Архів

17.07.2018

Вийшов друком № 7, 2018

Кiлькiсть переглядiв: 357
№ 7, 2018 р.
 
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ
 
УДК [338:330.3]: [330:16:330.117] (477)
В. М.  Г Е Є Ц Ь,
професор, доктор економічних наук,
академік НАН України,
директор ДУ «Інститут економіки
та прогнозування НАН України»,
Головний редактор журналу «Економіка України»,
вул. Панаса Мирного, 26, 01011, Київ, Україна

© Геєць Валерій Михайлович (Heyets Valerii), 2018;
e-mail: gvm@ief.org.ua
 
ЕНДОГЕНІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ У ВИМІРІ РІВНОПРАВНОСТІ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ,
БІЗНЕСУ ТА СУБ’ЄКТІВ ГОЛОСУВАННЯ

Резюме
В Україні відбувається боротьба між колективізмом минулого та індивідуалізованою активністю сучасності із схильністю до опортуністичної поведінки. Ця глибока суперечність є історично зумовленою, і, власне, це й задало вищий рівень соціального втілення у формування екстрактивних інститутів. Таким чином, і перед суспільством, і перед державою постає завдання гармонізації діяльності державних інститутів, церковних організацій, партій і рухів, оскільки неконтрольовані ринки за своїми наслідками є руйнівними, бо позбавлені морального фундаменту.
В останні три роки в Україні, після істотного падіння економіки і реалізації політики жорсткої економії, 51,1% населення мають рівень доходів, нижчий за прожитковий мінімум. Можливості подолання зазначеної деструкції в доходах населення України значно обмежені, оскільки ця негативна тенденція логічно пов’язана з відповідними глобальними процесами, які через 20 років можуть поглибити нерівність як у доходах, так і щодо контролю над власністю. А це буде ще більш несправедливим стосовно людей, і, відповідно, формуватимуться "світи мільярдів бідняків", як нині стверджують фахівці з проблем бідності. І це буде характерною ознакою "нового середньовіччя", на чому вже теж наголошувалося, оскільки загальновизнано, що ті, хто має майно або капітал, багатіють набагато швидше, ніж ті, хто такого майна не має.
Нинішні інститути держави і влада, в тому числі і в Україні, в цілому характеризуються низьким рівнем довіри в суспільстві. Отже, без тісної співпраці держави з організаціями громадянського суспільства успішне реформування вітчизняної економіки та проведення активної економічної політики якщо і можливі, то тільки завдяки надто повільному просуванню вперед, та ще й під тиском зовнішніх факторів, які не завжди реалізуються в національних інтересах. Ось чому в Україні мають актуалізуватися засади "розвиваючого протекціонізму" відповідно до національних економічних інтересів, які перебувають під серйозним екзогенним тиском. Саме тому необхідно здійснити перехід на стабільну траєкторію довгострокового економічного зростання на основах ендогенізації, завдяки якій знижуватиметься роль екзогенних чинників в економічному розвитку, які нині домінують.
 
Ключові слова: економічний розвиток; сировинні ринки; квазіекономіка; трансформаційні зміни; ендогенізація розвитку; екстрактивні інститути; інклюзивні інститути; демократичні інститути (c. 3–19).
 
Бібл. 21.
Стаття надійшла до редакції 15 травня 2018 р.
 
ЕКОНОМІКА І ПРАВО
 
УДК 346.14 + 334.7
В. К.  М А М У Т О В,
академік НАН України та НАПрН України
 
ЗАІНТЕРЕСОВАНІСТЬ І САМОПОСИЛЕННЯ 

Резюме
Розглянуто окремі приклади розвитку високотехнологічних галузей України, таких як ракетно-космічна й авіабудівна. При цьому наголос робиться на посилення виробничої кооперації з найбільш розвинутими країнами світу, зокрема ЄС, у реалізації амбіційних проектів з одночасним адаптуванням до відповідних стандартів, технологій тощо. Це відповідає інтересам нашої держави, інтересам суспільства; активізація у високотехнологічних галузях економіки має мультиплікаційних ефект прискорення у суміжних сферах і галузях – від підвищення попиту на продукцію металургії до інтенсифікації наукових досліджень у десятках сфер.
Зазначено, що за наявності зовнішніх несприятливих факторів для промисловості України (порушено доволі болючу і дискусійну тему розривання коопераційних зв’язків з Російською Федерацією) вдала переорієнтація коопераційних зв’язків здатна в перспективі стати поштовхом для поступального розвитку за умови стабільності правової системи. Така стабільність досягається шляхом компактизації та кодифікації законодавства – Господарського кодексу України (Economic Code), що відповідає практиці нормотворення багатьох країн ЄС. Наведено окремі приклади кодифікації господарського законодавства. Структура таких кодексів дозволяє оцінити структуру господарського законодавства цих країн. За час становлення і кодифікації господарського законодавства сформувався досить великий загін спеціалістів у галузі правового регулювання господарської (в тому числі підприємницької, комерційної) діяльності, який здатен сприяти досягненню названих результатів, розвитку і вдосконаленню правового регулювання у зазначеній сфері.
Незважаючи на всі труднощі академічної науки, відповідного потенціалу ще не втрачено. Гармонійне узгодження норм господарського законодавства України з відповідними нормами європейського та міжнародного законодавств є важливим завданням для всієї нашої держави, заінтересованість у реалізації цього напряму необхідно підтримувати і всіляко стимулювати.
 
Ключові слова: самопосилення; господарське законодавство; поступальний розвиток; виробнича кооперація; державний інтерес; кодифікація (с. 20–34).
Бібл. 4                                                                 
 Стаття надійшла до редакції  2 травня 2018 р.
 
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
 
УДК 338.465
Ю. В.  Д А Н Ь Ш И Н А,
кандидат наук з державного управління, 
доцент кафедри публічного управління
і митного адміністрування
Університету митної справи та фінансів, 
вул. Володимира Вернадского, 2/4, 49000, Дніпро, Україна

© Даньшина Юлія Володимирівна (Danshyna Yuliia), 2018; 
e-mail: danyulya@i.ua
 
МЕРЕЖЕВА ВЗАЄМОДІЯ СУБ'ЄКТІВ В УПРАВЛІННІ СИСТЕМОЮ  НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ *

Резюме
Мережева взаємодія в управлінні системою надання адміністративних послуг являє собою процес, концептуально спрямований на формування свідомої та ефективної взаємодії суб'єктів надання не тільки з суб'єктами звернення, але і з рядовими громадянами України. Серед завдань державної політики, яка координує вирішення цього питання, досить актуальною є інтенсифікація залучення громадян до процесу управління. 
Однак становленню і формуванню мережевої взаємодії в управлінні системою надання адміністративних послуг перешкоджає ряд проблемних аспектів, а саме: низький рівень довіри з боку громадян до державного сектору; дефіцит дієвих інститутів громадянського суспільства; слабка електронізація державно-управлінської діяльності; відсутність будь-яких ознак підтримки громадянського суспільства, що зароджується, з боку державного і бізнес-секторів; відсутність чіткого уявлення про розподіл відповідальності та обов'язків у взаємовідносинах.
Методологічною базою дослідження є абстрактно-логічний аналіз теоретико-методологічних основ мережевої взаємодії. Також для теоретичного узагальнення та рекомендацій щодо формування мережевої взаємодії використано наукові рекомендації українських та зарубіжних учених щодо необхідності реалізації суб'єкт-суб'єктних відносин в управлінні системою надання адміністративних послуг.
Дослідження дозволили стверджувати, що ряд проблем перешкоджає паритетній взаємодії між суб'єктами управління. До всього іншого, громадянське суспільство не розглядається державним сектором як джерело методів і способів удосконалення системи управління, зокрема, управління системою надання адміністративних послуг.
Мережева взаємодія суб'єктів дозволить реалізувати відносини, спрямовані на постійне вдосконалення управлінської діяльності в системі надання адміністративних послуг і всієї системи державного управління як цілісної системи управління.
 
Ключові слова: мережева взаємодія; управління; довіра; електронне управління; суб'єкт управління (с. 35–45).
 
Бібл. 11; рис. 2.                               
             Стаття надійшла до редакції 30 березня 2018 р.
 
ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ
 
УДК 336.02
І. О.  Л У Н І Н А, 
професор, доктор економічних наук, 
заввідділом державних фінансів
© Луніна Інна Олександрівна (Lunina Inna), 2018; 
e-mail: ilunina@ukr.net,

О. С.  Б І Л О У С О В А,
кандидат економічних наук, 
провідний науковий співробітник відділу державних фінансів
© Білоусова Олена Станіславівна (Bilousova Olena), 2018; 
e-mail: bilousova.os@gmail.com

ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України",
вул. Панаса Мирного, 26, 01011, Київ, Україна 
 
РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ
У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ

Резюме
Забезпечення довгострокової стійкості державних фінансів України в умовах високого рівня державного боргу і значних виплат з його обслуговування вимагає формування передумов для зростання економіки та податкових доходів держави, необхідних для належного фінансування виконання її функцій. Досліджено проблемні аспекти податку на прибуток підприємств України. Акцентовано увагу на недоліках нормативно-правового регулювання визначення податкової бази, що зумовили істотне скорочення бюджетних надходжень від податку на прибуток підприємств, а також їх частки у загальній сумі доходів та обов’язкових платежів сектору загального державного управління (податкових доходів держави) у 2014–2017 рр. 
За результатами узагальнення досвіду Естонії з використання податку на виведений капітал зроблено висновок, що в умовах України, коли не ставки податків, а корупція та неефективна бюрократія стримують економічне зростання, запровадження цього податку є недоцільним. Адже головним наслідком такого реформування податку на прибуток підприємств буде зростання бюджетного дефіциту та державного боргу. Згідно з міжнародним досвідом, процеси зниження ставок корпоративного податку повинні супроводжуватися уніфікацією норм формування бази оподаткування прибутку з метою запобігання зловживанням і підвищення ефективності фінансового контролю. Визначено, що необхідними передумовами для забезпечення стійкості державних фінансів України є протидія ухиленню від сплати податку на прибуток підприємств шляхом встановлення законодавчих обмежень щодо врахування витрат при визначенні бази оподаткування для всіх платників податку, а також одночасне запровадження податкового стимулювання наукових досліджень, розробок та інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств.
 
Ключові слова: податкова система; стійкість державних фінансів; реформування податку на прибуток підприємств; податок на виведений капітал; ставки та база оподаткування (с. 46–58).
 
Бібл. 13; рис. 2; табл. 1.     
Стаття надійшла до редакції 9 листопада 2017 р.
 
 
 
ПРОБЛЕМИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
 
УДК 336.14
Т. Г.  Б О Н Д А Р У К,
професор, доктор економічних наук, 
провідний науковий співробітник відділу державних фінансів
 ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,
вул. Панаса Мирного, 26, 01011, Київ, Україна

© Бондарук Таїсія Григорівна (Bondaruk Taisiia), 2018; 
e-mail: bondaruk23@ukr.net,

О. А.  В І Н Н И Ц Ь К А, 
кандидат економічних наук, 
доцент кафедри фінансів, обліку та економічної безпеки
Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини,
вул. Садова, 2, 20300, Умань, Україна
 
© Вінницька Оксана Анатоліївна (Vinnytska Oksana), 2018; 
e-mail: vinnytska.oksana@ukr.net
 
ОЦІНКА СТАНУ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ

Резюме
Необхідною умовою формування ефективного місцевого самоврядування є децентралізація влади. Тому важливо поглибити теоретико-методичні засади оцінки стану децентралізації місцевих бюджетів України. Встановлено, що оцінка стану децентралізації місцевих бюджетів вимагає використання комплексу показників, які б найповніше характеризували фінансову децентралізацію. Запропоновано розподілити показники оцінки стану децентралізації місцевих бюджетів за трьома критеріями: впливу децентралізації на формування доходів місцевих бюджетів; децентралізації місцевих бюджетів згідно з бюджетною класифікацією; залежності місцевих бюджетів від міжбюджетних трансфертів. 
Запропоновано систему окремих показників, які можна використовувати для оцінки стану децентралізації місцевих бюджетів, і визначено критерії оцінки впливу децентралізації на формування доходів місцевих бюджетів згідно із запропонованою методикою розрахунку. За результатами аналізу окремих показників оцінки стану децентралізації місцевих бюджетів встановлено, що такий аналіз не дає загального уявлення про стан їх децентралізації, тому авторами розраховано показники за окремими критеріями з використанням вагових коефіцієнтів. 
Обгрунтовано, що параметри моделі лінійного тренду для критеріїв оцінки впливу децентралізації на формування доходів місцевих бюджетів свідчать про велику визначеність процесу їх спадання. Протягом останніх років простежується тенденція до зниження критеріїв оцінки впливу децентралізації на формування доходів місцевих бюджетів. Встановлено нестабільну тенденцію до зміни критеріїв оцінки децентралізації місцевих бюджетів згідно з бюджетною класифікацією. При цьому параметри моделі лінійного тренду для субіндексів критеріїв оцінки залежності місцевих бюджетів від міжбюджетних трансфертів говорять про велику визначеність їх спадної тенденції. 
У процесі дослідження розроблено систему показників для визначення стану децентралізації місцевих бюджетів. Апробація методики розрахунку інтегрального показника підтвердила можливість її використання для аналізу стану децентралізації місцевих бюджетів.
 
Ключові слова: фінансова децентралізація; показники оцінки стану децентралізації; місцеві бюджети; бюджетна класифікація; міжбюджетні трансферти (с. 59–75). 
 
Бібл. 19; рис. 5; табл. 4; формул 16.
Стаття надійшла до редакції 13 лютого 2018 р.
 
 ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АПК
 
УДК 338-439.02
ББК 65,32:333П
Б. Я.  К У З Н Я К,
доктор економічних наук, професор
Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка,
пр. Першотравневий, 24, 36011, Полтава, Україна

© Кузняк Богдан Ярославович (Kuznyak Bogdan), 2018;
e-mail: irusha21@ukr.net
 
ОРГАНІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО – ОСНОВА ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ

Резюме
Розглядається пошук форм і методів сприяння розвитку органічного сільського господарства, споживанню органічної продукції та її поширенню через довготривалу концепцію маркетингу. Тривалість життя в Україні за останні роки зменшилася на 10 років порівняно з європейськими країнами. Природна родючість землі поступово погіршується через надмірне застосування мінеральних добрив, пестицидів, отрутохімікатів та інші негативні чинники. Це призвело до руйнування родючого шару грунту і найціннішої її складової – гумусу, вміст якого знизився за останні 100 років з 13–14% до 3–5%.
Це значно погіршило умови життєдіяльності грунтових мікроорганізмів, які забезпечують діяльність органічних речовин, живлення сільськогосподарських рослин, знизило якість вирощеної продукції, що негативно позначається на здоров’ї людей і природі.
Виходом з цієї складної ситуації є перехід до органічного ведення сільського господарства, яке на сучасному етапі дедалі більше набуває світового стратегічного напряму.
Основними принципами органічного землеробства є: 1) відмова від використання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин (отрутохімікатів); 2) використання органічних добрив і сидератів ("зелених добрив", які наповнюють грунт органічною масою і знищують бур’яни); 3) поверхневий обробіток грунту (не глибше 11 см), що є достатнім для розпушування верхнього його шару, захисту від бур’янів, збалансованості мікроформ; 4) забезпечення науково обгрунтованих сівозмін, що забезпечує родючість грунту, боротьбу з бур’янами і збудниками хвороб.
 
Ключові слова: органічна продукція; маркетинг; інновації; мінеральні й органічні добрива; сівозміна; навколишнє природне середовище; гумус (с. 76–83).
 
Бібл. 10.                                                                                         
Стаття надійшла до редакції 7 березня 2018 р.
 
КРИТИКА І БІБЛІОГРАФІЯ
 
УДК 330.8 (477)
JEL B19, B31
В. В. Н Е Б Р А Т,
доктор економічних наук, завідувач відділу економічної історії
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,
вул. Панаса Мирного, 26, 01011, Київ, Україна

© Небрат Викторія Василівна (Nebrat Viktoriia), 2018;
                           e-mail: victoria_nebrat@ukr.net
 
ІНТЕГРАЛЬНО-СВІТОГЛЯДНІ ПІДХОДИ У ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ (с. 84-88)
 
Рецензія надійшла до редакції 18 травня 2018 р.
 
________
 
РЕЗЮМЕ (англійською мовою) (с. 89-92)
____
 
РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ (с. 93-96)
 


» Усi новини
Новини
Вийшла електронна версія журналу № 10, 2018
№ 10, 2018 р.   В. М.  Г Е Є Ц Ь, професор, доктор економічних... »
Вийшла електронна версія журналу № 9, 2018
№ 9, 2018 р.   УДК 338.656.502 А. А.  М А З А Р А К І, професор,... »
Вийшов друком № 8, 2018
№ 8, 2018 р.   УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА   УДК... »
Вийшов друком № 7, 2018
№ 7, 2018 р.   НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК [338:330.3]: [330:16:330.117]... »
Вийшов друком № 6, 2018
УДК 339.92 Ч Ж А Н   Д У Н ’ Я Н, постдок Інституту міжнародних... »
Вийшов друком журнал № 5, 2018
УДК 338.43.01(477) О. А.  Ш У Л Ь Г А, доцент, кандидат економічних... »
Вийшов друком №4,2018
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 005.21:005.332.4:339.92(477) В. В.  Л... »
Вийшов друком журнал №3,2018
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 332.12:330.52:330.15 М. А. Х В Е С И К, професор,... »
Вийшов друком журнал №2,2018
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 330. 101 П. С.  Є Щ Е Н К О, професор,... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE