Архів

11.04.2017

Вийшов друком №4,2017

Кiлькiсть переглядiв: 1117

УДК 339.97

В. Р.  С І Д Е Н К О,
доктор економічних наук,
член-кореспондент НАН України,
науковий консультант з економічних питань
Українського центру економічних
і політичних досліджень імені Олександра Разумкова,
головний науковий співробітник відділу економічної теорії
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
(Київ)

© Сіденко Володимир Романович (Sidenko Volodymyr Romanovych), 2017; e-mail: v_sidenko@ukr.net.

ВАЖКІ ДИЛЕМИ ОНОВЛЕННЯ
ГЛОБАЛЬНОЇ ІНСТИТУЦІЙНОЇ АРХІТЕКТОНІКИ

Резюме

У статті показано, що глобальна криза 2008–2009 рр. і посткризовий період глобальної нестабільності спричинили інтенсивний процес змін в архітектоніці глобального економічного регулювання. Автор узагальнює тенденції становлення нових інституційних форм у рамках світового господарства і доводить, що зазначені зміни в цілому ведуть до підвищення прозорості та зменшення волатильності економічних процесів, до зміцнення потенціалу скоординованих дій країн з вирішення спільних проблем. Ключовою характеристикою цього процесу стає створення передумов для переходу світової економіки на рейки моделі сталого розвитку – в органічній єдності її економічного, екологічного та соціального компонентів.
Водночас стаття розкриває суперечливий характер процесу глобальних змін і показує, що він відбувається з багатьма ускладненнями, які послаблюють ефективність глобального регулювання та дієвість політики провідних міжнародних організацій. Ідентифікується потенціальна можливість настання тимчасових реверсивних тенденцій у глобальній інституціональній еволюції під впливом політико-ідеологічних факторів, із виникненням або посиленням економічного націоналізму, що може призвести до тимчасового спаду процесу глобалізації економіки.
Але спад інтенсивності глобалізації слід розглядати не як деглобалізацію, зупинку глибинного процесу становлення інституцій нової глобальної економіки майбутнього, а як передумову для структурної корекції глобалізаційного процесу. Таку корекцію спрямовано, насамперед, на послідовну реалізацію принципу інклюзивності, відповідно до якого процес глобального регулювання має здійснюватися в інтересах не тільки найбільш розвинутих, але й усіх без винятку країн світу та створювати передумови для прискорення розвитку абсолютно всіх національних економік.
Особливості впливу глобальних економічних процесів на національний економічний розвиток в умовах зростаючих невизначеностей нинішнього етапу розвитку світової економіки пов’язані з необхідністю посилення різноманіття у підходах і варіативності діючих механізмів економічного розвитку.
Ключові слова: глобалізація, глобальна криза, глобальні інститути, глобальне регулювання, міжнародні організації, Група 20 (c. 3–21).

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

УДК 330.46:338.012:332.144

Ю. М. Х А Р А З І Ш В І Л І,
доктор економічних наук,
старший науковий співробітник,
головний науковий співробітник відділу проблем
регуляторної політики та розвитку підприємництва
Інституту економіки промисловості НАН України
(Київ)

© Харазішвілі Юрій Михайлович (Kharazishvili Yurii Mykhailovych), 2017; e-mail: yuri_mh@ukr.net.

СВІТЛО І ТІНЬ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ:
РЕЗЕРВИ ЗРОСТАННЯ ТА МОДЕРНІЗАЦІЇ

РЕЗЮМЕ

Стаття присвячена інтерпретації показника тіньової економіки щодо впливу на офіційний ВВП, визначенню зовнішньої та внутрішньої тіньових складових офіційного ВВП на рівні країни, основних видів економічної діяльності та регіонів, причини провалу заходів щодо детінізації економіки. Проведено аналіз переваг, недоліків існуючих методів оцінки тіньової економіки та доведено, що вона має як негативні, так і позитивні риси. На жаль, наявні методи оцінювання тіньового ВВП не дають відповіді на запитання: яка частина ВВП створюється на додаток до офіційного ВВП і яка частина ВВП створена тіньовою економічною діяльністю? Тому деякими експертами пропонується інтерпретація показника тіньової економіки, за якою детінізація не дозволить знайти в економіці значні додаткові ресурси, а тільки сприятиме їх перерозподілу.
Розглядається метод оцінювання тіньової економічної діяльності (“метод соціальної справедливості”), який дає відповіді на поставлені запитання, є універсальним, а за функціональними можливостями перевершує всі існуючі методи. Доведено гіпотезу про обернену залежність між часткою оплати праці у випуску та рівнем тінізації економіки, що є основою для визначення обсягів тіньового ВВП, тіньової зайнятості, тіньової заробітної плати та інших тіньових показників.
Запропонована інтерпретація показника тіньової економіки констатує той факт, що існують дві частини тіньового ВВП (ВДВ, ВРП): перша, яка не враховується Держстатом України та є додатком до офіційного ВВП через штучне збільшення проміжного споживання; друга – створена тіньовою оплатою праці через мультиплікатор споживання та є частиною офіційного ВВП. Тому треба боротися не з тіньовою частиною офіційного ВВП, а з його зовнішньою неврахованою частиною.
Таким чином, правильний перерозподіл доходів між працею та капіталом приведе до зменшення тіньових доходів, підвищення рівня оплати праці у випуску, заробітних плат, внутрішнього споживання, інвестицій та ВВП. Отже, тіньова економіка може бути дуже важливим резервом для економічного піднесення.
Ключові слова: тіньова економіка, інтерпретація внеску у ВВП, детінізація, країна, вид економічної діяльності, регіони (с. 22–45).

ПРОБЛЕМИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

УДК 336:332.1:338.24.021.8

І. Ф.  К О Л О М І Є Ц Ь,
професор, доктор економічних наук,
заслужений економіст України,
провідний науковий співробітник,

© Коломієць Ігор Федорович (Kolomiets’ Ihor Fedorovych), 2017; e-mail: koligorrr@mail.ru,
А. О.  П Е Л Е Х А Т И Й,
кандидат економічних наук,
науковий співробітник,

© Пелехатий Андрій Олегович (Pelekhatyi Andrii Olehovych), 2017; e-mail: Pelechatyj_A@i.ua
Відділ регіональної фінансової політики
ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»
(Львів)

ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ
Резюме

Реформування системи місцевого самоврядування в Україні передбачає реформу адміністративно-територіального устрою з формуванням спроможних об’єднаних територіальних громад як низової локальної адміністративно-територіальної одиниці та фінансову децентралізацію з переданням на місцевий рівень відповідних повноважень і ресурсів. Головне завдання реформи – викорінення залишків радянського командно-адміністративного типу управління та формування самодостатніх і спроможних адміністративно-територіальних одиниць.
Метою статті є визначення оптимальних параметрів для створення об’єднаної територіальної громади, що сприятиме ефективному розвитку адміністративно-територіальних одиниць базового рівня та наданню якісних публічних послуг населенню громади.
Розглянуто особливості формування об’єднаних територіальних громад в Україні згідно з принципом економічної ефективності. Проаналізовано вплив чисельності населення та площі об’єднаної територіальної громади на її фінансове становище і можливість виконувати покладені на неї функції. Доведено, що формування спроможних територіальних громад на добровільній основі не можна охарактеризувати як найбільш вдале, тому при об’єднанні громад потрібно дотримуватися чітко визначених принципів і критеріїв, не допускаючи надто великих відхилень у параметрах їх демографічного та просторового потенціалу, що спричиняє значну фінансово-бюджетну диференціацію громад й ускладнює процеси бюджетного регулювання та вирівнювання. Запропоновано матрицю визначення оптимальних параметрів, згідно з якими повинні формуватись об’єднані територіальні громади. Доведено, що формування об’єднаних територіальних громад з визначеними оптимальними параметрами сприятиме ефективному її розвитку та наданню якісних публічних послуг населенню громади.
Ключові слова: спроможні територіальні громади, реформа адміністративно-територіального устрою, фінансова незалежність, видатки місцевих бюджетів, економічна спроможність (с. 46–55).

УДК 332.135/656.022.83

С. І.  Г Р Е Ч А Н А,
доцент, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
© Гречана Світлана Іванівна (Нrechana Svitlana Ivanivna), 2017; e-mail: svigrech@gmail.com,
І. А.  П О П О В А,
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
© Попова Ірина Анатоліївна (Popova Iryna Anatoliivna), 2017; e-mail: ira_popova_dik@mail.ru
Відділ проблем міжрегіонального співробітництва
Луганської філії Інституту економіко-правових досліджень НАН України
(Київ)

РОЗВИТОК ТРАНСПОРТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ
У МІЖРЕГІОНАЛЬНОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ

Резюме

Транспортні зв’язки посідають одне з пріоритетних місць у забезпеченні ефективного функціонування економіки. Це зумовлює їх важливу роль в активізації міжрегіонального співробітництва. Для цього необхідною є достовірна інформація щодо якості транспортної інфраструктури, яка забезпечує ефективні зв’язки. Отже, метою статті є проведення аналізу транспортних зв’язків у розрізі регіонів України для визначення найбільш сприятливих умов міжрегіонального співробітництва.
Запропоновано під транспортними зв’язками в міжрегіональному співробітництві вважати систему суспільно-економічних відносин об’єктів, яка забезпечує весь спектр перевезень, створюючи і регулюючи умови, необхідні для безперебійного функціонування господарських взаємозв’язків та взаємодії суб’єктів і учасників регіональної економіки.
Доведено, що сучасний стан транспортного ринку та зв’язків між його учасниками є незадовільним. Наведено низькі оцінки різних експертів щодо якості транспортної інфраструктури України та в розрізі регіонів. Представлено рейтинг найгірших доріг в Україні за оцінками користувачів. Обгрунтовано, що на формування транспортних зв’язків позитивно впливають залізничні перевезення, тоді як стан автомобільних доріг, портів та авіаційної інфраструктури знижують їх ефективність.
Проведено аналіз показників транспортної інфраструктури міжрегіонального співробітництва в територіальному розрізі. Основними індикаторами визначено: щільність автодоріг з твердим покриттям загального користування та залізничних шляхів, зношеність автодоріг загального користування та залізничного полотна, питому вагу доріг першої категорії в межах усіх доріг з твердим покриттям загального використання, відношення протяжності автодоріг з твердим покриттям до загальної кількості АЗС, обсяг вантажних і пасажирських перевезень. За результатами оцінювання цих показників проведено групування регіонів по категоріях: якість залізничної та дорожньої інфраструктури, обсяг перевезень. Це дало змогу виділити області з найбільш та найменш привабливими умовами для розвитку транспортних зв’язків у міжрегіональному співробітництві.
Ключові слова: транспортні зв’язки, міжрегіональне співробітництво, розвиток, транспортна інфраструктура, показники, якість, вантажоперевезення, пасажиропотік (с. 56–66).

СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ В ПРАКТИЦІ УПРАВЛІННЯ

УДК 331.2

В. М.  К О В А Л Ь О В,
професор, доктор економічних наук,
завкафедрою економіки підприємств і менеджменту,

© Ковальов Валерій Миколайович (Kovalyov Valerii Муkolaiоvych), 2017;
 e-mail: epmuipa@ukr.net,
О. А.  А Т А Є В А,
доцент, кандидат економічних наук,
доцент кафедри економіки підприємств і менеджменту

© Атаєва Oлена Алімiвна (Ataeva Olena Alimivna), 2017;
 e-mail: ataevaelena@mail.ru
Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут
Української інженерно-педагогічної академії
(Харків)

НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ
В УКРАЇНІ

Резюме

У системі соціально-економічних підойм управління життєдіяльністю людей заробітна плата є чи не найголовнішою економічною категорією, від якої залежить не тільки життєвий рівень населення, але й соціальний спокій у суспільстві. Як категорія виробництва оплата праці – істотний стимулюючий чинник підвищення продуктивності праці, її якості, витрат на її оплату, ціноутворення і конкурентоспроможності продукції, якості та умов життя людей в цілому.
Отже, з огляду на стійкі умови господарського середовища та економічної політики держави, найвагомішою проблемою регулювання та управління оплатою праці є наукове обгрунтування її рівня. Саме цій проблемі економічна наука останнім часом стала приділяти мінімум уваги. Заходи, що виробляються нею, спрямовані в основному на подолання бідності, що в існуючій економічній ситуації, безумовно, вимагає підвищеної уваги суспільства. Проте щодо встановлення певного рівня оплати праці в економіці немає радикальних наукових і практичних рішень.
У статті основну увагу приділено розвитку методологічних підходів до кількісної оцінки рівня оплати праці на підставі двох основних критеріїв: економічних можливостей господарюючих суб'єктів і порогу соціальної відчутності рівня оплати праці та стимулюючих виплат, а також методології формування мінімальної заробітної плати. Запропоновано також методи виявлення резервів для можливого підвищення середньої заробітної плати, проведено розрахунки на прикладі показників промисловості України за 2008–2015 рр., які підтверджують вірогідність запропонованої методології та закономірності, які виявляють чинники зміни рівня зарплати.
Ключові слова: фонд оплати праці, структура ФОП, функції заробітної плати, рівень заробітної плати, вартість робочої сили, методологія розрахунків, резерви зростання (с. 67–79).

УДК 657.37:005.35

С. Я.  К О Р О Л Ь,
доцент, кандидат економічних наук,
докторант кафедри обліку та оподаткування
Київського національного торговельно-економічного університету

© Король Світлана Яківна (Korol’ Svitlana Yakivna), 2017; e-mail: sykorol@ukr.net

ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Резюме

У результаті поширення соціально відповідальної практики підприємницт-ва змінюються інформаційні вимоги користувачів до фінансової звітності. Ве-ликі європейські компанії, як правило, показують екологічні та соціальні аспе-кти своєї діяльності у фінансовій звітності. Ця інформація потрібна менедже-рам і всім заінтересованим сторонам для прийняття рішень. Виконання їх ви-мог вимагає вдосконалення змісту і структури показників фінансової звітності. Правовою базою дослідження обрано міжнародні нормативні документи у сфері соціальної відповідальності бізнесу, а також міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
У статті пропонуються єдині підходи до визначення основних об’єктів фі-нансового обліку з урахуванням рівня соціальної відповідальності підприємст-ва. Доцільно використовувати додаткову умову для визнання елементів фінан-сової звітності (активів, зобов'язань, доходів і витрат), яка враховує економіч-ні, екологічні та соціальні наслідки діяльності підприємства. Показано вплив рівня впровадження принципів соціальної відповідальності в господарській ді-яльності підприємства на структуру показників фінансової звітності. Визначе-но способи відображення у звітності додаткової інформації про активи, зобо-в'язання, доходи та витрати. Запропоновану додаткову інформацію про соціа-льну відповідальність підприємства необхідно дати у примітках до фінансової звітності.
Наголошено, що подальші дослідження треба спрямовувати на вдоскона-лення методології та організації інформаційного забезпечення фінансової звіт-ності з урахуванням її інтеграції з нефінансовою та управлінською звітністю соціально відповідального підприємства.
Ключові слова: фінансова звітність, соціально відповідальне підприємство, визначення елементів фінансової звітності, умови визнання елементів фінан-сової звітності, активи, зобов’язання, доходи, витрати (с. 80–88).

_____
РЕЗЮМЕ (англійською мовою)
____

РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ



» Усi новини
Новини
Вийшла електронна версія № 11, 2017 р.
      НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК 330.341.424:339.9 М.... »
Вийшов друком журнал №10, 2017 р.
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 330.001.7+32.001.7] – 042.5/8:330.34(477)  В.... »
Вийшов друком №9,2017
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 330.342 А. І.  К Р Е Д І С... »
Вийшов друком №8,2017
УДК 339.74 Гжегож В. К О Л О Д К О, професор,  директор Центру... »
Вийшов друком №7,2017
  НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК 338.24.021.8:94(477)     ... »
Вийшов друком №5-6,2017
  FAUX J. – U.S. trade policy – time to start over (с.4–14) ФОКС... »
Вийшов друком №4,2017
УДК 339.97 В. Р.  С І Д Е Н К О, доктор економічних наук,... »
Вийшов друком №3,2017
ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ УДК 306.1 Т. І. Є Ф И М Е Н К О, професор,... »
Вийшов друком №2,2017
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК 330.342.3:338.45:330.46 Ю.М. ... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE