Архів

07.07.2017

Вийшов друком №7,2017

Кiлькiсть переглядiв: 511

 

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

 

УДК 338.24.021.8:94(477)

 

 

В. М.  Т А Р А С Е В И Ч,

 

 

професор, доктор економічних наук,завкафедрою

 

 

політичної економіїНаціональної металургійної академії України(Дніпро)

 

 

© Тарасевич Віктор Миколайович (Tarasevych Viktor Mykolaiovych), 2017;

 

 

e-mail: viktarasevich@gmail.com

 

 

ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ:АКТУАЛЬНІ КОНТЕКСТИ ТА ІМПЕРАТИВИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ
РЕЗЮМЕ

 

Розглянуто етнонаціональні, цивілізаційні, глобальні та політекономічні аспекти еволюції й сучасного стану українського суспільства з використанням теорій етногенезу, цивілізацій, світ-системи глобалізму та економічних інтересів. Показано деякі основи та особливості української ідентичності, а саме: етнічне різноманіття української нації, амбівалентність українського етносу, який складається з субетносів – західноукраїнського і східноукраїнського, його рух у напрямі західноєвропейського суперетносу, належність до західно-православної субцивілізації православно-євразійської цивілізації, а також до напівпериферії світ-системи глобалізму. З урахуванням масштабної громадської і економічної кризи, а також геополітичних і геоекономічних зрушень обгрунтовано необхідність розробки та реалізації Стратегії національної злагоди, консолідації та розвитку, ядром якої є ідея україноцентризму і національно орієнтованого прогресу. Визначено імперативи соціально-економічного блоку цієї стратегії, в тому числі реформування національної власне інституційної системи в напрямі її адекватності реальній протоінституційній системі, демонтаж пануючої олігархічно-капіталістичної системи і формування системи демократичного та соціально орієнтованого державного і народного капіталізму, проведення ендогенної неоіндустріалізації, випереджальний розвиток національного людського капіталу, коригування політики євроінтеграції, національна орієнтація триєдиного (державного, цивільного і ринкового) економічного регулювання.Підвищення якості цієї стратегії передбачає звернення і до інших наукових теорій, передусім до національних, оскільки тільки опора на методологію між-, мульти- і транстеоретичності та дисциплінарності гарантує сферичне наукове бачення українського суспільства та визначення адекватних цілей, напрямів і механізмів його розвитку (с. 3–21). 

Ключові слова: етнос, суперетнос, нація, цивілізація, світ-система, глобалізм, економічні інтереси, власне інститути, протоінститути, розвинутий центр, напівпериферія, периферія, державний капіталізм, національні злагода і консолідація, стратегія розвитку. 

ПРОМИСЛОВА ПОЛІТИКА ТА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК

УДК 338.45:338.2:330.88 

В. П.  В И Ш Н Е В С Ь К И Й,

професор, доктор економічних наук,академік НАН України,

заввідділом фінансово-економічних проблем

використання виробничо-го потенціалу Інституту

економіки промисловості НАН України

© Вишневський Валентин Павлович (Vyshnevs’kуi Valentуn Pavlovуch), 2017;

e-mail: vvishn@gmail.com;,

С. І.  К Н Я З Є В,кандидат економічних наук,учений секретар Відділення економіки НАН України (Київ) 

© Князєв Святослав Ігоревич (Knyazev Svyatoslav Igorevуch), 2017;

e-mail: ksi@nas.gov.ua.

СМАРТ-ПРОМИСЛОВІСТЬ: ПЕРСПЕКТИВИ І ПРОБЛЕМИ
Резюме

У статті розглянуто сучасні тенденції в розвитку виробничих систем, пов’язані з реалізацією принципів четвертої промислової революції та перехо-дом до смарт-промисловості.Первинна ланка смарт-промисловості – смарт-підприємство – являє со-бою кіберфізичну виробничу систему, яка має можливість за допомогою про-мислового інтернету речей відстежувати і контролювати функціонування зна-рядь виробництва і виробничий персонал, а також використовувати «великі дані», що збираються, для точного налаштування на споживачів, підвищення продуктивності праці, вдосконалення технологічних процесів і поліпшення якості продукції.У системі смарт-промисловості «розумні»  підприємства взаємозв’язані з дослідниками, розробниками, постачальниками, дистриб’юторами, спожива-чами та ін. через інформаційно-комунікаційні технології, завдяки чому форму-ється глобальна цифрова платформа для поліпшення координації та підвищен-ня активності участі усіх партнерів як в окремих ланцюгах, так і в цілих мере-жах створення вартості.Високий потенціал смарт-промисловості як мережі смарт-підприємств підтверджується практикою ряду відомих у світі компаній. При цьому найбі-льші вікна можливостей відкриваються для скорочення часу науково-виробничого циклу, зменшення простоїв устаткування, зниження затрат на йо-го обслуговування і витрат на утримання запасів, а також для автоматизації розумової праці.Повна реалізація потенціалу смарт-промисловості залежить від успіхів у подоланні бар’єрів на шляху її розвитку: технічних (проблем з комп’ютерними мережами, їх сумісністю і безпечністю), економічних (високих витрат накопи-чення та реновації цифрового капіталу, проблем у сферах зайнятості та дохо-дів, у тому числі з причин зміни характеру робіт і різкого підвищення ролі STEM-персоналу), інституційних (проблем з формуванням нових організацій-них рутин і у принципі сприятливого інституційного середовища).Якщо зазначені бар’єри вдасться подолати, то в цілому перспективи смарт-промисловості у світі мають багатообіцяючий вигляд. У найближче де-сятиріччя виробництва, що реалізують технології промислового інтернету ре-чей, можуть скласти більшість у світовій обробній промисловості.(с. 22-37).

Ключові слова: смарт-промисловість, Індустрія 4.0, смарт-підприємство, промисловий інтернет речей, кіберфізичні виробничі системи, інформаційно-комунікаційні технології, «великі дані» .

ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ

УДК 336.74:336.711 (477)

Л. М.  Р Я Б І Н І Н А,

доктор економічних наук,професор кафедри банківської справи

ДВНЗ “Одеський національний економічний університет”

© Рябініна Людмила Миколаївна (Ryabinina Lyudmyla Mykolaivna), 2017; 

e-mail: rln@ukr.net

ПРОБЛЕМИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ОБГРУНТОВАНОСТІРЯДУ ВИЗНАЧЕНЬ У ЗАКОНОДАВЧИХ ТА НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТАХ З БАНКІВНИЦТВА

Резюме

Статтю присвячено впливу законодавчих і нормативних документів з банківництва на діяльність вітчизняних банків. Висвітлюється ряд теоретично необгрунтованих термінів у цих документах, вдосконалення яких сприятиме подальшій діяльності вітчизняних банків та соціально-економічному розвитку країни.Актуальність теми полягає в необхідності використання бездоганних з точки зору теорії і практики законодавчих і нормативних основоположних документів, які безпосередньо впливають на діяльність вітчизняних банків.Пропонуються певні кроки щодо усунення існуючих недоліків у Законі України «Про Національний банк України» (ст. 6 і 7) і в нормативних документах з банківництва, помилковість двоїстого терміна «рефінансування банків». Вважаємо за необхідне термін «рефінансування» використовувати тільки при повторному постійному фінансуванні уряду банками країни; позики НБУ, які він надає банкам як кредитор останньої інстанції, називати позиками для підтримання ліквідності банків; підходи НБУ до суті відкритої валютної позиції банку привести у відповідність з її науково обгрунтованою і визначеною у ст. 1 названого Закону сутністю; підкоригувати методику розрахунку індивідуальних і загальної відкритої валютної позиції банку; відновити розрахунок загальної відкритої валютної позиції за всіма валютами та банківськими металами з урахуванням знака на кінець робочого дня і відновити ліміти всіх видів відкритих валютних позицій, керуючись методикою визначення її видів у Законі України «Про Національний банк України».Після проведення даних заходів законодавчі та нормативні акти, за якими працює банківська система України, сприятимуть розвитку як банківської системи, так і країни в цілому.

Ключові слова: центральний банк, економічна категорія, функції та операції банку, рефінансування банків, ставка рефінансування, загальна відкрита валютна позиція банку (с. 38–48).

УДК 336.74

О. В. К Л И М Е Н К О,

головний спеціаліст аналітично-організаційного відділу

Націона-льної комісії, що здійснює державне регулювання у

сфері ринків фінансових по-слуг(Київ)

© Клименко Ольга Вікторівна (Klymenko Ol’ga Viktorivna), 2017;

e-mail: polys55@bigmir.net 

СТІЙКІСТЬ І СТАБІЛЬНІСТЬ РИНКІВ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ
Резюме

Визначено поняття «стійкість» і «стабільність» щодо ринків небан-ківських фінансових послуг з позицій теоретико-методичних засад. Тер-міни "стабільність" і "стійкість" у науковому і поняттєвому аспектах ха-рактеризують здатність ринків функціонувати, не змінюючи структуру, зберігати і виявляти свої властивості в часі, перебувати у відносній рівно-вазі, витримувати зовнішній вплив політичних, економічних, фінансових та інших факторів. Показано, що стабільність цих ринків прямо залежить від стану еко-номіки України, від ВВП держави, курсу гривні у відношенні до долара, розмірів середньої заробітної плати та середньої пенсії. Виявлено законо-мірності в реагуванні ринків небанківських фінансових послуг на зміни зазначених показників стану національної економіки.Уперше розраховано коефіцієнти кореляції та рівняння регресії між капіталом кредитних спілок і вкладами на депозитні рахунки, а також за-лежності активів від капіталу. Коефіцієнт кореляції між цими показника-ми перевищує 0,9. Встановлено, що кредитна кооперація серед інших се-гментів ринків небанківських фінансових послуг найбільш чутливо реагує на економічні кризи в державі, на знецінення валюти. Протягом остан-нього десятирічного періоду сумарні активи та інші фінансові показники діяльності страхових компаній змінювалися меншою мірою, ніж у креди-тних спілок. Встановлено залежності між різними фінансовими показни-ками діяльності страхових компаній, визначено рівняння регресії та кое-фіцієнти кореляції. Уперше щодо до ринків небанківських фінансових послуг введено поняття «транспортне запізнювання» реагування показників їх діяльності на зміни стану економіки держави. Залежність показників фінансової дія-льності кредитних спілок і страхових компаній представлено функцією часу від аргументу, який є одним з фінансових показників розвитку еко-номіки держави (ВВП, курсу гривні, рівня заробітної плати та пенсій). 
Ключові слова: фінанси, економіка, ринки небанківських фінансо-вих послуг, особливості, розвиток, стійкість, стабільність (с. 49–64). 

УДК 336.143:336.2

В. С.  П О Г О Р Є Л О В,

аспірант кафедри фінансів ДВНЗ "Київський національний

економічний університет імені Вадима Гетьмана" 

© Погорєлов Владислав Сергійович (Pohorielov Vladyslav Serhiiovych), 2017; 

e-mail: vladyslav7007@ukr.net.

ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ФІСКАЛЬНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Резюме

Організація міжбюджетних відносин спрямована на надання можливостей для реалізації територіальними громадами покладених на них повноважень і завдань. У статті висвітлено особливості організації міжбюджетних відносин в умовах фіскальної децентралізації. Використано методи порівняння, узагальнення, систематизації та синтезу для дослідження відомих моделей організації міжбюджетних відносин, а також графічний метод для характеристики фіскальної децентралізації як складової економічної децентралізації міжбюджетних відносин. Встановлено основну відмінність усіх складових економічної децентралізації міжбюджетних відносин: обсяг компетенцій, прав і повноважень владної вертикалі щодо прийняття рішень стосовного того чи іншого виду економічних ресурсів. Здійснене порівняння централізованих, децентралізованих і змішаних моделей організації міжбюджетних відносин. У централізованій моделі міжбюджетних відносин (бюджетна система СРСР, Китаю та інших унітарних держав) яскраво виражена концепція бюджетного унітаризму, яка передбачає паритетність забезпечення соціально-економічних інтересів усіх ланок владної вертикалі та уніфікацію стандартів надання суспільних послуг у межах всієї території держави. Децентралізована модель організації міжбюджетних відносин (бюджетна система США, Канади, Німеччини та інших федеративних держав) орієнтована на автономію територіальних громад від центральної влади договірно-правового характеру, а також розмежування фіскальних і видаткових повноважень територіальних громад з дотриманням принципу субсидiарностi. Відомі приклади змішаних (гібридних) моделей організації міжбюджетних відносин (бюджетна система України) демонструють перехід від централізованої до децентралізованої моделі. Ефективне функціонування будь-якої моделі організації міжбюджетних відносин передбачає чітке розмежування повноважень між усіма рівнями влади за видатками, наділення відповідних рівнів влади достатніми для реалізації цих повноважень фіскальними ресурсами, а також згладжування вертикальних і горизонтальних дисбалансів за допомогою системи бюджетних трансфертів для забезпечення на всій території країни певного стандарту державних послуг.

Ключові слова: бюджетний федералізм, міжбюджетні відносини, місцеве самоврядування, оподаткування, соціально-економічний розвиток, територіальна громада, фіскальна децентралізація (с. 64–73). 

ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АПК

УДК 339.972:633.1

В. А.  К О Л О Д І Й Ч У К, 

доцент, доктор економічних наук, завкафедрою

менеджменту ім. професора Є. Храпливого, 

© Колодійчук Володимир Анатолійович (Kolodiichuk Volodymyr Anatoliiovych), 2017;

e-mail: V-A-K@ukr.net;

І. Б.  Я Ц І В,доктор економічних наук, проректор з наукової роботи

© Яців Ігор Богданович (Yatsiv Igor Bogdanovych), 2017;

e-mail: igyatsiv@ukr.net. 

Львівський національний аграрний університет

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗЕРНОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ АПК УКРАЇНИ В УМОВАХ УНІФІКАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ЛОГІСТИЧНИХ СТАНДАРТІВ
Резюме

Інтеграція зернопродуктового підкомплексу АПК України у світові логістичні сис-теми є важливою умовою успішного розвитку національної економіки. Одним з проблем-них питань цього процесу в умовах уніфікації логістичних стандартів світової економіки є забезпечення відповідності національних і міжнародних параметрів зерна та продуктів йо-го переробки. З огляду на це дуже важливими є визначення та обгрунтування ефективних напрямів подальшої інтеграції зернопродуктового підкомплексу АПК України у світові логістичні системи. Резерви підвищення ефективності логістичної діяльності, пов’яза¬ні з мірою інтегро-ваності зернопродуктового підкомплексу АПК України у світові логістичні системи, про-понуємо поділити на три напрями: відповідність зерна та продукції його переробки між-народним стандартам якості; узгодженість техніко-технологічних параметрів переміщення матеріальних потоків логістичних систем; структурна інтеграція інституціональних еле-ментів підкомплексу в глобальне середовище.Для інтеграції національної логістики зернопотоків у глобальні логістичні системи та міжнародне інституційне середовище необхідно узгодити техніко-технологічні параме-три машин та обладнання, а також автоматизовані системи управління матеріальними по-токами. Слід активніше використовувати прогресивний метод контейнерних перевезень зер¬на. Уніфікація логістичних стандартів світової економіки як ключова вимога процесів глобалізації національних економік передбачає адаптацію національних стандартів якості зерна до світових, де основна увага приділяється чистоті зернової маси, яка значною мі-рою залежить від техніко-технологічної складової логістичних систем як на етапі після-збиральної обробки зерна, так і в умовах прийняття елеваторами до зберігання або продо-вольчої чи промислової переробки. Якісні зміни в організації логістичної діяльності в Україні забез¬печать відповідність європейським нормам оцінки якості зерна (сертифікація за схемою GTAS) за рахунок дотримання технологічних параметрів і контролю матеріаль-них (зернових) потоків усіма учасниками логістичного ланцюга.

Ключові слова: зернопродуктовий підкомплекс АПК, логістика, стандарти якості, техніко-технологічні параметри, інституційне середовище (с. 74–82).

СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ В ПРАКТИЦІ УПРАВЛІННЯ

УДК 338.49

М. В.  М Е Л Ь Н И К О В А,

доцент, доктор економічних наук,провідний науковий співробітник,

Є. С.  Г Р А Д О Б О Є В А,

кандидат економічних наук,старший науковий співробітник
Відділ економіко-правових проблем містознавства

Інституту економіко-правових досліджень НАН України(Київ)

© Мельникова Марина Віталіївна (Mel’nykova Maryna Vitaliivna), 2017;

e-mail: marvit1511@gmail.com;

© Градобоєва Єлизавета Сергіївна (Gradoboeva Elizaveta Serhiivna), 2017;

e-mail: gradeliz81@gmail.com

МОДЕРНІЗАЦІЯ КОМУНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ МІСЬКИХ АГЛОМЕРАЦІЙ
Резюме

Стан комунальної інфраструктури, яка відіграє важливу роль у життєзабезпеченні великих міст та агломерацій, нині не дозволяє в повному обсягу та на високому рівні задовольнити потреби населення і бізнесу в послугах водо-, тепло- та газопостачання, міського транспорту, освітленні і благоустрої. Це висуває на перший план необхідність її модернізації на основі розробки і здійснення на практиці відповідних проектів, при цьому потрібно враховувати, що вони реалізуються шляхом об'єднання зусиль територіальних громад, які становлять агломерацію, та спільного використання відповідних ресурсів. На етапі розробки проекту слід володіти інформацією про наявність ресурсів і можливість їх використати, а на етапі реалізації має бути раціональне управління ними за рахунок відповідних рішень. Фінансове забезпечення є найважливішою умовою реалізації проектів. Воно включає в себе: інвестиційну складову тарифу на послуги комунальних підприємств, бюджетне фінансування на державному та місцевому рівнях, залучення приватних інвесторів на основі державно-приватного партнерства. Ефективному бюджетному фінансуванню на місцевому рівні сприяють децентралізація влади і розширення фінансових повноважень органів місцевого самоврядування. Зміцненню інвестиційної складової тарифу як джерела фінансування проектів модернізації комунальної інфраструктури сприяють удосконалення підходів до формування структури тарифів і посилення контролю за цільовим використанням коштів на потреби інноваційного розвитку. Залученню інвестицій для реалізації проектів модернізації комунальної інфраструктури міських агломерацій на основі державно-приватного партнерства сприятимуть як узгодження законодавства України про співпрацю територіальних громад і державно-приватне партнерство, так і розробка відповідних заходів щодо його практичного використання та підвищення інвестиційної привабливості (с. 83–91).

Ключові слова: міські агломерації, комунальна інфраструктура, модернізація, співробітництво територіальних громад, державно-приватне партнерство.

КРИТИКА І БІБЛІОГРАФІЯ

ХВЕСИК М. А. – Фізична економія: оновлення поглядів на концепт сталого розвитку (с.98–99)

_____
РЕЗЮМЕ (англійською мовою) 

____
РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ 

 

 



» Усi новини
Новини
Вийшла електронна версія журналу №10,2017
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 330.001.7+32.001.7] – 042.5/8:330.34(477)  В.... »
Вийшов друком №9,2017
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 330.342 А. І.  К Р Е Д І С... »
Вийшов друком №8,2017
УДК 339.74 Гжегож В. К О Л О Д К О, професор,  директор Центру... »
Вийшов друком №7,2017
  НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК 338.24.021.8:94(477)     ... »
Вийшов друком №5-6,2017
  FAUX J. – U.S. trade policy – time to start over (с.4–14) ФОКС... »
Вийшов друком №4,2017
УДК 339.97 В. Р.  С І Д Е Н К О, доктор економічних наук,... »
Вийшов друком №3,2017
ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ УДК 306.1 Т. І. Є Ф И М Е Н К О, професор,... »
Вийшов друком №2,2017
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК 330.342.3:338.45:330.46 Ю.М. ... »
Вийшов друком №1,2017
УДК 336.1:316.34 П. С.  Є Щ Е Н К О, професор, доктор... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE