Архів

15.10.2015

№ 8, 2015 р.

Кiлькiсть переглядiв: 3073
Вийшов у світ № 8, 2015 р. журналу

УДК 336, 336.7, 336.71б 336.74
С. А. Б У К О В И Н С Ь К И Й,
 кандидат економічних наук,
заслужений економіст України,
голова Ради НБУ,
Т. Є. У Н К О В С Ь К А,
доктор економічних наук, 
головний консультант Апарату Ради НБУ,
М. О. Д Ж У С,
головний консультант Апарату Ради НБУ
(Київ)
Буковинський Станіслав Альбінович (Bukovуns’kуi Stanislav Al’binovуch) – e-mail: irinag@bank.gov.ua;
Унковська Тетяна Євгенівна (Unkovs’ka Tеtyana Evgenіvna) – e-mail: unkovskaya@bank.gov.ua;
Джус Михайло Олегович (Dzhus Mуkhailo Olegovych) – e-mail: dzhus@bank.gov.ua.

ДО ПИТАННЯ РОЗРОБКИ МОНЕТАРНОЇ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ СТАГФЛЯЦІЙНОЇ КРИЗИ
 
У 2014 р. економіка України увійшла у стан стагфляційної кризи, яка на початку поточного року набула небезпечного загострення: у лютому відбулася безпрецедентна девальвація гривні до 30 грн./дол., у квітні галопуюча інфляція сягнула 60,9% у річному вимірі, а падіння ВВП у першому кварталі – 17,2%. Враховуючи безпрецедентність цих показників за період існування гривні та зростання системних ризиків для економіки України, завдання подолання стагфляційної кризи, тобто зниження інфляції і створення монетарних передумов економічного зростання, є питаннями рівня національної безпеки. Національний банк України повинен мати цілісну середньострокову Стратегію монетарної політики як основу для визначення щорічних завдань, що закріплюються в Основних засадах грошово-кредитної політики, а також для тактичних оперативних заходів.  
У статті на основі аналізу найболючіших точок і помилок реалізації монетарної політики Національного банку України за 2014 – квітень 2015 року запропонована стратегія монетарної політики та напрямки для термінових тактичних заходів. 
Ключовою проблемою монетарного регулювання НБУ є невідповідність реалізації монетарної політики, зокрема операцій з управління ліквідністю банківської системи, конституційним цілям Національного банку щодо забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Проголошений перехід до валютного режиму плаваючого курсу повинен був супроводжуватись реформуванням операційної системи монетарної політики щодо оптимізації управління ліквідністю банківської системи для збереження цінової стабільності, чого на жаль не відбулося. Монетарні реформи проведені не були. Не проводяться вони і сьогодні. Нераціональна політика рефінансування не виконувала функцій компенсації відтоку депозитів, а створювала спекулятивний гривневий попит на іноземну валюту. Зокрема, протягом IV кв. 2014 – I кв. 2015 років відбувалась безпрецедентна експансія надкороткострокового рефінансування (овернайт). Це відбувалось на фоні жорстких заходів щодо обов’язкової конвертації у гривню валютних надходжень, які спровокували блокування притоку валюти, різке стиснення офіційного валютного ринку, розвиток тіньових ринків і спекулятивних операцій. Це підсилило девальваційний тиск на  гривню і внаслідок ефекту проходження (path-through effect) призвело до розгортання галопуючої інфляції. Глибоке знецінення гривні призвело до відтоку депозитів, загострення проблем неповернення валютних кредитів і значного погіршення банківських балансів. Це одночасно з нераціональними заходами банківського регулювання стало визначальним фактором системної банківської кризи.
Суттєвими були також помилки проведення операцій з мобілізації банківської ліквідності: обороти за депозитними сертифікатами НБУ були безпрецедентними – у 2014 році вони наблизилися до обсягу ВВП, а у 2015 році перевищили його. Тобто Національний банк штучно створив безризиковий високодохідний для банків інструмент (депозитні сертифікати НБУ) з виплатою високих процентів за рахунок додаткової емісії гривні. Це  блокує мотивацію банків до кредитування, порушує фундаментальну функцію міжбанківського ринку і розкручує спіраль профіциту банківської ліквідності на фоні грошового голоду в реальному секторі економіки. Зазначені руйнівні процеси продовжуються і набувають прискорення на момент виходу статті, що потребує ужиття негайних заходів.   
Авторами запропоновано цілісну систему заходів стратегічного, тактичного і термінового характеру з реформування операційної системи реалізації монетарної політики для подолання кризи, зниження інфляції і створення монетарних передумов економічного зростання та підвищення зайнятості. 
Ключові слова: стагфляційна криза, стратегія монетарної політики, валютне регулювання, девальваційно-інфляційна спіраль, політика рефінансування, депозитні сертифікати НБУ, процентна політика, міжбанківський ринок (с. 4–30).

ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ
Р. Ю.  Р И М А Р С Ь К А,
кандидат економічних наук, докторант кафедри менеджменту організацій
Львівського регіонального інституту державного управління
Національної академії державного управління при Президентові України
Римарська Руслана Юріївна (Rymars’ka Ruslana Yuriivna) – e-mail: rrymarska@gmail.com.

ЗБІЛЬШЕННЯ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ ЯК ЧИННИК ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНУ

Викладено результати дослідження взаємозв’язку між надходженнями до бюджету, які можна вважати наближеною характеристикою податкових надходжень, державним зовнішнім боргом, іноземними інвестиціями та доходом (ВВП) в Україні. Ця проблематика є важливою для прогнозування наслідків гострої фінансової кризи 2014–2015 рр. 
Незважаючи на суперечливі теоретичні аргументи, для країн, що розвиваються, виявлено, що зовнішні запозичення державного сектору можуть підсилювати інвестиційний ефект від збільшення прямих іноземних інвестицій (ПІІ), а це, у свою чергу, стимулюватиме динаміку економічного зростання. 
Розглянуто макроекономічні ефекти податкової політики у відкритій економіці за допомогою стандартної кейнсіанської теорії, де інтерпретація фіскальної політики передбачає, що наслідком збільшення податкового тиску стає зменшення доходу нижче деякого рівноважного рівня, що характеризується повною зайнятістю і максимальним використанням виробничих потужностей. Також у статті розглянуто й інший теоретичний підхід, котрий полягає в тому, що підвищення податкових надходжень як індикатор поліпшення сальдо бюджету та довіри до економіки сприяє залученню іноземного капіталу, передусім ПІІ. За таких умов стають недоречними податкові пільги для іноземних інвесторів, які зазвичай ототожнюються із збільшенням дефіциту бюджету і обсягів державної заборгованості.
Для здійснення економіко-математичних розрахунків крім показників надходжень до бюджету (REVt) і ПІІ (FDIt) для аналізу взаємної залежності використано квартальні дані державного зовнішнього боргу (DEBTt) і ВВП (Yt) за період 2000–2014 рр. З-поміж незалежних змінних до уваги взято показники світових цін на сиру нафту і обмінного курсу гривні. Для вивчення взаємного впливу надходжень до бюджету, державного боргу, ПІІ і ВВП використано методологію структурної векторної авторегресії (Structural Vector Autoregression – SVAR). Отримані результати показують, що збільшення податкових надходжень має сприятливий вплив з точки зору всіх аспектів: збільшення ВВП, обмеження зовнішніх запозичень державного сектору, залучення ПІІ. 
Оцінки SVAR-моделі дозволяють зробити висновок, що результатом збільшення податкових надходжень стають: залучення ПІІ (з часовим лагом від 4 до 7 кварталів), збільшення доходу (максимальний стимулюючий вплив досягається через 7 кварталів, а потім поступово слабшає), зменшення потреби в зовнішніх запозиченнях державного сектору. Досягнення фіскальної дисципліни за допомогою збільшення податкових надходжень підвищує довіру до економіки, що заохочує іноземних інвесторів. При цьому нівелюються наслідки можливого негативного впливу підвищення податкового тиску. Опосередковано отримані результати підтверджують висновок М. Агіара, М. Амадора і Г. Гопіната про недоцільність податкових пільг для іноземних інвесторів як засобу компенсації недостатньої довіри до економіки (31–43). 
Ключові слова: надходження до бюджету, дохід, прямі іноземні інвестиції, зовнішні державні запозичення (с. 31–43).

УДК 65.012.3:330.341(477)
С. І.  Г Р Е Ч А Н А, 
доцент, кандидат економічних наук, 
старший науковий співробітник Луганської філії 
Інституту економіко-правових досліджень НАН України,
Н. В.  Ш В Е Ц Ь,
доцент, кандидат економічних наук, 
доцент кафедри економіки підприємств Технологічного інституту 
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля
(Сєверодонецьк)
Гречана Світлана Іванівна (Grechana Svitlana Ivanivna) – e-mail: svigrech@gmail.com 
Швець Наталія Вячеславівна (Shvets’ Nataliya Vyacheslavivna) – e-mail: shvetsnnn@rambler.ru

СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ЗОВНІШНІЙ ФАКТОР САМООРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 

Система оподаткування є найважливішим фактор, який формує зовнішнє середовище для підприємництва. За допомогою її інструментарію держава може як стимулювати зростання економіки і розвиток суб’єктів господарювання, так і перешкоджати їх діяльності та створювати підгрунтя для формування тіньового сектору. Отже, всі зміни в законодавстві при податковій реформі, яка розпочата в Україні,  мають бути спрямовані на прояв не стільки фіскальної функції оподаткування, а переважно стимулюючої. Важливим цільовим орієнтиром у цьому є інтенсифікація процесів самоорганізації підприємств. 
Дана стаття визначає вплив системи оподаткування України на самоорганізацію підприємств з позицій можливого позитивного та негативного характеру цього процесу.
Сформовано авторську думку про причинно-наслідковий зв'язок між рисами системи оподаткування і результатами самоорганізації на рівні підприємства. 
Виконано аналіз практики функціонування податкової системи Україні та визначено вплив найбільш характерних її рис на здатність до самоорганізації при проведенні податкової реформи. Встановлено позитивну динаміку змін за окремими ознаками, які значно спростили доступ підприємств до ведення бізнесу та стимулюють їх до самоорганізації. Показано, що посилився фіскальний тиск, підприємства поставлені в умови самовиживання та змушені змінювати поведінку, створювати нові зв’язки і структури, внаслідок чого зростає тінізація економіки. Доведено неефективність системи податкового стимулювання, яка не дає очікуваних результатів і не створює умов для розвитку позитивної самоорганізації підприємств. Обгрунтовано доцільність продовження започаткованої податкової реформи у напрямі подолання визначених проблемних сфер.
Ключові слова: підприємство, самоорганізація, фактор, зовнішнє середовище, система оподаткування, податкова реформа, адміністрування податків, податкові виплати, податковий тиск  (с. 44–56).
 
МЕТОДИ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
 
C. В.  К О З Л О В С Ь К И Й,
доктор економічних наук, професор кафедри організації обліку та звітності,
Е. А.  К І Р Є Є В А,
кандидат економічних наук, асистент кафедри адміністративного
менеджменту та альтернативних джерел енергії

Вінницький національний аграрний університет
Козловський Сергій Володимирович (Kozlovs’kyi Sergii Volodymyrovych) – e-mail: s@vin.ua;
Кірєєва Елеонора Андріївна (Kireeva Eleonora Andriivna) – e-mail: elichka_03.90@mail.ru.

УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОЮ ПРОДОВОЛЬЧОЮ БЕЗПЕКОЮ НА ОСНОВІ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ МОДЕЛЮВАННЯ

Проаналізовано теоретичні основи продовольчої безпеки. Визначено сутність поняття «регіональна продовольча безпека». Виявлені фактори, які впливають на формування регіональної продовольчої групи, об’єднано у три групи: внутрішні, зовнішні та світові. На основі впливу даних факторів з використанням математичного апарату теорії нечіткої логіки розроблено прогноз стану регіональної продовольчої безпеки Вінницької області. З урахуванням отриманих результатів запропоновано систему підтримки та прийняття рішень щодо управління регіональною продовольчою безпекою. Мета статті полягає в розробці теоретичних і практичних основ для ефективного управління регіональною продовольчою безпекою. 
В результаті опрацювання матеріалу зроблено прогноз рівня регіональної продовольчої безпеки на 2015–2016 рр. на основі моделі з використанням теорії нечіткої логіки, який дозволяє визначити її стан у майбутньому, що, у свою чергу, слугуватиме базою для розроблення стратегії управління регіональною продовольчою безпекою. У процесі управління регіональною продовольчою безпекою використано систему прийняття і підтримки управлінських рішень, яка дозволяє адекватно оцінити початковий стан проблеми та визначити оптимальні напрями її вирішення. 
Запропоновану модель можна використовувати у процесі державного регіонального управління та в діяльності окремих господарських суб’єктів як основу для вироблення необхідної стратегії. Її практична цінність полягає в тому, що вона дозволяє створити необхідні умови в регіоні та державі щодо запобігання продовольчим кризам і забезпечення всіх верств населення достатньою кількістю продуктів харчування необхідної якості (с. 57–73).
Ключові слова: управління, продовольча безпека, регіон, держава, модель, теорія нечіткої логіки (с. 57–73).

СВІТОГОСПОДАРСЬКІ ЗВ’ЯЗКИ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
 
УДК 339.56 (477:571)+338.45
Л. В.  Д Е Й Н Е К О,
професор, доктор економічних наук, заввідділом,
І. А.  Ш О В К У Н,
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник,
провідний науковий співробітник,
П. М.  К У П Ч А К,
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Відділ промислової політики 
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
(Київ)
Дейнеко Людмила Вікторівна (Deineko Lyudmyla Viktorivna) – e-mail: 
deinekolv@gmail.com; 
Шовкун Інна Анатоліївна (Shovkun Inna Anatoliivna) – e-mail: ecоnvvv9@gmail.com; 
Купчак Павло Миронович (Kupchak Pavlo Myronovych) – e-mail: kupchakpаsha@ gmail.com.

ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ МИТНОГО СОЮЗУ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА РИЗИКИ ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Розглянуто зміст торгових відносин між Україною та країнами Митного союзу (далі – МС). Проаналізовано товарну структуру взаємної торгівлі. Показано, що донедавна ринки цих країн були традиційними для продукції вітчизняних виробників, і там повністю розкривалися конкурентні переваги України від участі у поділі праці у різних видах промислового виробництва. Виявлено сучасні тенденції до прискореного скорочення обсягів її взаємної торгівлі з країнами МС, вимушеного розірвання виробничих коопераційних зв’язків, економічної дезінтеграції. Визначено нинішній характер торгових відносин з РФ, який має всі ознаки торгової війни. З’ясовано, що велика залежність українського експорту від ринків збуту у країнах МС посилює уразливість національної економіки до заходів зовнішнього тиску і слугує джерелом ризиків для вітчизняної промисловості. Показано, що прискорюється кризове падіння промислового виробництва та відбувається скорочення експортного потенціалу. Зроблено висновки про необхідність формування надійних перспектив розбудови базових галузей української промисловості шляхом реалізації політики повнішого задоволення потреб внутрішнього ринку за рахунок власного виробництва. Незаперечне значення у такому контексті мають налагодження нових і оновлення існуючих напрямів зовнішньоторговельного співробітництва та виробничої кооперації. Результатами цих зусиль стають диверсифікація структури вітчизняного експорту промислових товарів і переорієнтація географії збуту продукції, зростання питомої ваги експорту до європейських і «третіх країн» у сукупному експорті країни. Необхідним є посилення конкурентоспроможності українського товарного експорту, а тому потрібно провести масштабну технологічну модернізацію промислового потенціалу нашої країни.
Ключові слова: Митний союз, зовнішня торгівля, торгові відносини, торгова війна, поділ праці, промислове виробництво (с. 74–90). 

КРИТИКА І БІБЛІОГРАФІЯ
 
В. В.  Ю Р Ч И Ш И Н, 
академік  НААН України
(Київ)
Юрчишин Володимир Васильович (Yurchyshyn Volodymyr Vasyl’ovych) – e-mail: agro1925@ukr.net.
 
СИСТЕМНО-ІННОВАЦІЙНА ДОВЕРШЕНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНЬ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ (с. 91–93)

Т. В.  Д А В И Д Ю К,
професор, доктор економічних наук,
завкафедрою «Облік і аудит» Харківського інституту банківської справи
Університету банківської справи Національного банку України
Давидюк Тетяна Вікторівна (Davydyuk Tetyana Viktorivna) – e-mail: dtw9791@mail.ru.


АСПЕКТИ ІННОВАТИЗАЦІЇ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ (с. 94–96)


» Усi новини
Новини
Вийшов друком журнал № 11-12, 2019 р.
№ 11-12, 2019 р. УДК 330. 341.424: 339.9 JEL: B.41 М. І. З... »
Вийшов друком журнал № 9-10, 2019
№ 9-10, 2019 р. УДК 338:339:669.1 (477) О. І.  А М О Ш А, професор,... »
Вийшов друком № 7-8, 2019 р.
№ 7-8, 2019 р. ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 658.012.23 К.... »
Вийшов друком журнал № 6, 2019 р.
  № 6, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК... »
Вийшов друком журнал № 5, 2019 р.
Змiст № 5, 2019 УКРАЇНА І МВФ: ОСНОВИ СПІВРОБІТНИЦТВА С. О. ... »
Вийшов друком журнал № 4, 2019
№ 4, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК 621.6:620.91-0.49.34 А.В. ... »
Вийшов друком журнал № 3, 2019 р.
№ 3, 2019 р. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК... »
Вийшов друком журнал № 2, 2019 р.
№ 2, 2019 р.     УДК 330.101  П. С.  Є Щ Е... »
Вийшов друком журналу № 1, 2019 р.
№ 1, 2019 р.   УДК 338.2; 330.101; 330.8 В. М.  Г Е Є... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE