Архів

03.01.2018

Вийшов друком журнал № 1, 2018 р.

Кiлькiсть переглядiв: 1112
 
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
 
УДК 331.522.4
Г. Т.  К У Л І К О В,
доктор економічних наук,
головний науковий співробітник проблемної
науково-дослідної лабораторії соціальних досліджень ринку праці
Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України
(Київ)
© Куліков Геннадій Тимофійович (Kulikov Gennadii), 2018;
e-mail: cde976@ukr.net
 
ЗАТРАТИ НА УТРИМАННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ ТА ЇЇ ВАРТІСТЬ: ПОНЯТТЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПОКАЗНИКИ

Резюме
Уточнено поняття «затрати на утримання робочої сили» і «вартість робочої сили». Показано відмінність понять «затрати на утримання робочої сили» і «загальна вартість робочої сили», «ціна робочої сили» і «заробітна плата», «компенсація» і «заробітна плата», «затрати на утримання робочої сили» і «затрати на персонал», Уточнено поняття «затрати на утримання робочої сили, що не належать до фонду оплати праці». Розглянуто значущість цих затрат як фактора відтворення робочої сили в системі соціально-трудових відносин.
Виявлено тенденції затрат на утримання робочої сили та їх структурних елементів в Україні та зарубіжних країнах, проведено їх порівняльний аналіз. Обгрунтовано відмінність між «виробничою вартістю робочої сили» (тобто «реальною вартістю робочої сили для виробника») і «реальною споживною вартістю робочої сили» (тобто «реальною вартістю робочої сили для найманого працівника» як споживача товарів і послуг).
Показано відмінності в показниках вартості робочої сили в Україні та країнах ЄС, надано пропозиції щодо використання нових показників. Вироблено рекомендації з розвитку системи обліку вартості робочої сили в бік її гнучкості, оперативності та достовірності, зокрема, щодо ведення квартального обліку індексів вартості праці, погодинної заробітної плати, рівнів затрат праці.
Визначено цілі використання статистичної інформації про затрати роботодавця на утримання робочої сили. Оцінено показники затрат на утримання робочої сили користувачами цієї інформації. Обгрунтовано потребу підприємств у додатковій інформації.
Ключові слова: вартість робочої сили, затрати на утримання робочої сили, затрати на персонал, заробітна плата, соціальне забезпечення працівників, компенсації, нематеріальні виплати (c. 3–15). 
 
 
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
 
УДК 33:658
В. В.  Л И П Ч У К,
член-кореспондент НААН України,
доктор економічних наук,
завкафедрою статистики та аналізу, 
© Липчук Василь Васильович (Lуpchuk Vasyl), 2018; 
e-mail: wlipczuk@ukr.net;
Л. Й.  В О Й Н И Ч А,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри менеджменту імені професора Є. Храпливого 
© Войнича Лілія Йосипівна (Voinycha Liliya), 2018; 
e-mail: voinycha@gmail.com. 

Львівський національний аграрний університет
 
КОНЦЕПЦІЯ ТОЙОТИЗМУ:  АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ 
ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ 

Резюме
Проведено дослідження еволюції розвитку організації виробництва як нау-ки, починаючи з механізованого і завершуючи ощадливим виробництвом – від фордизму до тойотизму. Метою дослідження є ознайомлення з основними принципами організації виробництва, згідно з концепцією тойотизму, та на-дання рекомендацій, що можуть слугувати базою для формування сучасних виробничих систем в Україні.
Доведено, що прагнення України інтегруватися в європейські та світові економічні структури вимагає опанування нових принципів організації вироб-ництва та ведення бізнесу. З огляду на це, запропоновано дослідження концеп-ції філософії бізнесу компанії «Тойота», відомої у світі як «тойотизм». На нашу думку, на особливу увагу заслуговують інструменти і методи підвищення яко-сті виробництва, такі як системи «Just in time» (забезпечення мінімізації запа-сів), «Kaizen» (підвищення ефективності використання творчого потенціалу), «Jidoka» (виключення дефекту виробів), «Heijunka» (синхронізація виробницт-ва і управління). Важливою складовою концепції є виявлення та недопущення основних типів втрат (надвиробництва,  очікування (втрати часу), зайвого транспортування та нереалізованого творчого потенціалу працівників). У цьо-му контексті інтерес становить досвід використання  програми 5S, яка включає ряд заходів (кроків) щодо усунення втрат. 
Проаналізовано принципи компанії «Тойота», які покладено в основу фор-мування Toyota Production System (TPS) – так званого «дому Тойота». Реаліза-ція основних цілей TPS, зокрема високий моральних дух працівників і безпека  праці, відмінна якість продукції за низьких витрат, гранично короткий строк виконання замовлень, є особливо актуальною для вітчизняних підприємств.
Показано, що впровадження японської системи управління не гарантує до-сягнення бажаних цілей, хоча японські концепції та методи менеджменту ви-користовуються у цілому світі.  Вагомою перешкодою цьому може стати куль-турна відмінність, тому на перспективу доцільним є вивчення діяльності ком-паній, які впровадили японську систему управління і займають сильніші пози-ції на глобальних ринках.
Ключові слова: тойотизм, концепція, принципи, засади, виробничий про-цес (с. 16–27).
 
 
ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АПК
 
УДК 336.748.12:338.439:658.715:061.1(477) 
 
Р. П.  М У Д Р А К, 
професор,доктор економічних наук, 
завкафедрою економіки
Уманського національного університету садівництва,
© Мудрак Руслан Петрович (Mudrak Ruslan), 2018; 
e-mail: mrp1974@ukr.net;
В. В. Л А Г О Д І Є Н К О, 
професор, доктор економічних наук,
завкафедрою маркетингу, підприємництва і торгівлі 
Одеської національної академії харчових технологій
© Лагодієнко Володимир Вікторович (Lagodienko Volodymyr), 2018; 
e-mail: volodymyr@wiktoriya.com.
 
АГРОІНФЛЯЦІЯ ТА ІНДЕКС СПОЖИВЧИХ ЦІН НА ПРОДОВОЛЬЧІ ТОВАРИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ "УКРАЇНА – ЄС" *
 
Резюме
Однією з фундаментальних умов продовольчої безпеки є достатній рівень економічної доступності продовольства, тому  з’ясування причин зростання споживчих продовольчих цін є актуальною науково-дослідною проблемою. З огляду на це, мета статті – визначити ступінь та причини впливу індексу цін  сільськогосподарської продукції на індекс споживчих цін продовольчих товарів на основі порівняння досліджуваних явищ в Україні та ЄС. Зроблено такі висновки: 1) частина українських домогосподарств перебуває у стані продовольчої небезпеки через надмірні витрати на купівлю продовольства, однією з головних причин чого є постійне зростання цін на продовольчі товари; 2) за останніх 20 років в Україні ціни на продовольчі товари зросли у 11,8 раза, на сільськогосподарську продукцію − у 23,5 раза, в ЄС − відповідно, на 45 і 32%; 3) головним джерелом інфляційних імпульсів на українському ринку продовольства є агроінфляція у тваринницькому секторі сільського господарства; 4) в Україні помітно викривлена галузева структура сільськогосподарського виробництва – частка тваринницьких галузей становить лише 31,5%, що на 12,3 п. п. менше, ніж в ЄС. Це − головна причина дефіциту продовольчих товарів тваринного походження; 5) в ЄС на 1 особу виробляється на 40% більше всіх видів м’яса і на 21,5% – молока, ніж в Україні; 6) на відміну від України, в ЄС виробництво і споживання продовольства, зокрема тваринного походження, має порівняно високий рівень стабільності; 7) в Україні експортно-імпортні операції з продовольством тваринного походження мають на меті забезпечення вузькокорпоративних інтересів безвідносно до національних; 8) на відміну від ЄС, в Україні у тваринництві понад 99% господарюючих суб’єктів − це малі організаційні форми, які утримують менш як 5 голів худоби. Такі господарства мають порівняно вищі витрати виробництва; 9) причиною агроінфляції та зростання індексу споживчих цін продовольчих товарів в Україні є відсутність компенсаторів витрат виробництва у вигляді бюджетних субсидій. 
Ключові слова: продовольча безпека, економічна доступність, індекс цін, продовольство, сільськогосподарська продукція, галузева структура, подушове виробництво, міжнародна торгівля, концентрація капіталу, субсидії (с. 28–39).
 
 
ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
УДК 330:504.001.76:504.05
А. В.  С Т Е П А Н Е Н К О,
професор, доктор географічних наук,
заввідділом природно-техногенної та екологічної безпеки,
© Степаненко Анатолій Васильович (Stepanenko Anatolii), 2018; 
e-mail: stepanenko@ecos.kiev.ua,
А. А.  О М Е Л Ь Ч Е Н К О,
кандидат економічних наук, науковий співробітник
відділу природно-техногенної та екологічної безпеки
© Омельченко Алла Анатоліївна (Omelchenko Alla), 2018;
e-mail: omalla@ukr.net

ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
(Київ)
 
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
 
Резюме
Наведено визначення екологічної модернізації та проведено аналіз існуючих її дефініцій. Окреслено завдання екомодернізації, які передбачають трансформацію суспільства, суперіндустріалізацію, переорієнтацію технологій на відновлення екологічної рівноваги, реструктуризацію економіки, формування технологічного суспільства. Виокремлено ключові елементи екологічної модернізації та її екологічні імперативи. Показано, що в теоретичних розробках моделей екологічної модернізації простежуються переважно антропоцентричні підходи та незмінність пріоритету економічних інтересів. Висвітлено, що для запобігання подальшій деградації екосистеми необхідними є новий екоцентричний світогляд і високий рівень екологічної свідомості. Визначено, що до основних форм екологічної модернізації, які спрямовано на розв’язання сучасних екологічних проблем в умовах обмеженості та виснаження природних ресурсів, відносять: екологічно орієнтований розвиток промисловості; технологічні платформи екологічного розвитку; екологізацію економічного розвитку; впровадження та розвиток чистого виробництва та екологічних технологій. Розкрито, що в Україні впродовж останніх років рівень екологічної модернізації економіки підвищився, про що свідчить частка капітальних інвестицій в інтегровані технології від обсягу капітальних інвестицій на охорону та раціональне використання природних ресурсів, освоєння виробництва інноваційних видів продукції, у тому числі на нові види машин, устаткування, приладів, апаратів. Переважна більшість заходів щодо інтегрованих технологій не відповідає V і VI технологічним укладам, не кажучи вже про VII, який розпочався у високорозвинутих країнах. Обгрунтовано, що нова модель модернізації суспільного розвитку повинна передбачати не лише зміну та впровадження нових технологій, але й глибокі інституціональні, соціальні та культурні трансформації. Визначено, що крім трьох перспектив розвитку екологічної модернізації – екологічно ощадливих бізнесу і споживання, ефективної охорони природного середовища, екологізації суспільства – можливою є й четверта – емансипація природи, тобто соціалізація та персоналізація природи. Запропоновано стратегічні напрями екологічної модернізації соціально-економічного розвитку України і визначено її ключові завдання щодо формування модернізаційного типу екологічно орієнтованої діяльності суспільства.
Ключові слова: екологічна модернізація, екологічна політика, інновації, технології, навколишнє середовище, стратегії, імперативи, екологізація, фактори, платформа, інвестиції, пріоритети (c. 40–53).
 
________
 
УДК 330.15 : 338.14 : 504.05
О. М. С У Х І Н А,
кандидат економічних наук, 
старший науковий співробітник відділу економічних проблем 
екологічної політики і сталого розвитку
ДУ “Інститут економіки природокористування 
і сталого розвитку НАН України” 
(Київ)
© Сухіна Олена Миколаївна (Suhina Оlena), 2018; 
e-mail: olsuhina@ukr.net
 
ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ВАРТІСНОЇ ОЦІНКИ ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Резюме
У зв’язку з підготовкою України до вступу до ЄС до законодавчих актів включають положення про запровадження екосистемного підходу в управлін-ську діяльність. Тому важливо розробити методологічні підходи до вартісної оцінки збитків від забруднення навколишнього природного середовища на за-садах використання екосистемного підходу. Розроблено інноваційну методоло-гію екосистемної оцінки таких збитків; відповідну авторську модель оцінки; класифікацію цих збитків; методи диференціації розмірів їх відшкодування за-лежно від виду екосистеми, що є новизною дослідження. 
Подано основні напрями розвитку теорії збитків від залпових та інших ава-рійних забруднень з урахуванням екосистемних засад (у тому числі з ураху-ванням фактора часу). Встановлено, що – на відміну від традиційних – найді-йовішим у зарубіжній практиці новітнім методом оцінки економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища є їх оцінка на основі вартості відновних робіт, оскільки при цьому враховується ринкова вартість ресурсів і послуг, задіяних у роботах з відновлення, тобто реабілітації деградо-ваних екосистем до стану, що передував завданій шкоді. За сучасного розвитку технологій в основі такої оцінки може бути умовне прирівнювання вартості “роботи” асиміляційного потенціалу екосистеми до вартості роботи штучної установки з утилізації відходів. 
Наведено приклад визначення вартості “роботи” асиміляційного потенціа-лу грунтової екосистеми й використання екосистемного підходу до оцінки зби-тків від забруднення грунту, які базуються на визначенні вартості ремедіації та біоремедіації грунтів. 
На основі авторського методологічного підходу визначено розмір кореля-ційних коефіцієнтів урахування асиміляційних властивостей екосистем для диференціації розміру відшкодування економічних збитків від залпових та ін-ших аварійних забруднень (як складової авторської економізованої класифіка-ції асиміляційних послуг екосистем України).
Ключові слова: методологія екосистемного оцінювання, екосистемний підхід, теорія збитків, вартість “роботи” асиміляційного потенціалу екосисте-ми, коефіцієнти асиміляції (с. 54–70).
 
 
 
ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
 
УДК 339.7
 
О. М.  М О З Г О В И Й,
доктор економічних наук, професор кафедри міжнародних фінансів,
© Мозговий Олег Миколайович (Mozgovyi Oleg), 2018; 
e-mail: o.mozgovyy@gmail.com,
О. В.  С У Б О Ч Е В,
кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних фінансів, 
© Субочев Олексій Валерійович (Subochev Oleksii), 2018; 
e-mail: subochev.alexey@gmail.com,
О. М.  Ю Р К Е В И Ч,
кандидат економічних наук, доцент кафедри інвестиційної діяльності
© Юркевич Оксана Миколаївна (Yurkevych Oksana), 2018; 
e-mail: ok_yurkevich@bigmir.net

ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" 
 
СУТНІСТЬ ТА РОЗВИТОК ДОКТРИНИ ІСЛАМСЬКИХ ФІНАНСІВ
 
Резюме
У статті визначено основні моделі індустрії ісламських фінансів та надано критичну (порівняно з традиційними фінансами) оцінку механізму їх функціонування. Незважаючи на наявність очевидних позитивних сторін, таких як обмеженість спекулятивних операцій або ризикових видів сек’юритизації, націленість на фінансування реального сектору економіки та заохочення прямих взаємозв’язків між фінансовим і виробничим секторами, механізм функціонування ісламської економіки в деяких аспектах суперечить ряду фундаментальних принципів реалізації ефективної економічної діяльності.
Об’єктивні демографічні, політичні та економічні фактори зумовлюють зростання ролі та впливу індустрії ісламських фінансів на регіональні фінансові ринки зокрема і на міжнародні фінанси в цілому, визначають актуальність подальших досліджень у цьому напрямі.
Сьогодні ісламські фінанси охопили такі комерційні сфери: ринок капіталів, управління активами, страхування. Вони представлені в усіх сегментах сучасного фінансового ринку – в комерційному банкінгу, операціях з акціонерним і венчурним капіталами, фінансуванні торгівлі, страхуванні і навіть у хеджуванні фінансових ризиків.
Лише незначна частина фінансових відносин мусульман реалізується згідно з ісламським правом. За умов упровадження зручних, ліквідних і стандартизованих фінансових інструментів, подальшого вдосконалення регулювання фінансових ринків можна очікувати перерозподіл ресурсів на користь ісламських фінансових ринків, а також швидкого зростання їх частки в міжнародних фінансах.
Ключові слова: ісламські фінанси, ісламський банкінг, фінансова модель, ріба, гарар, мейсір, халяль, статистика фінансового розвитку, міжнародні фінанси (с. 71–81).
 
_______
 
УДК 331.91
М. Д.  Б А Л Т А Б Є К О В,
магістр професійної бухгалтерії, 
підприємець
(Сідней, Австралія)
© Балтабєков Марк Дулатович (Baltabekov Mark), 2018;
 e-mail: markbalta@hotmail.com.
 
АВСТРАЛІЙСЬКИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ВИЗНАЧЕННЯ АКТИВУ 
В МЕТОДОЛОГІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
 
Резюме
У статті розглянуто роль і місце активу у фінансово-економічному становищі підприємства, а також важливість його правильного визначення для цілей фінансового аналізу і прийняття управлінських рішень. Зроблено короткий огляд інституційних та регуляторних аспектів австралійської бухгалтерської системи, досліджено нормативну природу відповідних документів. На основі поглядів учених і нормативних положень досліджено питання, яким умовам, повинен відповідати актив, з урахуванням цілей його існування, і як дані умови відображено в обговорюваних проектах. Показано еволюцію визначення активу в австралійській та міжнародній теорії і практиці, висвітлено діяльність Австралійської ради з бухгалтерських стандартів і Міжнародної ради з бухгалтерських стандартів у розвитку сучасних уявлень про те, яким має бути визначення активу. Розкрито характер проблем, що виникають у теорії та на практиці в результаті застосування чинного визначення, а також піддано критиці наявне у працях ряду вчених уявлення про тотожність активу та економічних вигід. На концептуальному рівні обгрунтовано розділення цих економічних явищ і проаналізовано, які теоретико-економічні аргументи враховуються австралійськими і міжнародними експертами при розробці правильних формулювань у визначенні активу. Проаналізовано запропоноване міжнародними фахівцями визначення і розглянуто його окремі можливі наслідки для порядку і форми запису активів у бухгалтерській документації. Окремо вивчено роль Міжнародної ради з бухгалтерських стандартів та її вплив на діяльність австралійських експертів.
Ключові слова: економіка, бухгалтерія, актив, Австралійська рада з бухгалтерських стандартів, Міжнародна рада з бухгалтерських стандартів, визначення активу (с. 82–91).
 
 
До 90-річчя АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ В. К. МАМУТОВА
 
Фундатор науки господарського права (с. 92–93)
 
________
 
РЕЗЮМЕ (англійською мовою) (с. 94-96)
____
 
РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ (с. 97-98)
 


» Усi новини
Новини
Вийшла електронна версія журналу № 9, 2018
№ 9, 2018 р.   УДК 338.656.502 А. А.  М А З А Р А К І, професор,... »
Вийшла електронна версія журналу № 8, 2018
№ 8, 2018 р.   УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА   УДК... »
Вийшов друком № 7, 2018
№ 7, 2018 р.   НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК [338:330.3]: [330:16:330.117]... »
Вийшов друком № 6, 2018
УДК 339.92 Ч Ж А Н   Д У Н ’ Я Н, постдок Інституту міжнародних... »
Вийшов друком журнал № 5, 2018
УДК 338.43.01(477) О. А.  Ш У Л Ь Г А, доцент, кандидат економічних... »
Вийшов друком №4,2018
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 005.21:005.332.4:339.92(477) В. В.  Л... »
Вийшов друком журнал №3,2018
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 332.12:330.52:330.15 М. А. Х В Е С И К, професор,... »
Вийшов друком журнал №2,2018
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 330. 101 П. С.  Є Щ Е Н К О, професор,... »
Вийшов друком журнал № 1, 2018 р.
  ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ   УДК 331.522.4 Г. Т.... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE