Архів

19.12.2016

Вийшов друком №12,2016

Кiлькiсть переглядiв: 1258

УДК: 330:338.1

В. М. Г Е Є Ц Ь,
професор, доктор економічних наук,
академік НАН України,
директор ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України»,
Головний редактор журналу «Економіка України»
(Київ)

©Геєць Валерій Михайлович (Heyets Valerii Mykhailovych), 2016;
e-mail: gmv@ief.org.ua.  

ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВЯЗКУ ЕКОНОМІЧНИХ І ПОЛІТИЧНИХ ПЕРЕДУМОВ РЕКОНСТРУКТИВНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Резюме

У статті, яка є продовженням дискусії з питань успіхів та негараздів проведених в Україні за 25 років незалежності реформ, яку було започатковано в ювілейному номері журналу «Економіка України» № 8 за 2016 р., проаналізовано взаємозв’язок економічних і політичних передумов, що стали прологом трансформаційних змін у період формування у нас ринкової економіки. Основною в цьому виявилася політична доцільність, яка була спрямована на руйнування силами ринку політичної та економічної системи минулого і досягла успіху, але вседозволеність з боку держави і громадянського суспільства, що існує паралельно, створила для ринкових сил можливість досягти політичного контролю над державою і мінімізувати вплив так званого «колективного вибору». У свою чергу, це сформувало глибоку суперечність між забезпеченням стабільності та розвитку економіки і суспільства й домінуванням інтересів бізнесу у формуванні політики держави. Стихійність трансформаційних змін дозволила «владі ринку» превалювати не тільки над «владою колективного вибору», але й багато в чому над «владою держави». У реальності це проявилося, насамперед, у неконтрольованому суспільством перерозподілі в інтересах бізнесу ресурсів країни, у тому числі й фінансових. Унаслідок цього країна ввійшла в ряд безперервних криз, які охопили не тільки економіку, але й інші сторони життя суспільства, а також політичну владу і політичні сили, які періодично змінювались у владі замість пошуку балансу інтересів і механізмів взаємодії між державою, ринком і суспільством. Домінування політичної доцільності і відповідна їй політична трансформація стали багато в чому визначальними.
У підсумку трансформаційних змін електорат почав втрачати довіру до демократичних виборів, що виявилося в зниженні активності його участі в них на фоні маргіналізації збіднілих мас і поширення протестних настроїв. Сьогодні на порядок денний поставлено завдання наповнення реформ новим змістом, що дозволить консолідувати суспільство шляхом реконструктивного розвитку економіки України. Ці питання будуть предметом подальших досліджень і відповідних публікацій автора.
Ключові слова: реконструктивний розвиток, вільний ринок, сили ринку, сили «колективного вибору», політичний цикл в економічній політиці, бюджетна консолідація, взаємозв’язок економічних і політичних трансформацій (с. 3–21).

УДК 338.23:330.111.62

Ю. В.  К І Н Д З Е Р С Ь К И Й,
доктор економічних наук, старший науковий співробітник
відділу економічного зростання та структурних змін в економіці
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (Київ)

© Кіндзерський Юрій Вікторович (Kindzers’kyi Yurii Viktorovych),
2016; e-mail: vkpp@ukr.net.

ІНСТИТУЦІЙНА ПАСТКА ОЛІГАРХІЗМУ І ПРОБЛЕМИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ
Резюме

Акцентовано увагу на проблемах трансформації відносин власності в Україні. Підкреслено необхідність дотримання дуалістичного характеру в ре-формуванні зазначеного інституту, який стосується змін, з одного боку, у до-ступі суб’єктів до обмежених ресурсів, а з іншого – у перерозподілі одержано-го в суспільстві доходу, у зв’язку з чим показано невиправданість спрощеного підходу до реформування інституту власності як до номінальної заміни держа-вного власника на приватного.
Викрито недоліки роздержавлення, які призвели до формування олігархії та інституційної пастки олігархізму. Вказано на зміцнення зв’язку влади та бі-знесу внаслідок роздержавлення, що зумовило загострення проблеми м’яких бюджетних обмежень; на формування екстрактивних політичних і економіч-них інститутів; автономізацію держави у відношенні до суспільства; укріплен-ня «фасадної демократії»; приватизацію держави олігархією; формування фе-номенів неефективного та нелегітимного власника, «розмитих» прав власності, тіньової економіки, відторгнення суспільством офіційної держави.
Розглянуто загрози формування внаслідок існування цих явищ неефектив-ної стійкої довгострокової інституційної рівноваги, поглиблення майнового розшарування суспільства і зростання ризиків соціальних катаклізмів. Розкри-то джерела й види непродуктивних і «неінноваційних» рентних доходів оліга-рхії та бюрократії, зумовлених деформаціями інституту власності. Критично переосмислено погляди на політику дерегуляції бізнесу під кутом зору олігар-хізації та деформованих відносин власності.
Зазначено причини неефективності традиційного інструментарію економі-чної політики держави щодо стимулювання діяльності суб’єктів при існуванні «розмитого» режиму власності та олігархії. Дано рекомендації щодо варіантів реформування інституту власності, в основу яких покладено принцип його «демократизації», ідею формування раціонального співвідношення державної та приватної форм власності зокрема, а також інклюзивного розвитку суспіль-ства в цілому.
Ключові слова: олігархія, інституційна пастка, приватизація держави, права власності, стратегічна власність (с. 22–46).

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

УДК 338.45.01

В. Л.  М А З У Р,
професор, доктор технічних наук, член-кореспондент НАН України,
заслужений діяч науки і техніки України,
головний науковий співробітник
Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України
(Київ)

© Мазур Валерій Леонідович (Mazur Valerii Leonidovych), 2016; e-mail: prof.vlm@ukr.net.

ПРОБЛЕМИ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
Резюме

На прикладах функціонування знакових підприємств металургії, машинобудування, титанової та хімічної промисловості, інших галузей економіки виявлено недоліки промислової політики в Україні, які несуть загрозу деіндустріалізації держави. Актуальність теми багатократно посилюється у зв’язку із світовою фінансово-економічною кризою і форс-мажорними обставинами, які мають місце в Україні у зв’язку з подіями в Донбасі.
Визначено, що промислова політика являє собою цілісну та скоординовану систему заходів органів державної влади, спрямованих на розвиток промисловості в цілому і окремих її галузей, яка реалізується через відповідні механізми (стимулювання, регулювання, контролю тощо). Об’єктом промислової політики є не тільки окремі підприємства або галузі виробництва, а й увесь індустріальний комплекс держави, що має розглядатись як єдиний, цілісний організм.
Показано, що промислова політика повинна передбачати підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, тобто включати зовнішньоекономічні аспекти, захищати внутрішній ринок від експансії зарубіжних товарів. Кінцевою метою має бути конкурентоспроможність національної економіки в середньостроковій і довгостроковій перспективах з урахуванням безпеки держави (продовольчої, оборонної та ін.).
Показано, що спільною ознакою більшості підприємств машинобудування є орієнтація їх продукції на зовнішні ринки і традиційно сильна кооперація з підприємствами держав СНД. Майже всі машинобудівні підприємства потребують постійної державної підтримки. Промислова політика України повинна враховувати ці особливості діяльності свого машинобудівного комплексу, грунтуючись на суто прагматичних, економічних інтересах держави. Неприпустимо, прикриваючись гаслами ніби-то добросовісної конкуренції, віддавати замовлення української енергетики зарубіжним компаніям, які не мають ніяких науково-технічних переваг порівняно з вітчизняними грандами промисловості.
Показано існування можливості підвищення ефективності діяльності великих промислових об’єктів і галузей промисловості в разі прийняття органами державної влади економічно обгрунтованих рішень. Запропоновано управлінські заходи, які забезпечать дотримання національних інтересів при реалізації промислової політики в Україні.
Ключові слова: промислова політика, економіка, металургія, металобрухт, машинобудування, енергетика, хімічна промисловість, розвиток, кадри (с. 47–60).

ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

УДК 339.7 

В. П.  К О Л О С О В А,
доцент, кандидат економічних наук,
директор Департаменту співробітництва з міжнародними організаціями
Міністерства фінансів України
(Київ)

© Колосова Вікторія Павлівна (Kolosova Viktoriya Pavlivna), 2016;
е-mail: kolosova@minfin.gov.ua.

ВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ
Резюме

Статтю присвячено дослідженню теоретичних підходів до економічної сутності фінансових ресурсів міжнародних інституцій та їхньої ролі у забезпеченні економічного розвитку країни. Актуальність даної проблематики для України підтверджується інтеграційними процесами, виходом на міжнародні фінансові ринки та поглибленням співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями (МФО).
Аналізуються основні наукові підходи щодо впливу зовнішніх фінансових потоків на розвиток країн. Співробітництво з провідними МФО для країн з перехідною економікою на початковому етапі трансформаційних перетворень відіграло істотну роль у вирішенні таких стратегічно важливих завдань, як структурна перебудова народногосподарських комплексів, системи власності і матеріального виробництва, запровадження дієвих моделей промислової та технологічної політики тощо. Але, попри те, що кредитні ресурси МФО є одним з найпоширеніших інструментів акумулювання коштів у національні економіки, при включенні країн-реципієнтів до міжнародних ринків фінансів і капіталів (що, безумовно, відповідає орієнтації держав на міжнародні аспекти розвитку), необхідно зважено підходити до оцінки співробітництва з МФО та з’ясування переваг і недоліків залучення до національних економік кредитного капіталу цих інституцій.
Зроблено висновок про формування загальних рамкових теоретико-методологічні засад визначення механізмів впливу МФО на розвиток національних економік шляхом сприяння створенню моделі інклюзивного розвитку.
Ключові слова: міжнародні фінансові організації, економічний розвиток, фінансова допомога, фінансові ресурси (с. 61–71).

СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ В ПРАКТИЦІ УПРАВЛІННЯ

УДК 338.22:331.556.4

О. Т.  Р И Н Д З А К,
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону
ДУ «Інститут регіональних досліджень
імені М.І. Долішнього НАН України»
(Львів)

© Риндзак Ольга Тадеївна (Ryndzak Olha Tadeivna), 2016; e-mail: olichkar@yahoo.com.

ДЕРЖАВНА МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ПРІОРИТЕТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Резюме

Запропоновано авторське визначення міграційної політики України, Увагу акцентовано на тому, що така політика не повинна зводитися лише до регулювання міграційних переміщень населення, а має сприяти інтеграції мігрантів і внутрішньопереміщених осіб у приймаючий соціум, активізувати рееміграційні процеси та запобігати масовому виїзду населення за кордон. У цьому зв’язку загальноприйнятий перелік функцій державної міграційної політики запропоновано доповнити превентивною функцією. Суть її полягає в запобіганні масовому виїзду працездатного населення за межі України шляхом впливу на міграційні фактори, які слід виявляти за допомогою системного моніторингу міграційних преференцій населення.
Коротко наведено результати авторського соціологічного обстеження, які показали, що основними факторами зовнішньої міграції населення є: низький рівень оплати праці, труднощі працевлаштування, прагнення забезпечити гідний рівень життя своїм дітям. Тому для запобігання вимиванню найціннішого людського потенціалу за межі країни в першу чергу необхідно покращити умови працевлаштування працездатного населення, вдосконалити систему оплати праці. Для осіб, які мають тверді наміри виїхати за кордон, держава повинна забезпечити належний рівень соціально-економічного захисту, для чого слід налагодити тісну співпрацю насамперед з тими країнами, які найбільше приваблюють потенціальних мігрантів.
На спеціальній авторській схемі зображено основні об’єкти регулювання міграційної політики та визначено головні цілі та завдання органів державної влади щодо кожного з них. Наголошено, що завдання міграційної політики можна виконати тільки у тісній взаємодії з іншими напрямами державної політики та у співпраці з міжнародними партнерами.
Ключові слова: міграція, міграційна політика, функції, завдання, національна безпека. (с. 72–81).

КРИТИКА І БІБЛІОГРАФІЯ

В. О.  Ш Е В Ч У К,
професор, доктор економічних наук,
проректор з науково-педагогічної та наукової роботи
Національної академії статистики, обліку та аудиту
(Київ)

© Шевчук Володимир Олександрович (Shevchuk Volodymyr Oleksandrovych), 2016;
e-mail: v.o.shevchuk@gmail.com.

ОБЛІКОВИЙ ВИМІР СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА (с. 82–83).
______

ПАМ’ЯТІ  І.П. ВУСИКА  84

____

РЕЗЮМЕ (англійською мовою)  85-87
________
ЗМІСТ ЖУРНАЛУ за 2016 рік 93–96
______

РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ …………………….(2) 97–98




» Усi новини
Новини
Вийшла електронна версія журналу №9,2017
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 330.342 А. І.  К Р Е Д І С... »
Вийшов друком №8,2017
УДК 339.74 Гжегож В. К О Л О Д К О, професор,  директор Центру... »
Вийшов друком №7,2017
  НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК 338.24.021.8:94(477)     ... »
Вийшов друком №5-6,2017
  FAUX J. – U.S. trade policy – time to start over (с.4–14) ФОКС... »
Вийшов друком №4,2017
УДК 339.97 В. Р.  С І Д Е Н К О, доктор економічних наук,... »
Вийшов друком №3,2017
ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ УДК 306.1 Т. І. Є Ф И М Е Н К О, професор,... »
Вийшов друком №2,2017
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК 330.342.3:338.45:330.46 Ю.М. ... »
Вийшов друком №1,2017
УДК 336.1:316.34 П. С.  Є Щ Е Н К О, професор, доктор... »
Вийшов друком №12,2016
УДК: 330:338.1 В. М. Г Е Є Ц Ь, професор, доктор економічних... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE