Архів

10.05.2018

Вийшла електронна версія журналу № 5, 2018

Кiлькiсть переглядiв: 101

УДК 338.43.01(477)

О. А.  Ш У Л Ь Г А,
доцент, кандидат економічних наук, 
докторант кафедри політичної економії 
ДВНЗ «Київський національний економічний університет 
імені Вадима Гетьмана»,
просп. Перемоги, 54/1, 03057, Київ, Україна, 
© Шульга Ольга Антонівна (Shulga Оlga), 2018; 
e-mail: shulga_olga_a@ukr.net
 
СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
Резюме 
На сьогодні стан і темпи розвитку аграрного сектору економіки України, через нагромаджені в ньому проблеми, залишають бажати кращого. Частина цих проблем викликана помилками в управлінні на макро- і мікрорівнях, а частина – суперечностями у системі аграрних відносин. 
Необхідно запропонувати якнайефективніший, з точки зору розв’язання соціально-економічних суперечностей аграрного сектору, варіант подальшої трансформації аграрних відносин в Україні.
Теоретичною базою дослідження слугували публікації вітчизняних вчених з аграрної проблематики (в тому числі з проблем формування і регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення), розміщені у монографіях, періодичних виданнях і на інформаційних порталах у мережі Інтернет. 
Економічна політика – це певна система дій держави, спрямована на заохочення або зміну економічних процесів. Аграрна політика є складовою економічної політики держави і являє собою систему цілей і заходів, спрямованих на вирішення комплексу проблем, пов’язаних з функціонуванням аграрного сектору економіки, з метою підвищення ефективності його діяльності та забезпечення сталого розвитку. Сьогодні головне завдання аграрної політики держави полягає у формуванні ефективного і конкурентоспроможного аграрного сектору економіки на засадах сталого розвитку. 
Пропонується запровадити ринок земель сільськогосподарського призначення у два етапи. На першому з них право купівлі земель цієї категорії необхідно надати державі. І тільки пізніше, коли у суб’єктів господарювання буде сформовано належну аграрну культуру та з’явиться достатня маса ефективних землевласників і землекористувачів, можливим стане скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, і це буде другий етап. При цьому треба законодавчо передбачити, що на другому етапі покупцями земель зможуть бути тільки національне агентство із земельних ресурсів і громадяни нашої країни. Щодо іноземців, то їм має бути надано лише право орендувати землю. 
Можна виокремити такі напрями вдосконалення аграрної політики в Україні: формування цивілізованого ринку земель сільськогосподарського призначення; сприяння зростанню товарності ОСГ (особистих селянських господарств); розвиток сільськогосподарської кооперації, кластерної організації агропромислового виробництва та управління ним; сприяння впровадженню нових техніки і технологій; удосконалення управління виробництвом на основі інформаційно-комунікаційних технологій; масове підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працюючих; активізація інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств; розв’язання соціально-економічних проблем розвитку сільських територій; удосконалення екологічної політики тощо.
Ключові слова: аграрний сектор; відносини власності; приватна власність; суперечності; економічна політика; ринок земель сільськогосподарського призначення; оренда (с. 3–22).
Бібл. 8.
Стаття надійшла до редакції 23 лютого 2018 р. 

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
 
УДК 338.2; 339.138
О. О.  О Р Л О В,
доктор економічних наук, 
професор кафедри маркетингу і торговельного підприємництва 
ДВНЗ "Хмельницький національний університет", 
вул. Інститутська, 11, 29016, Хмельницький, Україна,
© Орлов Олівер Олексійович (Orlov Oliver), 2018; 
e-mail: pro_univer@ukr.net
 
ІННОВАЦІЇ У ПЛАНУВАННІ НА ОСНОВІ КОНЦЕПЦІЇ МАРЖИНАЛЬНОГО ПІДХОДУ 
Резюме
У сучасній економічній теорії та практиці існує цілий комплекс завдань, де відсутність аналітичного інструментарію не дозволяє адекватно виміряти очі-кувані результати.
Наведено ряд гіпотез, доведення яких показало, що комплекс важливих економічних завдань – планування собівартості, прибутку, беззбитковості за видами продукції, ціноутворення на нову продукцію, оцінка ефективності ін-новаційних проектів – не дістає відповідного вирішення через відсутність ана-літичних інструментів. Запропоновано як альтернативу розв'язання цих за-вдань на основі концепції маржинального підходу.
Запропонований відповідно до концепції маржинального підходу розподіл постійних витрат між видами продукції за своєю суттю – це покриття маржи-нальним прибутком постійних витрат і формування на цій базі прибутку і рен-табельності як за видами продукції, так і в цілому по підприємству. 
Концепція маржинального підходу використовувалась також для розв'я-зання проблем ціноутворення на нову продукцію виробничо-технічного приз-начення, що дозволило на антивитратній основі сформувати нижню і верхню межі цін. 
Методи оцінки ефективності інноваційних проектів, які наводяться в еко-номічній літературі і практиці з другої половини ХХ ст., зводяться до порів-няння інвестицій з величиною прибутку від продажу інноваційного продукту за період його життєвого циклу. Пропонується з інвестиціями порівнювати маржинальний прибуток, який одержує підприємство від нового продукту за період його життєвого циклу (звичайно, з  урахуванням дисконтування). 
Отримані результати мають теоретичні значення, оскільки дозволяють по-новому формувати собівартість, прибуток і рентабельність за видами продук-ції, пропонують антивитратний підхід до формування цін з наданням відповід-ного інструментарію, а також оцінку ефективності інноваційних проектів. А практичне значення цих результатів полягає у створенні належних умов для гнучкого управління витратами, прибутком і цінами, що особливо важливо за умов швидкої зміни ринкової кон’юнктури.
Ключові слова: маржинальний прибуток; коефіцієнт беззбитковості; запас надійності; нижня межа ціни; інноваційний проект (с. 23–34).
 
Бібл. 14; табл. 4; формул 10.
Стаття надійшла до редакції 6 лютого 2018 р. 
 
 
 
ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ
 
УДК 658.14:339.72
Г. В.  М И С А К А,
доцент, кандидат економічних наук,
доцент кафедри обліку та аудиту,
© Мисака Ганна Вікторівна (Mysaka Ganna), 2018;
e-mail: annabelle1605@gmail.com,
 
І. А.  Д Е Р У Н,
кандидат економічних наук,
асистент кафедри обліку та аудиту,
© Дерун Іван Анатолійович (Derun Ivan), 2018;
e-mail: ivanderun0601@gmail.com
 
Економічний факультет
Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
вул. Васильківська, 90а, 03022, Київ, Україна
 
ВПЛИВ ДАНИХ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 
НА ФОРМУВАННЯ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ КОМПАНІЇ
Резюме
Одним з інформаційних джерел, використаних у процесі прийняття управлінських рішень, є публічна фінансова звітність корпорацій. На її основі здійснюється оцінка фінансового стану, ділової репутації та інвестиційної привабливості компанії. Індикатором останньої виступає результат порівняння ринкової вартості компанії з її оцінкою, яку наведено у фінансовій звітності. Оскільки за допомогою існуючих методик бухгалтерського обліку адекватно сформувати інформацію про ринкову вартість у фінансовій звітності неможливо, то ефективність прийнятого інвестиційного рішення істотно залежить від застосовуваної під час підготовки фінансової звітності моделі оцінювання її складових.
Для визначення впливу показників фінансової звітності на ринкову вартість компанії було досліджено звітність 44 транснаціональних корпорацій, які складають звітність за IFRS/IAS (19 підприємств) та US GAAP (25 підприємств), у 2014–2016 рр. за допомогою багатофакторної регресії з панельними даними. Нами встановлено, що залежно від системи стандартів, за якими складено фінансову звітність (US GAAP або IFRS/IAS), ринкова вартість компанії виявляє чутливість до різних показників, що наводяться у її звітності.
У статті обгрунтовується припущення, що це зумовлено різним ступенем застосування моделі оцінки об’єктів за справедливою вартістю у зазначених облікових системах. Нами зроблено висновок, що розширене застосування в поточному обліку оцінювання об’єктів за справедливою вартістю підвищує інформаційну корисність фінансової звітності емітентів цінних паперів для професійних учасників фондового ринку.
Ключові слова: ринкова вартість; розрахункова вартість; модель справедливої вартості; модель історичної собівартості; IFRS/IAS; US GAAP (с. 35–48).
 
Бібл. 11; табл. 5; формул 2.
Стаття надійшла до редакції 26 жовтня 2017 р.
 
УДК 336.774
І. С.  К Р А М А Р Е Н К О, 
доцент, кандидат економічних наук,
 декан факультету права та соціально-інформаційних технологій 
Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини 
ВНЗ "Університет «Україна», 
 вул. 2-га Військова, 22, 54003, Миколаїв, Україна,
© Крамаренко Ірина Сергіївна (Kramarenko Iryna), 2018; 
e-mail: irinamk86@gmail.com,

Л. А.  К О З А Ч Е Н К О, 
кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку і оподаткування 
Миколаївського національного аграрного університету,
вул. Георгія Гонгадзе, 9, 54020, Миколаїв, Україна,
© Козаченко Лілія Анатоліївна (Kozachenko Liliia), 2018; 
e-mail: kozchenko15@ukr.net
 
МЕТОДИКА ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА: ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ *
Резюме
Сьогодні банківська система не виконує своє основне завдання, оскільки не фінансує і не кредитує реальний сектор економіки, а чверть наданих креди-тів є списаними та неповерненими. Існуюча ситуація в Україні зумовлює не-обхідність дослідження  питання  шляхів та заходів з удосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника як головного напряму для стабілізації та підвищення  ефективної кредитної діяльності комерційного банку.
Оцінюється сучасний стан банківського кредитування підприємств, креди-тоспроможність позичальника та її вплив на суму  прострочених кредитів, ви-значаються резерви під зменшення корисності кредитів, розробляються прак-тичні рекомендації щодо вдосконалення кредитоспроможності позичальника на прикладі АТ «Райффайзен Банк Аваль».  
Щорічні суми наданих банківською системою підприємствам кредитів збі-льшується, при цьому зростає і заборгованість клієнтів. Так, питома вага про-строчених кредитів у серпні 2017 р. становила 22,65% від загальної суми нада-них в Україні кредитів. Серед лідерів щодо надання кредитів є АТ «Райффай-зен Банк Аваль». За досліджуваний період процентні доходи банку значно скоротилися, що свідчить про низьку дохідність кредитних операцій. При ана-лізі резервів під зменшення їх корисності виявлено, що понад 28% кредитів є списаними, а це у першу чергу пов’язано з неправильною оцінкою платоспро-можності позичальника.
При оцінці фінансового стану позичальника за методикою АТ «Райффай-зен Банк Аваль» визначено, що не враховуються показники ефективності  дія-льності потенціального платника кредитів. Методика  також не має рейтинго-вої або бальної оцінки щодо врахування показників, які застосовуються при аналізі платоспроможності позичальника. Обгрунтованим є  використання при оцінці платоспроможності позичальника АТ «Райффайзен Банк Аваль» Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, що набрало чинності з 3 січня 2017 р.
Ключові слова: кредит; резерв під зменшення корисності кредитів; креди-тний портфель; кредитоспроможність; методика оцінки фінансового стану позичальника; кредитний рейтинг (с. 49–60).
 
Бібл. 2; рис. 1; табл. 4.
Стаття надійшла до редакції 30 листопада 2017 р. 
 
 
ПРОБЛЕМИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ 
 
УДК 332.02:332.1
В. С.  К Р А В Ц І В,
професор, доктор економічних наук,
директор,
© Кравців Василь Степанович (Kravtsiv Vasyl), 2018; 
e-mail: kravciv@ukr.net,

П. В.  Ж У К,
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник, 
провідний науковий співробітник,
© Жук Петро Володимирович (Zhuk Petro), 2018;
 e-mail: pzhuk@ukr.net

ДУ «Інститут регіональних досліджень
імені М.І. Долішнього НАН України»,
вул. Козельницька, 4, 79026, Львів, Україна
 
РОЗВИТОК ГІРСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 
У ПАРАДИГМІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ
Резюме
У статті наведено більш широке трактування поняття «гірська політика». Визначено суб’єкти та об’єкти вітчизняної гірської політики, принципи її формування, цілі та завдання. Проведено аналіз показників рівня економічного розвитку гірських районів Львівської області та встановлено їх негативну динаміку. Зроблено висновок щодо низької дієвості інструментів гірської політики, які застосовуються в Україні, необхідності їх удосконалення, у тому числі через імплементацію кращих європейських практик. Розглянуто механізми підтримки розвитку гірських територій, що використовуються в країнах Європи. Зокрема, наголошено на можливості задіяння Україною інструментів територіального розвитку, які охоплюють не лише країни – члени Європейського Союзу, а й сусідні з ними. У цьому контексті розкрито особливості застосування нового європейського інструменту співробітництва країн та регіонів – макрорегіональних стратегій. Підтримано ініціативу щодо розроблення за участі України та затвердження органами ЄС Карпатської макрорегіональної стратегії (МРС). Показано просторові межі й названо пріоритетні сфери, найважливіші цілі та завдання Карпатської МРС. Загострено  увагу на питаннях запровадження на гірських територіях України спеціального режиму інвестиційної діяльності, за допомогою якого стимулюватиметься залучення інвестицій у пріоритетні види економічної діяльності, сумісні з екологічними особливостями гірських територій, їх природно-ресурсною базою, традиціями господарювання. У висновках засвідчено необхідність розроблення та реалізації модерної політики розвитку гірських територій України, яка базуватиметься на економічній підтримці, підвищенні конкурентоспроможності, запобіганні депопуляції, збереженні екологічної функції та етнокультурної спадщини гірських районів.
Ключові слова: гірські території; соціально-економічний розвиток; інструменти; європейський досвід (с. 61–72).
 
Бібл. 7; рис. 2.
Стаття надійшла до редакції 14 лютого 2018 р.
 
 
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
 
УДК 332.2:331.839
О. І.  Д Р Е Б О Т,
професор, доктор економічних наук,
член-кореспондент НААН України,
заввідділом інституціонального забезпечення природокористування,
© Дребот Оксана Іванівна (Drebot Oksana), 2018; 
e-mail: drebot_oksana@ukr.net,

А. Я.  Г А Д З А Л О,
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник лабораторії екологічного менеджменту,
© Гадзало Андрій Ярославович (Gadzalo Andriy), 2018; 
e-mail: agadzalo@ukr.net

Інститут агроекології і природокористування НААН України,
вул. Метрологічна, 12, 03143, Київ, Україна
 
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ: 
ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЇ 
Резюме
Проблеми дефініції понять «інститут» та «інституції», «інституційність» та «інституціональність» неодноразово порушувалися вченими-економістами, соціологами. Це пов’язано з неформальним змішуванням термінів, гносеологією інституціоналізму, диференціацією перекладу іноземних джерел. Проте спроби привернути увагу до розмежування даних понять у різних наукових джерелах не дали фактичного результату, адже досі так і не сформовано систему визначення, конкретизації та чіткого формулювання специфічних термінів, а отже – всі праці даного смислового характеру не дістали практичного втілення. Таким чином, можна вважати, що в науці інституціоналізму через дезінформованість основних термінів існує прогалина у розумінні їх сенсу, міри вивченості й адекватності, вагомості. 
У ході опрацювання офіційних наукових і довідкових видань (зокрема, наукових статей за досліджуваною тематикою, монографій, авторефератів дисертацій та дисертаційних робіт, підручників, енциклопедій, а також словників: двомовні, іншомовних слів, термінологічні, етимологічні, енциклопедичні, тлумачні, академічні, словники-довідники) було зроблено припущення, що множинність пояснення і використання категорії «інститут» зумовлена рядом причин, одна з яких – етимологічна. Важливим є і те, що, крім наукових видань, досліджувані дефініції наявні і в довідкових словниках, довідниках, енциклопедіях та ін., що певною мірою свідчить про офіційне трактування цих понять. Відповідно, на підставі аналізу довідково-енциклопедичної літератури було згруповано терміни та літературні джерела за схожістю трактування, хоча в наукових теоріях не завжди можна застосувати одне правило до всіх суміжних процесів. І оскільки інституціональна теорія стосується декількох наукових напрямів (наприклад, соціального, економічного, юридичного, теоретико-методологічного, державотворчого та ін.), то вважаємо за доцільне розділяти роль понять залежно від їх функціонального призначення. 
Ключові слова: інститут; інституція; теорія інституціоналізму; екологічні інститути; природокористування; норми; правила; організації (с. 73–84).
Бібл. 31; рис. 1.
Стаття надійшла до редакції 10 листопада 2017 р.
 
 
 
КРИТИКА І БІБІЛОГРАФІЯ
 
Л. Л.  К І С Т Е Р С Ь К И Й,
професор, доктор економічних наук,
професор Донецького національного університету імені Василя Стуса, 
директор Інституту міжнародного ділового співробітництва,
вул. Лютеранська, 21/12, оф. 25, 01024, Київ, Україна,
© Кістерський Леонід Леонідович (Kistersky Leonid), 2018; 
e-mail: l.kistersky@iprgroup.info
 
 
ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ТА СОЛІДАРНОЇ 
ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ (с. 85–88). 
Бібл. 1.
 
________
 
РЕЗЮМЕ (англійською мовою) (с. 89-92)
________
 
РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ (с. 93-96)


» Усi новини
Новини
Вийшла електронна версія журналу № 5, 2018
УДК 338.43.01(477) О. А.  Ш У Л Ь Г А, доцент, кандидат економічних... »
Вийшов друком №4,2018
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 005.21:005.332.4:339.92(477) В. В.  Л... »
Вийшов друком журнал №3,2018
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 332.12:330.52:330.15 М. А. Х В Е С И К, професор,... »
Вийшов друком журнал №2,2018
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 330. 101 П. С.  Є Щ Е Н К О, професор,... »
Вийшов друком журнал № 1, 2018 р.
  ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ   УДК 331.522.4 Г. Т.... »
Вийшов друком журнал №12,2017
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 330.341.424:339.9 М. І.  З В Є Р Я К... »
Вийшов друком журнал № 11, 2017 р.
      НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК 330.341.424:339.9 М.... »
Вийшов друком журнал №10, 2017 р.
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 330.001.7+32.001.7] – 042.5/8:330.34(477)  В.... »
Вийшов друком №9,2017
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 330.342 А. І.  К Р Е Д І С... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE