Архів

26.10.2016

Вийшов друком №10,2016

Кiлькiсть переглядiв: 1770

ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ

УДК: 336.1

В. П.  К У Д Р Я Ш О В,
професор, доктор економічних наук,
заввідділом державних фінансів Науково-дослідного фінансового інституту
“Академія фінансового управління”
(Київ)

 © Кудряшов Василь Павлович (Kudryashov Vasyl’ Pavlovych), 2016;
e-mail: kvp.kudrya@gmail.com.

РЕКОМЕНДАЦІЇ МВФ З ПИТАНЬ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
ТА ЇХ УРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

Резюме

Проведено аналіз ризиків виконання державного бюджету України, визначено тенденції динаміки його показників. Зроблено висновки, що ризики збалансування дохідної та видаткової частин бюджету залишаються досить гострими. Співпрацю України з МВФ з питань фіскальної політики спрямовано на їх обмеження. Вона має двосторонній характер і не зводиться до механічного виконання державою-реципієнтом пропонованих рекомендацій. Головну увагу приділено фіскальній консолідації, раціоналізації фінансових операцій органів державного управління з державними цільовими фондами та державними корпораціями.
Зроблено висновки, що метою реформування має стати не стільки скорочення бюджетних витрат, скільки досягнення їх більш прийнятних обсягів порівняно з доходами. Для цього необхідними є перегляд функцій органів державного управління, підвищення ефективності використання бюджетного ресурсу, спрямування фіскальної політики на прискорення економічного зростання і забезпечення фінансової стабільності.
Рекомендується внести зміни до структури публічних видатків, обмежити розподіл видатків під тиском лобіювання, зменшити тіньові операції, скоротити бюджетні субсидії та податкові преференції, що не мають достатньої фіскальної результативності. Необхідно припинити використання офшорних юрисдикцій. Треба забезпечити збільшення податкових надходжень за умов недопущення (і навіть послаблення) податкового тиску. Важливо прискорити реформування управління державними корпораціями для підвищення їх прибутковості та збільшення суми дивідендів, які надходять до державного бюджету. Доцільно перейти до використання більш ефективних механізмів надання субсидій малозабезпеченим верствам населення, а також розширити транспарентність фіскальних операцій та доступ громадськості до їх моніторингу і контролю.
Ключові слова: фіскальна консолідація, бюджетний дефіцит, державний борг, квазіфіскальні операції, державні цільові фонди, державні корпорації, дефіцитно-боргове коригування. (с. 3–19).

УДК 336.531.2:061.5

Н. С.  М Е Д Ж И Б О В С Ь К А,
професор, доктор економічних наук,
професор кафедри економічної кібернетики
Одеського національного економічного університету

© Меджибовська Наталія Семенівна (Medzhybovska Nataliia Semenivna), 2016;
 e-mail: nmedzh@oneu.edu.ua.

КРАУДФАНДИНГ ДЛЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ:
МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?

Резюме

Краудфандинг є феноменом колективного фінансування і останнім часом активно розвивається. Основними напрямами краудфандингових проектів є технологічні новинки, соціальні та культурні заходи тощо. Фінансування малого бізнесу, який не є високотехнологічним стартапом, не популярне. Отже, мета статті – дослідити релевантність і потенціал використання краудфандингу для фінансування малого бізнесу в Україні.
Оцінюючи можливість застосування краудфандингу для фінансування малого бізнесу в Україні, слід враховувати ситуацію, яка склалася на даний момент. По-перше, фінансування малого бізнесу, який не є стартапом, особливо технологічним, не повною мірою відповідає цілям венчурних фондів і бізнес-ангелів. Більше того, ця галузь фінансування ще є не цілком розвинутою в Україні. По-друге, банківське кредитування є обмеженим для представників малого бізнесу. По-третє, в Україні краудфандинг тільки починає розвиватись. Українські технологічні стартапи фінансуються на зарубіжних краудфандингових платформах, а існуючі в Україні платформи націлені переважно на фінансування соціальних проектів і ще не набрали критичної маси проектів і прихильників. До того ж, традиції фінансування, особливо акціонування підприємств, перебувають в Україні ще на стадії зародження.
У статті проведено порівняльну характеристику краудфандингу у відношенні до альтернативних джерел фінансування – венчурних фондів і бізнес-ангелів, оцінку недоліків (проблем), властивих краудфандингу, і шляхів їх усунення, а також аналіз відмінностей малого бізнесу від стартапів. У результаті дослідження зроблено висновок, що найбільший успіх при фінансуванні малого бізнесу в Україні за допомогою краудфандингу можуть мати проекти локального бізнесу, орієнтовані на задоволення потреб споживачів місцевої громади.
Ключові слова: краудфандинг, краудфандингова платформа, краудфандинговий проект, венчурне фінансування, бізнес-ангел, стартап, малий бізнес (с. 20–34).

ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АПК

УДК 63.001.76:338.43: 658.821

О. М.  Н И К О Л Ю К,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри комп’ютерних технологій і моделювання систем
Житомирського національного агроекологічного університету

© Николюк Ольга Миколаївна (Nykolyuk Ol’ga Mykolaivna), 2016;
e-mail: nikoluk_olga@mail.ru.

НАПРЯМИ СПРИЯННЯ ІННОВАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Резюме

Забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах можливе лише на засадах їх інноваційного розвитку. Серед ключових проблем інноваційного забезпечення сільського господарства виділено низький рівень розвитку трансферу технологій і відсутність доступу до необхідних джерел фінансування. Для подолання цих проблем на базі університетів аграрного спрямування рекомендується створити загальнодержавну систему інформаційного забезпечення трансферу технологій, яка б об’єднувала сфери науки, фінансів і товаровиробників. В її основу буде покладено діяльність університетських центрів трансферу технологій у сільському господарстві, які виконуватимуть такі функції: 1) технологічний аудит технології та підприємства-замовника інновації, розробка супровідної технічної документації; 2) дослідження кон’юнктури ринку інновацій у сільському господарстві; 3) оцінювання ефективності ідеї або розробки, складання бізнес-планів, налагодження контактів з інвесторами, оптимізація джерел фінансування; 4) захист інтелектуальної власності; 5) юридичний супровід; 6) інформаційне забезпечення. Загальнодержавну систему доцільно формувати на основі єдиної інформаційної платформи, яка б акумулювала інформацію університетських рівнів, зокрема, інформацію про існуючі інновації, їх ефективність, потреби сільськогосподарських підприємств, джерела фінансування тощо. Для описання динаміки рівня конкурентоспроможності і прибутку від інноваційної діяльності та для побудови довгострокових прогнозів цих показників застосовано динамічну модель, яка формується системою диференціальних рівнянь. В основу моделювання покладено твердження про те, що утримання конкурентних позицій вимагає неперервної заміни існуючих конкурентних переваг новими. Додатковою перевагою використання розробленої моделі є можливість прогнозування моменту, коли підприємство повинно розпочати створення майбутньої конкурентної переваги шляхом освоєння нового інноваційного продукту або технології.
Ключові слова: інноваційний розвиток, сільськогосподарське підприємство, інформаційне середовище інноваційного розвитку, трансфер технологій, інформаційна платформа (с. 35–45).

УДК 658.8. 012.12:633.85

С. А.  Ч Е Х О В,
кандидат економічних наук, директор Дослідної станції
ефіроолійних та малопоширених сільськогосподарських культур НААН України,

І. В.  Ч Е Х О В А,
кандидат економічних наук. заввідділом економічних і маркетингових досліджень та питань інтелектуальної власності Інституту олійних культур НААН України
(Запоріжжя)
© Чехов Сергій Анатолійович (Chekhov Sergii Anatoliiovych), 2016;
 e-mail: sercheh@ukr.net;
© Чехова Ірина Валеріївна (Chekhova Iryna Valeriivna), 2016;
 e-mail: irina.chekhova_iok.naan@ukr.net.

РИНОК СОЇ УКРАЇНИ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Резюме

Проаналізовано показники виробництва сої за останні п'ять років на вітчизняному аграрному ринку в розрізі природно-кліматичних зон та областей України. Визначено і проаналізовано основні тенденції зміни динаміки виробництва та споживання сої у 2009–2013 рр. Наведено структуру і темпи споживання сої за основними напрямами. Порівняно позиції сої на ринку олійних культур України з огляду на мінімальні та максимальні ціни переробників і експортерів. Зазначено, що ринок сої є перспективним у довгостроковому періоді завдяки зростанню попиту на сировину з боку вітчизняної олійно-жирової галузі, розширенню географії посівів по всій території України, найвищим закупівельним цінам серед основних олійних культур, диверсифікації напрямів споживання сої та продуктів її переробки.
Ключові слова: ринок сої, виробництво сої, напрями споживання сої, продукти переробки, цінові позиції сої (с. 46–55).

ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

УДК 330.15 : 330.14 : 336.225 : 553 : 574

Ю. В. Р А З О В С Ь К И Й,
доктор економічних наук,
професор кафедри менеджменту і маркетингу,
Московський університет імені С.Ю. Вітте,

О. М. С У Х І Н А,
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічних проблем екологічної політики та сталого розвитку ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України” (Київ),
К. Ю. Г О Р Е Н К О В А,
кандидат економічних наук,
Московський університет імені С.Ю. Вітте

© Разовський Юрій Вікторович (Razows’kуi Yurii Viktorovуch), 2016;
e-mail: renta11@yandex.ru;
© Сухіна Олена Миколаївна (Suhina Оlena Муkolaivna), 2016;
 e-mail: olsuhina@ukr.net;
© Горенкова Катерина Юріївна (Gorenkova Katerуna Yurііvna), 2016;
 e-mail: katy_s@mail.ru.

КЛАСИФІКАЦІЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОГО
ТА ЕКОЛОГІЧНОГО КАПІТАЛУ

Резюме

Як висновок із статті відзначено, що для диференціації рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин доцільною є класифікація мінерально-сировинного капіталу, тоді як для диференціації екологічного податку (а в майбутньому – екологічного рентного платежу) – відповідно, класифікація екологічного капіталу.
Мета статті полягала в розробці класифікацій мінерально-сировинного та екологічного капіталу як базису для диференціювання податків у сфері надрокористування і охорони навколишнього природного середовища.
У статті зроблено детальний аналіз розвитку теорії природного капіталу. Автори розвивали теорію мінерально-сировинного та екологічного капіталу як складової природного капіталу. У зарубіжній практиці розроблено багато класифікацій екосистем, але автори статті розробляли класифікацію асиміліційних послуг екосистем, у тому числі на розвиток останньої версії «Загальної міжнародної класифікації екосистемних послуг» (CICES). Авторами запропоновано дефініції «мінерально-сировинний капітал», «екологічний капітал», «гірнича рента», «екологічна рента» (і в тому числі метод її розрахунку). Відзначено взаємозв’язок мінерально-сировинного капіталу і гірничої ренти, а також екологічного капіталу та екологічної ренти. Вперше у світовій практиці та економічній теорії авторами обгрунтовано, що класифікації мінерально-сировинного капіталу та гірничої ренти повинні формуватися за єдиним (загальним) критерієм; те саме стосується і екологічного капіталу та екологічної ренти.
Авторами розроблено класифікацію мінерально-сировинного капіталу за критерієм джерела його формування (накопичення) і названо критерії  диференціації рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин.
У статті показано взаємозв’язок екологічного капіталу та асиміляційних послуг екосистем; розроблено економізовану класифікацію екологічного капіталу за критерієм джерела його формування (накопичення), з включенням коефіцієнтів асиміляції екосистем для встановлення розміру рентних платежів за використання асиміляційних послуг екосистем (їх монетизації) (і в тому числі для визначення ставок екологічного рентного платежу, а також для диференціації екологічної ренти).
Класифікації мінерально-сировинного та екологічного капіталу сприятимуть диференціації податків у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища, реалізації можливості капіталізувати (трансформувати у фінансовий капітал) природні ресурси, оптимізації рентних відносин у сфері природокористування і становленню держави-рантьє.
Ключові слова: мінерально-сировинний та екологічний капітал, гірнича та екологічна рента, єдиний критерій, економізована класифікація, рентоорієнтовані платежі, податкова диференціація. (с. 56–78).

УДК 504.06 + 330.15

І. В.  Ш Е В Ч Е Н К О,
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
ДУ «Інститут економіки природокористування
та сталого розвитку НАН України»
(Київ)

© Шевченко Ірина Вікторівна (Shevchenko Iryna Viktorivna), 2016;
 e-mail: shev26@i.ua.

СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА
ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Резюме

В умовах імплементації нових ефективних підойм екологічної політики України з виконанням і дотриманням міжнародних зобов’язань та європейських принципів ставиться питання про впровадження ефективного управління для досягнення економічно стабільного розвитку країни. При загальній спрямованості державної стратегії переходу на засади сталого розвитку особливої актуальності набуває управління охороною навколишнього природного середовища, раціональним використанням природних ресурсів. Одним з інструментів забезпечення збалансованості екологічної політики є стратегічна екологічна оцінка (СЕО), яку використовують практично в усіх країнах світу як попереджувальний та дійовий інструмент екологічної політики.
Вивчення практичного досвіду й аналітичний аналіз літературних джерел розкрили еволюційний розвиток, основні наукові школи та сфери застосування на міжнародному рівні СЕО. Встановлено, що така оцінка дає численні переваги і має високий потенціал підвищення ефективності процесів прийняття рішень, навіть якщо використовується не в повному обсягу.
Метою статті є визначення доцільності стратегічної екологічної оцінки в Україні як інструменту регулювання екологічної політики.
СEO найчастіше використовується як засіб для зниження негативних екологічних наслідків реалізації пропонованих стратегічних дій. Процедуру зосереджено на всебічному аналізі можливого впливу запланованої діяльності щодо стану навколишнього природного середовища на коротку та віддалену перспективи та використанні отриманих результатів для запобігання екологічним наслідкам або їх пом’якшення. СЕО інформує про ефективність стратегічних рішень і стимулює зміни в ментальності, виховує культуру стратегічного прийняття рішень.
Звичайно, інструментарій СEO екологічної політики ще розвивається, проте має великий потенціал для забезпечення сприятливого стану навколишнього природного середовища, безпеки життєдіяльності, гарантування прав на екологічні блага та послуги майбутнім поколінням.
Ключові слова: стратегічна екологічна оцінка, екологічна політика, сталий розвиток, прийняття рішень (с. 79–86).

СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ В ПРАКТИЦІ УПРАВЛІННЯ

УДК [316.334.23:314.745.22]:340.13

І. В. К Р Е М Е Н О В С Ь К А,
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник,
вчений секретар,

О. А. С В Я Т О Г О Р,
аспірант
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
 (Київ)

© Кременовська Ірина Володимирівна (Kremenovs’ka Iryna Volodymyrivna), 2016;
e-mail: i.v.kremenovskaya@gmail.com.
© Святогор Олексій Анатолійович (Svyatogor Oleksii Anatoliiovych), 2016;
 e-mail: a.svyatogor@gmail.com.

ПРАВОВІ ПІДОЙМИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЖИТЛОВИХ ПРОБЛЕМ
ВНУТРІШНЬОПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
ТА АКТИВІЗАЦІЇ ЇХ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Досліджено окремі аспекти правового забезпечення використання потенціалу малого та середнього підприємництва у сільській місцевості. Надано правову оцінку актам чинного законодавства України в частині розв’язання житлових проблем і забезпечення зайнятості внутрішньо переміщених осіб. Розглянуто засоби економічного стимулювання підприємницької діяльності внутрішньо переміщених осіб та охарактеризовано основні соціально-економічні фактори їх підприємницької активності. Запропоновано внесення змін до чинного законодавства України в частині надання внутрішньо переміщеним особам права користуватися покинутими (безхазяйними) спорудами та земельними ділянками на безоплатній основі, а також спрощення процедури вступу ними у право власності на безхазяйне (виморочне) нерухоме майно, зі встановленням спеціального терміну набувальної давності для фізичних осіб, змінивши його з 10 років до 3 років.
Ключові слова: внутрішньопереміщені особи, переселенці, село, фермерське господарство, нерухомість, власність, підприємництво (с. 87–94).

КРИТИКА І БІБЛІОГРАФІЯ

В. В. Ю Р Ч И Ш И Н,*
академік НААН України
(Київ)

ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ ПОГЛЯД НА ФУНДАМЕНТАЛЬНО
ВАЖЛИВУ ПРОБЛЕМУ

(с. 95–97)
______

РЕЗЮМЕ (англійською мовою) (с. 98– 100)
 
______

РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ НОРМИ  (с. 101–102)



» Усi новини
Новини
Вийшла електронна версія № 11, 2017 р.
      НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК 330.341.424:339.9 М.... »
Вийшов друком журнал №10, 2017 р.
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 330.001.7+32.001.7] – 042.5/8:330.34(477)  В.... »
Вийшов друком №9,2017
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 330.342 А. І.  К Р Е Д І С... »
Вийшов друком №8,2017
УДК 339.74 Гжегож В. К О Л О Д К О, професор,  директор Центру... »
Вийшов друком №7,2017
  НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК 338.24.021.8:94(477)     ... »
Вийшов друком №5-6,2017
  FAUX J. – U.S. trade policy – time to start over (с.4–14) ФОКС... »
Вийшов друком №4,2017
УДК 339.97 В. Р.  С І Д Е Н К О, доктор економічних наук,... »
Вийшов друком №3,2017
ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ УДК 306.1 Т. І. Є Ф И М Е Н К О, професор,... »
Вийшов друком №2,2017
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК 330.342.3:338.45:330.46 Ю.М. ... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE