 2018 р.

Т. В.  О Р Є Х О В А,
професор, доктор економічних наук,
проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків
Донецького національного університету імені Василя Стуса,
вул. 600-річчя, 21, 21027, Вінниця, Україна

© Орєхова Тетяна Вікторівна (Oriekhova Tetyana), 2019;
e-mail: t.oriekhova@gmail.com

МІЖНАРОДНИЙ МАРКЕТИНГ ТА ФІНАНСИ ДЛЯ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ
(с. 88–91)
Бібл. 1. 
Список використаної літератури
1. Кістерський Л.Л., Пузанов І.І., Липова Т.В. Міжнародний маркетинг і фінанси для малого і середнього бізнесу: методологія і практика. – Прага : Coretex CZSE, 2018. – 450 с. 
Рецензія надійшла до редакції 28 лютого 2019 р.
______

РЕЗЮМЕ (англійською мовою) (с. 9294)
______
 
РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ (с. 9596)
 

 



» Усi новини
Новини
Вийшла електронна версiя № 5, 2019 р.
Змiст № 5, 2019 УКРАЇНА І МВФ: ОСНОВИ СПІВРОБІТНИЦТВА С. О. ... »
Вийшла електронна версія журналу № 4, 2019
№ 4, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК 621.6:620.91-0.49.34 А.В. ... »
Вийшла електронна версія журналу № 3, 2019 р.
№ 3, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК... »
Вийшла електронна версiя № 2, 2019 р.
№ 2, 2019 р.     УДК 330.101  П. С.  Є Щ Е... »
Вийшла електронна версія журналу № 1, 2019 р.
№ 1, 2019 р.   УДК 338.2; 330.101; 330.8 В. М.  Г Е Є... »
Вийшов друком журнал № 11-12, 2018
№ 11-12, 2018 р.   УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА   УДК... »
Вийшов друком журнал № 10, 2018
№ 10, 2018 р.   В. М.  Г Е Є Ц Ь, професор, доктор економічних... »
Вийшов друком № 9, 2018 р.
№ 9, 2018 р.   УДК 338.656.502 А. А.  М А З А Р А К І, професор,... »
Вийшов друком № 8, 2018
№ 8, 2018 р.   УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА   УДК... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE