Архів

02.12.2015

№ 10, 2015 р.

Кiлькiсть переглядiв: 2300
Вийшов у світ № 10, 2015 р. журналу

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

УДК 336.1:330.3
А. І. Д А Н И Л Е Н К О,
член-кореспондент НАН України,
заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
(Київ)
Даниленко Анатолій Іванович (Danylenko Anatolii Ivanovych) – e-mail: finotdel2004@ukr.net

ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ
Резюме 
З початком економічної кризи проблеми державного управління в Україні істотно загострились, і дедалі актуальнішими стають пошуки шляхів їх вирішення.
Проведені дослідження і вивчення міжнародного досвіду свідчать, що основними факторами, які забезпечують ефективність управління і прискорення економічного розвитку, є чітко поставлена мета, дійові механізми її реалізації та посилення стимулювання за досягнуті результати (в першу чергу, фінансовими підоймами). Ефективність такого підходу підтверджується досвідом багатьох країн, особливо «Азійських тигрів», які ще у 60–70-х роках знаходилися серед світових аутсайдерів, а сьогодні успішно конкурують на міжнародних ринках.
У статті розкрито неможливість побудови ефективного державного управління економікою, в основі якого лежить галузевий підхід, оскільки більшість українських підприємств змінили форму власності, а решта їх має бути приватизована у найближчі 2–3 роки. Діяльність і розвиток таких підприємств практично залежать від рішень їх нових власників, інтереси яких нерідко не збігаються із суспільними, і при цьому на сьогодні держава не має дійових підойм впливу на поведінку приватних суб’єктів господарювання. У підсумку – відсутність позитивної тенденції в економічному розвитку України за роки її незалежності. Для подолання його негативних тенденцій обгрунтовано можливі інституційні зміни у системі управління економікою з огляду на хронічний дефіцит фінансових ресурсів в Україні.
В основі концепції реформування державного управління лежить перехід до здійснення під патронатом держави важливих інвестиційних проектів, які вибираються за затвердженими критеріями і мають стати локомотивами реалізації довгострокових національних економічних пріоритетів. Підкреслюється, що  такими можуть бути нарощування експорту і наповнення внутрішнього ринку товарами вітчизняних виробників (у першу чергу, за рахунок імпортозаміщення). Гарантією успіху такої стратегії має стати термінове оновлення діючих засобів виробництва. Значна роль у справі ефективного управління проектами відводиться державному банку розвитку. 
Ключові слова: державне управління, національні пріоритети, державні інвестиційні проекти, фінансові ресурси, приватизація, інвестиції, основні фонди, амортизаційні відрахування, прибуток, податкові пільги, державний банк розвитку (c. 4–22).


УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА


УДК 005.336.4-028.6:005.93:334.758
Н. М.  П Р И Т У Л Я К, 
доцент, кандидат економічних наук,  
доцент кафедри корпоративних фінансів і контролінгу
ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана»
Притуляк Наталія Миколаївна (Prytulyak Nataliya Mykolaivna) – e-mail: fin_an@ukr.net

КЛАСИФИКАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ – МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ВНУТРІШНЬОФІРМОВОГО УПРАВЛІННЯ
Резюме
У статті досліджено економічну сутність людського капіталу, який формувався в результаті тривалого історичного розвитку суспільних відносин щодо використання людських здібностей та накопичення певних загальнолюдських, наукових цінностей. Результати дослідження економічних джерел, які містять численні визначення даної категорії, дозволили дійти висновку, що людським капіталом є сукупність накопичених людьми знань, практичних навичок, творчих та розумових здібностей, а також інших продуктивних властивостей, які цілеспрямовано використовуються у певній сфері економічної діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці та надають можливість їх носію отримувати дохід. Крім того, доведено, що людські здібності до праці, які використовуються у виробничому процесі та приносять дохід, є капіталом. Також з’ясовані основні капіталовкладення, що формують і збільшують людський капітал. 
Для більш поглибленого вивчення сутності людського капіталу проведена порівняльна характеристика людського капіталу з фізичним, в результаті чого виявлені спільні риси та відмінності між ними. 
З метою усунення плутанини в категоріальному апараті, використовуваному в теорії людського капіталу, обгрунтована сутність споріднених останньому категорій: «робоча сила», «інтелектуальні ресурси», «інтелектуальний потенціал». Розгляд еволюційних змін у відносинах між найманим робітником і власником капіталу дозволив дійти висновку, що «людський капітал» є похідною категорією від «робочої сили», а його поява зумовлена розширенням змісту «робочої сили», набуттям нею нових характеристик і ознак. На підставі поділу знань, які є базовою складовою людського капіталу, на їх «проявлені» та «непроявлені» здійснено розмежування понять «інтелектуальний потенціал» та «інтелектуальні ресурси».   
Ключові слова: інтелектуальний капітал, компоненти інтелектуального капіталу, систематизація та класифікація видів інтелектуального капіталу, методологія управління інтелектуальним капіталом (с. 23–31).

В. І.  Л Я Ш Е Н К О,
професор, доктор економічних наук,
заввідділом проблем макроекономіки та модернізації,
Є. В.  К О Т О В,
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу проблем інноваційно-інвестиційного розвитку промисловості

Інститут економіки промисловості НАН України
(Київ)
Ляшенко Вячеслав Іванович (Lyashenko Vyacheslav Ivanovych) – e-mail: slaval@iep.donetsk.ua;
Котов Євгеній Валерійович (Kotov Evgenii Valeriiovych) – e-mail: kotovev@mail.ru.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВО РОЗВИНУТИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
Резюме
Теоретично обгрунтовано три стадії модернізації. Визначено чотири сучасні моделі індустріалізації, розкрито їх основні характеристики та взаємодію між ними. Проаналізовано існуючі підходи до оцінювання процесів модернізації. Розроблено методику кількісного оцінювання стадій модернізації, обгрунтовано структуру та перелік індикаторів, які використовуються при проведенні оцінювання. 
Наведено результати кількісного оцінювання процесів індустріальної, пост- та неоіндустріальної модернізації в промислово розвинутих регіонах і економічних районах України. Здійснено порівняння інтегральних індексів стадій модернізації провідних економічних районів України з відповідними показниками окремих європейських країн. Доведено безальтернативність неоіндустріальної модернізації промислово розвинутих територій. 
Ключові слова: модернізація, економіка, індустріальний розвиток, регіон, стадія, фаза, модель (с. 32–44).

ПРОБЛЕМИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

УДК 33 (075.8)
О. С.  П А Д А Л К А,
член-кореспондент НАПН України, 
професор, доктор педагогічних наук, 
заслужений працівник освіти України, 
перший проректор з організації навчально-виховної роботи і економіки 
Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
(Київ),
В. В.  К У Л І Ш О В,
професор, доктор педагогічних наук,
кандидат економічних наук,
заслужений працівник освіти України,
професор Академії Полонійної в Ченстохова (Польща),
 завкафедрою міжнародної економіки 
Криворізького національного університету
Падалка Олег Семенович (Padalka Oleg Semenovych) – e-mail: padalka@npu.edu.ua;
 Кулішов Володимир Васильович (Kulishov Volodymyr Vasyl’ovych) – e-mail: kaf_me@kneu.dp.ua
 

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ – НОВА ПАРАДИГМА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
Резюме
В умовах глобалізації ринкових відносин зростає значення проблем розвитку госпо-дарства окремих економічних регіонів. Тривалий час регіональні аспекти економічних відносин ігнорувалися, хоча й відігравали вирішальну роль у соціально-економічних перетво¬реннях. Це підтверджується і офіційно прийнятим курсом на децентралізацію реформ, на максимальне вирішення багатьох питань правового, організаційного, фінансового, ресурсного і методологічного характеру.
Вивчення проблем регіональної економіки (для децентралізації) вимагає, передусім, перегляду сутності понять «регіон» і «регіональний ринок». При розв’язанні теоретичних проблем, які стосуються основ комплексного порівняльного аналізу соціально-економічного розвитку регіонів та їх взаємодії в умовах ринкових відносин, на наш погляд, регіональний ринок доцільно розглядати як форму територіальної організації сфери виробництва, обігу, розподілу та споживання.
Соціально-економічні процеси в умовах регіоналізації та децентралізації набувають особливого значення для їх урахування при проектуванні комплексу реформ, внесення коректив у їх здійснення при аналізі та оцінці діяльності регіону і визначенні  ефективності організаційно-господарської системи.
У кожному регіоні формуються власні умови функціонування ринку. До факторів, які визначають специфічність регіональних відтворювальних процесів, входять ресурсний та виробничий потенціали, особливості інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення, ступінь правової захищеності територіальних утворень, характер лобіювання регіональних інтересів у вищих органах влади, специфіка і структура відносин власності, внутрішня бюджетно-фінансова політика, особливості територіальної структури та організації виробництва, рівень розвитку ринкової інфраструктури та можливості проведення зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, механізм функціонування регіональних ринків в умовах децентралізації має будуватися з урахуванням того, що регіон є частиною загальнодержавного економічного простору, в якому здійснюються повні цикли відтворення населення і трудових ресурсів, основних та оборотних засобів, частини національного багатства, грошового обігу, виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції, а також відбувається взаємодія керівництва асоційованих на території підприємств і об’єднань з органами місцевого самовряду-вання.
Ключові слова: децентралізація, парадигма, глобалізація, регіон, ринок, ефективність, людський потенціал, інвестиції, інновації (с. 45–53).


МЕТОДИ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

УДК 330.42:336.5
А. С.  К О Р Х І Н,
професор, доктор фізико-математичних наук,
професор кафедри економічної кібернетики та інформаційних 
технологій, 
О. П.  А Н Т О Н Ю К, 
доцент, кандидат економічних наук, 
доцент кафедри економічної кібернетики та інформаційних 
технологій
 
ДВНЗ Національний гірничий університет
(Дніпропетровськ)
Корхин Арнольд Самуїлович (Korkhin Arnol’d Samuilovych) – e-mail: korkhin@mail.ru; 
Антонюк Оксана Петрівна (Antonyuk Oksana Petrivna) – e-mail: antonyukok@gmail.com

ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ УЗАГАЛЬНЕНОГО ФАКТОРА ПРОДУКТИВНОСТІ ВІД ОБСЯГІВ ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ РОБІТ В УКРАЇНІ
Резюме
Об'єктивна оцінка ефективності наукових досліджень є однією з важливих економічних проблем, оскільки наука є фактором, який істотно впливає на економічне зростання. У цьому зв'язку в статті розглянуто авторське бачення впливу науково-технічного прогресу на ВВП. Пропонується встановити кількісну залежність між витратами на наукові і науково-технічні роботи і узагальненим фактором продуктивності (УФП), який був введений Солоу. Як вихідні дані використовувалася статистична інформація про українську економіку за 1995–2012 рр.; матеріал про фінансування наукових і науково-технічних робіт взято зі статистичних щорічників, а величини УФП були визначені в процесі побудови моделі економічного зростання України, яка описана в статті А.С. Корхіна «Моделювання економічного зростання в трансформаційному періоді (на прикладі України)».
Попередній аналіз показав, що шукана залежність описується кінцевим розподіленим лагом з максимальним загаюванням, рівним чотирьом. У побудованій моделі через мультиколлінеарності оцінки половини коефіцієнтів лага виявилися не значущими, а оцінка одного з коефіцієнтів мала від’ємний знак, що не відповідає його економічному змісту. Тому було побудовано іншу модель, оцінки коефіцієнтів лага в якій обчислювалися з урахуванням обмежень-нерівностей на їх знак (вони повинні були бути невід'ємними). В отриманій моделі оцінки коефіцієнтів лага виявилися значно точніше, ніж у попередній. Аналіз другої моделі показав, що фінансування – основний фактор, який впливає на УФП. У цій моделі величина максимального лага дорівнює двом. Таким чином, переважна частина розробок впроваджується не більше, ніж за два роки.
У результаті стосовно до умов України визначено кількісну залежність УФП від фінансування наукових і науково-технічних робіт. Модель дозволяє визначати точковий та інтервальний прогнози УФП і може бути використана для об'єктивної оцінки економічної ефективності науки.
Ключові слова: узагальнений фактор продуктивності, фінансування наукових та науково-технічних робіт України, розподілений лаг, коефіцієнти лага, прогноз (с. 54–65).


ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АПК

Б. В.  Б У Р К И Н С Ь К И Й,
академік НАН України, директор,
В. М.  Л И С Ю К,
професор, доктор економічних наук, 
заввідділу ринкових механізмів та структур,
О. В.  Н І К І Ш И Н А,
кандидат економічних наук, докторант, старший науковий співробітник
відділу ринкових механізмів та структур

ДУ «Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України»
(Одеса)
Буркинський Борис Володимирович (Burkyns’kyi Borys Volodymyrovych) – e-mail: iprei@odessa.ukrtel.net;
Лисюк Володимир Митрофанович (Lysyuk Volodymyr Mytrofanovych) – e-mail: vlisyuk@ukr.net;
Нікішина Оксана Володимирівна (Nikishyna Oksana Volodymyrivna) – e-mail: ksenkych@gmail.com

ВІДТВОРЮВАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕРНОВОГО РИНКУ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Резюме
Визначено особливості та деформації національної зернової політики, обгрунтовано її пріоритети і завдання в умовах відкритої економіки. Досліджено негативний влив сировинного вектору українського агроекспорту на відтворювальні процеси зернового та суміжних до нього ринків. Проаналізовано динаміку загального та уточненого коефіцієнтів продовольчої безпеки України. Ідентифіковано недоліки діючого механізму цінового регулювання зернового ринку. Запропоновано заходи щодо реалізації відтворювального механізму регулювання зернового ринку, орієнтовані на збалансований розвиток ринку, реалізацію пріоритетів національної зернової політики, забезпечення високого рівня продовольчої безпеки держави.
Ключові слова: продовольча безпека, пріоритети національної зернової політики, державне регулювання, відтворювальний механізм (с. 66–78).


К. Ю.  О М Е Л Ь Ч Е Н К О,
кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії
Національного університету харчових технологій
(Київ)
Омельченко Ксенія Юріївна (Omel’chenko Kseniya Yuriivna) – e-mail: gut777@i.ua


РОЛЬ СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕФЕКТИВНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЬНОСТІ АГРАРНОГО СЕКТОРУ
Резюме
Розглянуто сутність аграрного сектору та його вплив на забезпечення продовольчої безпеки країни. Проаналізовано вагомість сільськогосподарських (фермерських) господарств та їх роль у соціально-економічному розвитку держави. Здійснено аналіз динаміки показників соціально-економічного розвитку та проаналізовано кількість фермерських господарств у розрізі регіонів. Визначено, що основною метою сьогодення стає забезпечення життєздатності сільського господарства в цілому та фермерства зокрема. Запропоновано забезпечити розвиток у даних аспектах шляхом подолання існуючих труднощів.
Ключові слова: фермерство, сільське господарство, прибуток, виробництво, аграрний сектор, селянське фермерське господарство (с. 79–83).

ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

УДК 627.12: 330.52
М. А.  Х В Е С И К,
професор, доктор економічних наук, 
академік НААН України, директор,
Л. В.  Л Е В К О В С Ь К А,
доктор економічних наук, старший науковий співробітник, 
заввідділом економічних проблем водокористування,
А. М.  С У Н Д У К, 
доктор економічних наук, старший науковий співробітник, 
провідний науковий співробітник відділу економічних проблем водокористування

ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку 
НАН України” 
(Київ)
Хвесик Михайло Артемович (Khvesyk Mykhailo Artemovych) – е-mail: khvesyk@mail.ru;
Левковська Людмила Володимирівна (Levkovs’ka Lуudmyla Volodymyrivna) – е-mail: levlv@ukr.net;
Сундук Анатолій Миколайович (Sunduk Anatoliі Mykolaіоvуch) – е-mail: 28326@ukr.net


ВАРТІСТЬ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ ТА ЇЇ РЕГІОНІВ У ВИМІРАХ НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСТВА
Резюме
Досліджено проблеми оцінки водних ресурсів України та її регіонів у вимірах національного багатства. Запропоновано методичний підхід до процедури оцінювання на основі врахування реальних і потенціальних (прихованих) вартісних ознак для фізичних, ринкових і додаткових характеристик водних ресурсів. Згідно з отриманими результатами, водні ресурси України можуть генерувати значну вартість, яка водночас істотно різниться за внутрішніми та світовими цінами. Сьогодні на їх загальну вартість найбільше впливають фізичні характеристики, що може бути трансформовано у контексті реформ національної економіки. Проведено оцінку показника віртуальної води за потоками експорту та імпорту, з визначенням галузевих ознак його формування. Виявлено регіональні особливості розподілу вартості водних ресурсів держави. Головною особливістю просторового розподілу вартості водних ресурсів є її переважне зниження із заходу до південного сходу. Водночас невисокі показники їх вартості можливо розглядати і як певну перевагу, яка, за сприятливих умов, отримає імпульс до свого прояву.
Ключові слова: водні ресурси, національне багатство, вартість реальна і потенціальна (прихована), регіональний вимір (с. 84–96).
 


» Усi новини
Новини
Вийшов друком журнал № 11-12, 2019 р.
№ 11-12, 2019 р. УДК 330. 341.424: 339.9 JEL: B.41 М. І. З... »
Вийшов друком журнал № 9-10, 2019
№ 9-10, 2019 р. УДК 338:339:669.1 (477) О. І.  А М О Ш А, професор,... »
Вийшов друком № 7-8, 2019 р.
№ 7-8, 2019 р. ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 658.012.23 К.... »
Вийшов друком журнал № 6, 2019 р.
  № 6, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК... »
Вийшов друком журнал № 5, 2019 р.
Змiст № 5, 2019 УКРАЇНА І МВФ: ОСНОВИ СПІВРОБІТНИЦТВА С. О. ... »
Вийшов друком журнал № 4, 2019
№ 4, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК 621.6:620.91-0.49.34 А.В. ... »
Вийшов друком журнал № 3, 2019 р.
№ 3, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК... »
Вийшов друком журнал № 2, 2019 р.
№ 2, 2019 р.     УДК 330.101  П. С.  Є Щ Е... »
Вийшов друком журналу № 1, 2019 р.
№ 1, 2019 р.   УДК 338.2; 330.101; 330.8 В. М.  Г Е Є... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE