Архів

06.04.2018

Вийшов друком №4,2018

Кiлькiсть переглядiв: 734
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ
УДК 005.21:005.332.4:339.92(477)
В. В.  Л И П О В, 
професор, доктор економічних наук, 
професор кафедри міжнародної економіки та менеджменту ЗЕД 
Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, 
Просп. Науки, 9-А, 61166, Харків, Україна 

© Липов Володимир Валентинович (Lypov Volodymyr), 2018; 
e-mail: Lypov_vl@ukr.net.

КОНКУРЕНТНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 
ІІ. Конкурентна стратегія інтеграції України у міжнародний економічний простір
Резюме 
Розглянуто особливості використання комплексу макроеконо¬мічних стратегій інтеграції України у глобальний економічний простір, засно¬ваних на отриманні конкурентних переваг за рахунок використання широкого спектра ринкових, цінових, виробничих, технологічних, комплексних страте¬гій розширення об’єкта експортної діяльності.   Обгрунтовано, що відправним моментом формування конкурентної стратегії інтеграції країни у глобальний економічний простір є врахування особливостей національної культури госпо¬дарювання. Показано, що першочергову роль у її формуванні відіграє перева¬жання цінностей або індивідуалізму, або комунітаризму. Розкрито механізми їх впливу на конкурентоспроможність виробників. Розкрито роль та інструме¬нти державної підтримки ринкових стратегій просування продукції національ¬них виробників на глобальних ринках. Наголошено на можливостях і перева¬гах використання стратегії блакитного океану – створення інноваційних біз¬нес-моделей на основі формування нових ринків унікальних товарів або по¬слуг власного виробництва.  
Охарактеризовано особливості виробничих стратегій підвищення націона¬льної конкурентоспроможності. Серед них: реорганізація, галузева та терито¬ріальна диверсифікація, формування кластерних структур, ланцюжків створення доданої вартості, включення до глобальних виробничих систем або їх створення. Роз¬крито особливості стратегій використання ефекту від масштабу виробництва. Зазначено важливість цілеспрямованої державної політики, яка передбачає ви¬значення сфер і галузей, де може бути отримано ефект синергії, надання сти¬мулів для їх розвитку, підтримки в період виходу на зовнішні ринки.  
Показано відмінності конкуренції за ціною та вартістю товарів. Представ¬лено інструменти й механізми впливу держави на формування вартісних кон¬курентних переваг національних виробників на зовнішніх ринках. Розкрито особливості впливу валютного регулювання на забезпечення національної конкурентоспроможності.
Розглянуто особливості технологічних стратегій забезпечення національ¬ної конкурентоспроможності за рахунок створення та просування на світові ринки власних метатехнологій та high hume-технологій, комплексних страте¬гій, що передбачають послідовне розширення спектра зв’язків між виробни¬ками та потенціальними зовнішніми споживачами від придбання окремого то¬вару до довгострокових комплексних програм.  
Ключові слова: конкуренція за вартістю продукту; ринкові конкурентні стратегії; стратегії використання ефекту від масштабу виробництва; стратегії виробничої синергії; стратегії просування довгострокових комплексних програм; стратегія блакитного океану; стратегія просування комплексних продуктів; стратегія просування товарних ліній; цінові стратегії (с. 3–17).
Библ. 35; рис. 2.

ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
УДК 330.34:339.94
В. М.  Т А Р А С Е В И Ч,
професор, доктор економічних наук,
завкафедрою політичної економії,
© Тарасевич Віктор Миколайович (Tarasevych Viktor), 2018; 
e-mail: viktarasevich@gmail.com,

О. О.  З А В Г О Р О Д Н Я,
доцент, доктор економічних наук,
професор кафедри політичної економії,
© Завгородня Олена Олександрівна (Zavhorodnia Olena), 2018; 
e-mail: elenzavg@gmail.com

 

Національна металургійна академія України,

 

 

пр. Гагаріна, 4, 49600, Дніпро,Україна

 


ІННОВАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНА ЕКОНОМІКА:
ПОСТІНДУСТРІАЛЬНІСТЬ, ГЕНЕРАЦІЙНІСТЬ, ВІДКРИТІСТЬ
Резюме
Розглядається актуальна проблематика інноваційно-інформаційної економіки постіндустріального типу в контексті європейського вибору України в умовах глобальних трансформацій. Інноваційно-інформаційна економіка характеризується як провідна складова, джерело, генератор і ядро саморозвитку постіндустріальної економіки, прогресивної еволюції національної економіки та суспільства. Йдеться, перш за все, про неосні інновації субстанційного типу та знаннєємну інформацію як форму представлення наукових знань, дійовий засіб спрямованого оновлення та перетворення екогенів та економічного геному національних економічних акторів, рушій їх креативної діяльності. Сучасна інноваційно-інформаційна революція визначає об'єктивний характер закономірностей наукової інтелектуалізації та інноваційної інформатизації економічної діяльності.
Унікальна інноваційно-генераційна роль знань і знаннєємної інформації є детермінованою, зокрема, їх субстратними якостями, в тому числі: майже абсолютним метаморфізмом, індиферентністю до матеріалу носіїв, підвищеною мобільністю, здатністю бути об'єктом привласнення без відповідного відчуження, ефективним інтегратором факторів виробництва та каталізатором інноваційного капіталотворення, модератором циклічної коеволюції базових складових інноваційно-інформаційної економіки. У відтворювальних економічних процесах знання і знаннєємна інформація представлені безпосередньо як особливі сутнісні сили економічних учасників і у формі інноваційно-інформаційних продуктів (у неринковій сфері відтворення) або інноваційно-інформаційних товарів (у ринковій сфері відтворення). Зазначені продукти й товари є носіями основних якісних характеристик знань і знаннєємної інформації, що дозволяє їм бути провідними «гравцями» глобальної економіки.
Притаманний інноваційно-інформаційній економіці креативний потенціал розвитку може бути реалізований лише за умов її національно орієнтованої відкритості до провідних глобальних тенденцій і процесів, зокрема: всеосяжної знаннєємної інформатизації та комп'ютерізації; активної креативізації економіки та суспільства; актуалізації економічних творчості та свободи; конкурентного співробітництва та цивілізованої боротьби; експансії мобільного й високопрофесійного людського капіталу. Інноваційно-інформаційна економіка має стати потужним авангардом національного розвитку.
Ключові слова: постіндустріальність; інноваційно-інформаційна економіка; знаннєємна інформація; неос; екогенетика; саморозвиток; генераційність; креативність; відкритість. 
Бібл. 17; рис. 9; табл. 2.
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
УДК 330.356.3: 620 + 004.4
О. С.  С Е Р Д Ю К,
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник відділу проблем 
перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу 
Інституту економіки промисловості НАН України, 
вул. Желябова, 2, 03057, Київ, Україна

© Сердюк Олександр Сергійович (Serdiuk Oleksandr), 2018; 
e-mail: serdyuk_O@nas.gov.ua

ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ: 
ПРОБЛЕМИ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОЦІНКИ ТА АВТОМАТИЗАЦІЇ РОЗРАХУНКІВ 
Резюме
ТЕС в Україні потребують модернізації з огляду на неефективність споживання ними палива і високий рівень викидів забруднюючих речо-вин. Як варіант вирішення окресленої проблеми запропоновано модерні-зацію діючих ТЕС. В іншому випадку відновлювані джерела енергії мо-жуть стати альтернативою тепловій генерації. Для розробки конкретної стратегії переходу від традиційних джерел енергії до відновлюваних не-обхідно виконати кількісну оцінку ефективності по кожному проекту та-кого переходу. Одним з інструментів вирішення цієї складної проблеми є розробка інформаційно-аналітичної системи попередньої оцінки порівня-льної ефективності різних напрямів розвитку енергогенерації. 
Розроблений науково-методичний підхід надає можливість побудува-ти інформаційно-аналітичну систему за допомогою мови програмування Python для виконання автоматизованої попередньої оцінки порівняльної ефективності проектів модернізації діючих енергоблоків ТЕС; будівницт-ва та експлуатації ВЕС; будівництва та експлуатації СЕС. На основі ана-лізу критеріїв ефективності програма виявляє найбільш економічно при-вабливу альтернативу для аналізованого об’єкта теплової енергетики. Як приклад наведено порівняльну оцінку проекту модернізації Ладижинської ТЕС і проекту будівництва СЕС аналогічної потужності. Алгоритм порів-няльної оцінки включає в себе: визначення ефективного рівня теплової енергогенерації; оцінку ефекту від споживання вугілля різних постачаль-ників; визначення грошового потоку проектів модернізації ТЕС і будів-ництва об’єктів відновлюваної енергетики; побудову кумулятивних пря-мих грошового потоку. За результатами роботи програми встановлено, що проект будівництва СЕС є ефективнішим, ніж проект модернізації енергоблока Ладижинської ТЕС. Розроблена інформаційно-аналітична система може бути використана Міністерством енергетики та вугільної промисловості України в рамках процесу цифровізації управлінських рі-шень у сфері розробки напрямів розвитку енергетики.
Ключові слова: оцінка ефективності капіталовкладень; теплова енер-гетика; відновлювана енергетика; інформаційно-аналітична система (30–45).
Бібл. 5; табл. 5; рис. 6.

УДК 658.5:316.43:304:5
М. А.  А Ф А Н А С Ь Є В А, 
аспірант Національного технічного університету
 «Харківський політехнічний інститут»

вул. Кирпичова, 2, 61002, Харків, Україна

© Афанасьєва Марина Анатоліївна (Afanasieva Maryna), 2018; 
e-mail: marinaafanaseva911@gmail.com.

ЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРОЛЬ СИЛАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД
Резюме
У статті досліджується значущість суспільних інституцій для успішного функціону-вання ринкової економіки. Зроблено акцент на тому, що ринкові інститути формуються шляхом соціальної організації та еволюції. Уточнюється структура сучасного суспільства, головним критерієм якої обрано поєднання професійного виконання функцій своєї соціа-льної групи та прихильність до моральних цінностей. Висувається гіпотеза ізоморфізму суспільної структури, згідно з якою зменшення у громадянському суспільстві частки лю-дей з  рентоорієнтованою поведінкою може призвести до аналогічних зрушень у бізнесі та державному секторі. Запропоновано систему економічного контролю, що відповідає роз-поділу суспільства на три основні соціальні групи. Розкрито новий зміст контролю, який виходить з концепції сталого розвитку та теорії систем. Сутністю нового виду контролю є формування суспільно значущої аналітичної інформації, здатної запускати механізми са-моорганізації підприємств, у тому числі самоконтроль, а його основним коригувальним засобом – оприлюднення цих висновків. Приділено увагу джерелам первісної інформації для громадянського контролю (наприклад, фінансової та податкової звітності підпри-ємств), що не є комерційною таємницею згідно з українським законодавством. Перерахо-вано інституціональні механізми, такі як примусовий механізм закону, нормативний ме-ханізм професійної думки, наслідувальний механізм позитивної практики, просування ін-формації, залучення прихильників і співпраця з фондами. Зроблено висновок про те, що впровадження економічного контролю з боку громадянського суспільства здатне зміцнити суспільні інститути, такі як право, мораль, власність, підприємство, довіра в суспільстві, чесна конкуренція та ін., що, скоріше за все, позитивно позначиться на розвитку економі-ки.
Ключові слова: економічний контроль; контрольні заходи; сталий розвиток; грома-дянське суспільство; суспільна структура; ізоморфізм; суспільний інститут; соціальний капітал (с. 46–54).
Бібл. 16; рис. 2; табл. 1.
ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ

УДК 657.42
В. К.  О Р Л О В А,
професор, кандидат економічних наук 
© Орлова Валентина Кузьмінічна (Orlova Valentyna), 2018; 
e-mail: orlovav@ukr.net,
C. М.  К А Ф К А,
доцент, кандидат економічних наук, завкафедрою
© Кафка Софія Михайлівна (Kafka Sofiia), 2018;
 e-mail: kafka@i.ua

Кафедра обліку і аудиту 
Івано-Франківського національного
технічного університету нафти і газу,
вул. Карпатська, 15, 76000, Івано-Франківськ, Україна 

ВПЛИВ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА БАЛАНСОВУ ВАРТІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА 
Резюме
Зміст і призначення бухгалтерського обліку – виявлення, вимірювання, реєстрація, накопичення, узагальнення, зберігання та передання інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень. Господарські операції відображаються в цінах на момент їх здійснення, що забезпечує достовірне визначення фінансового результату діяльності підприємства за той чи іншій період у цінах того періоду. Проте на його фінансовий стан впливають й інші умови: інвестиційна привабливість підприємства, позиція на ринку, інфляція, надзвичайні  події тощо, у результаті чого може змінюватися ціна об’єктів обліку. З’ясовано, чи доцільно відображати такі зміни на рахунках бухгалтерського обліку.
Досліджено особливості впливу облікової політики на вартість підприємства, виявлено та запропоновано розв’язання проблемних аспектів оцінювання окремих об’єктів обліку, зокрема, це стосується порядку відображення переоцінок на рахунках бухгалтерського обліку і представлення інформації про них у фінансовій звітності як джерела інформації про вартість підприємства. 
Існує ряд методик щодо оцінки вартості підприємства, серед яких головною є оцінка на основі даних фінансової звітності, а саме балансу (так звана балансова вартість). Встановлено, що в сучасних умовах господарювання і ведення бізнесу облікова політика є вагомим інструментом управління не тільки обліком, але й результатами фінансово-господарської діяльності та вартості підприємства. Для забезпечення користувачів інформацією щодо реальної вартості активів, зобов’язань і капіталу статті бухгалтерського балансу на дату звітності за необхідності треба переоцінювати, а результати подавати у звіті про фінансовий стан. Різницю між даними бухгалтерського балансу і звіту про фінансовий стан слід розкривати в примітках до фінансової звітності.
Ключові слова: облікова політика; фінансова звітність; оцінка; господарська операція; об’єкт обліку; достовірність інформації; бухгалтерській облік; теперішня вартість; довгострокові зобов’язання; необоротні активи (с. 55–62).
Бібл. 4; табл. 3.
ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
УДК 330.8:303:502/504
О. О.  В Е К Л И Ч,
професор, доктор економічних наук,
головний науковий співробітник відділу економічних проблем
екологічної політики і сталого розвитку
ДУ «Інститут економіки природокористування
та сталого розвитку НАН України»,
 
бульв. Тараса Шевченка, 60, 01032, Київ, Україна
 
© Веклич Оксана Опанасівна (Veklych Oksana), 2018; 
e-mail: okveklych@ukr.net,
ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗБИТКУ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА: УКРАЇНСЬКА АВТЕНТИЧНІСТЬ
Резюме
Розкрито понятійні кластери – «забруднення навколишнього середовища» та «економічний збиток від забруднення навколишнього природного середовища», а також досліджено низький рівень просування концептуальних засад екосистемного підходу в практику вітчизняного господарювання. З допомогою екосистемного підходу вперше проведено структуризацію економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища за екосистемними об’єктами втрат, що охоплює принаймні шість екосистемних об’єктів: втрати від деградації екосистем біорізноманіття; втрати через погіршення або знищення екосистемних товарів, послуг, функцій; збитки, заподіяні у зв'язку з порушенням асиміляційного потенціалу екосистеми; шкода, заподіяна природно-господарському комплексу; втрати від пошкодження та руйнування біоресурсних сегментів національної економіки; збитки, заподіяні природоорієнтованому виробництву чи галузі національної економіки.
Наведено схему структуризації економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища, в якій вперше представлено не лише групи втрат за екосистемними об’єктами, а й чітку та найповнішу наочну класифікацію видів втрат, які формують цей економічний збиток. Їх урахування сприятиме обгрунтуванню більш достовірного загального економічного збитку, заподіяного національній економіці внаслідок забруднення навколишнього природного середовища.
Показано, що на практиці склалася вкрай невтішна ситуація із застосуванням екосистемного підходу для вартісного оцінювання природних об’єктів чи збитку від забруднення навколишнього природного середовища. Доведено накопичення невирішених на цей час питань щодо реалізації екосистемного підходу при оцінюванні економічного збитку внаслідок забруднення навколишнього природного середовища в частині наукового, правового, методичного, нормативного та інформаційного опрацювання, що потребує не тільки відповідних потужних зрушень і дій з боку фахівців-екологів, представників наукових кіл, законодавчих і виконавчих органів державної влади, а й активізації просвітницької роботи для поглиблення екологічної свідомості населення, особливо на рівні територіальних громад.
Ключові слова: забруднення навколишнього природного середовища; економічний збиток від забруднення навколишнього природного середовища; екосистемний підхід; екосистемне оцінювання; екосистемні об’єкти.
Бібл. 3; рис. 1.

УДК 502 – 630.64
А. М.  Б О Б К О,
кандидат сільськогосподарських наук, 
заслужений працівник сільського господарства України,
старший науковий співробітник відділу охорони ландшафтів, 
збереження різноманіття і природозаповідання
Інституту агроекології і природокористування НААН України
вул. Метрологічна, 12, 03143, Київ, Україна

© Бобко Андрій Миколайович (Bobko Andrii), 2018; 
e-mail: anbobko58@gmail.com

ЛІСОВІ РЕСУРСИ: ТАКСАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ ЇХ ОБЛІКУ
І ВИКОРИСТАННЯ У СИСТЕМІ ЕКОНОМІКИ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Резюме
Висвітлено короткий нарис розвитку лісівництва в Україні та його реформування в останні роки. Зокрема, розглянуто його становлення по Київській губернії з часів започаткування лісівництва як галузі рослинни-цтва. Те саме стосується ХХ ст., з наголошенням на змінах економічної ефективності лісівництва впродовж його другої половини. Проаналізова-но основоположні таксаційні терміни «ліс», «лісовий фонд», «лісокорис-тування», їх визначення і відповідність стандартам європейського лісів-ництва. Здійснено їх порівняння за описом у країнах колишнього Союзу РСР і в законодавстві ЄЕК/ФАО. Доведено, що найбільш повним і зрозу-мілим для визначення змісту землекористування є термін «ліс» в описі ЄЕК/ФАО: «Ліс – це земля». Точніше – землі лісові. Такий опис включає усі найбільш характерні компоненти ЛЕС, хоч і не вживає цього терміна. Без запровадження терміна «компонент» поняття «ліс» як об’єкт обліку і спостереження залишається двозначним, мало визначеним, нібито за ча-сів зародження лісівництва як галузі рослинництва та відсутності належ-ним чином освічених спеціалістів. Для обговорення і прийняття пропону-ється використовувати опис терміна «ліс» = «землі лісові» стосовно до його змісту першого рівня за ССКЗ ЄЕК/ФАО ООН як найбільш прави-льний, дещо уточнивши його за кількісними показниками вітчизняної практики лісівництва та лісовпорядкування, і визначати їх за пропонова-ною формулою.
Особливо відзначимо, що оцінка динаміки таксаційних показників стану категорії «землі лісові» повинна знаходити предметне та цільове за-стосування при розробці проектів лісогосподарських заходів і формуван-ня стійких ЛЕС з урахуванням норм охорони навколишнього середовища. 
Ключові слова: деревина; запас; земля; компонент; ліс; система; об-лік; еколог (с. 76–85).
Бібл. 4; табл. 1; рис. 3; формула 1.

КРИТИКА І БІБЛІОГРАФІЯ

МОЗГОВИЙ О. М. –  Фундаментальний погляд на глобальну фінансову нестабільність і монетарну владу (с. 86–89)
_____

РЕЗЮМЕ (англійською мовою) (с. 90–94)
_____

РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ (с. 95–96)

 


» Усi новини
Новини
Вийшла електронна версія журналу № 10, 2018
№ 10, 2018 р.   В. М.  Г Е Є Ц Ь, професор, доктор економічних... »
Вийшла електронна версія журналу № 9, 2018
№ 9, 2018 р.   УДК 338.656.502 А. А.  М А З А Р А К І, професор,... »
Вийшов друком № 8, 2018
№ 8, 2018 р.   УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА   УДК... »
Вийшов друком № 7, 2018
№ 7, 2018 р.   НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК [338:330.3]: [330:16:330.117]... »
Вийшов друком № 6, 2018
УДК 339.92 Ч Ж А Н   Д У Н ’ Я Н, постдок Інституту міжнародних... »
Вийшов друком журнал № 5, 2018
УДК 338.43.01(477) О. А.  Ш У Л Ь Г А, доцент, кандидат економічних... »
Вийшов друком №4,2018
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 005.21:005.332.4:339.92(477) В. В.  Л... »
Вийшов друком журнал №3,2018
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 332.12:330.52:330.15 М. А. Х В Е С И К, професор,... »
Вийшов друком журнал №2,2018
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 330. 101 П. С.  Є Щ Е Н К О, професор,... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE