Архів

16.07.2016

№ 6, 2016 р.

Кiлькiсть переглядiв: 1384

Вийшов друком № 6, 2016 р. журналу

 

 

 

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ
УДК 338.45.01
М. І.  З В Є Р Я К О В,
професор, доктор економічних наук,
член-кореспондент НАН України,
ректор Одеського національного економічного університету
© Звєряков Михайло Іванович (Zveryakov Mуkhailо Ivanovуch), 2016;
e-mail: rector@oneu.edu.ua

ПРОМИСЛОВА ПОЛІТИКА І МЕХАНІЗМ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
Резюме
Обгрунтовано об’єктивну необхідність проведення промислової політики як форми неоіндустріалізації. Зазначено, що відсутність промислової політики у країні спричинила скорочення промислового виробництва, а також доданої вартості у структурі ВВП. Звернуто увагу на той факт, що проблема промислової політики актуалізується в епоху глибокої системної кризи, яку переживає наша країна, коли обговорюються складові нової економічної політики як основи для  довгострокової стратегії розвитку.
Доведено тезу про те, що саме за допомогою промислової політики можливо змінити галузеву структуру з метою стимулювання економічного зростання на базі підвищення продуктивності праці. Сама промислова політика стає способом державного регулювання прогресивних структурних змін у сфері виробництва. 
Розглянуто моделі промислової політики на різних етапах індустріального розвитку. Показано, що в більшості розвинутих країн відбулась еволюція промислової політики від галузевої до політики підвищення конкурентоспроможності. Інструментами досягнення такої мети слугують заходи інституціонального характеру. 
Зроблено акцент на тому, що створення інституціональних умов для виникнення фірм у будь-якій галузі, яка реалізує масштабні інноваційні проекти, – головне завдання промислової політики на макрорівні. Забезпечення розширеного відтворення фірм, здатних здійснювати необхідні інвестиційні проекти з підвищення конкурентоспроможності, –  необхідний елемент промислової політики на мікрорівні.
Підкреслено, що головні завдання промислової політики в Україні – це формування повноцінного корпоративного сектору, сприйнятливого до нововведень, а також створення інститутів розвитку. Розробка національної промислової політики, з одного боку, повинна спиратися на багатий історичний досвід високорозвинутих країн, а з іншого – виходити з власного минулого і сучасного соціально-економічного і політичного розвитку країни.
Ключові слова: неоіндустріалізація, промислова політика, протекціонізм, «нова економіка», промислова політика конкурентоспроможності, інститути розвитку (с. 3–18).

ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
УДК 338.2
А. С.  Ф І Л І П Е Н К О,
професор, доктор економічних наук,
професор кафедри світового господарства і
міжнародних економічних відносин
Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
© Філіпенко Антон Сергійович (Filipenko Anton Sergiiovych), 2016; е-mail: anton_filipenko@ukr.net.

НАРОДНА, СОЛІДАРНА ЕКОНОМІКА: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ЕСКІЗ
Резюме
Проблеми пошуку альтернативних економічних моделей у цілому та  соціальної, солідарної економіки зокрема останнім часом широко обговорюються в економічній літературі, на міжнародних конференціях, соціальних форумах. Солідарна економіка базується на трьох основних засадах, які історично супроводжували обмін і розвиток ринкових відносин: ринкових принципах, за яких пропозиція і попит на товари і послуги узгоджуються на основі цін; перерозподілі, який передбачає делегування центральній владі повноважень щодо використання та розміщення ресурсів; взаємності (реципрокності), що кореспондує з відносинами між групами чи індивідуумами, які відповідають взаємністю, оскільки вони виражають бажання демонструвати соціальний зв’язок між учасниками економічного процесу. Особливість вітчизняної альтернативи чинній економічній системі полягає в необхідності трансформацій у напрямі народної, солідарної економіки на двох головних рівнях – макро- та мікрорівні. Народна економіка охоплює цілісне національне господарство як систему, солідарна – окремі первинні сектори, ланки, осередки (народні підприємства, кооперативи, фермерські господарства, асоціації, неприбуткові організації,  волонтерські об’єднання тощо).
Ключові слова: економічна модель, народність, солідарність, криза, трансформація, модернізація (c. 19–28).

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
УДК: 338.486(477) 
Ю. Ю.  Ю Р Ч Е Н К О,
доцент, доктор економічних наук,
 (Київ)
© Юрченко Юлія Юріївна (Yurchenko Yuliya Yuriivna), 2016; e-mail: yurchenko.yu.yu@mail.ru.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
Резюме
Суперечність між обраним Україною європейським вектором розвитку та довготривалою незмінністю інституціональних основ економіки негативно позначилося на рівні життя суспільства, яка продовжує стрімко погіршуватись. У цих умовах тільки консолідація влади, бізнесу, науки і освіти та створення нових механізмів їх взаємодії дозволять задіяти ефективні інструменти управління всіма секторами економіки. Туризм – один з видів діяльності, модернізація якого не вимагає глобальних бюджетних вливань. При цьому його розвиток вирішує не тільки економічні, але й важливі соціальні та політичні завдання. Потенціал внутрішнього і в'їзного туризму є очевидним і вимагає «стратегії прориву». Пропонується поетапний алгоритм модернізації ринку туристичних послуг. Він включає аналітичні заходи; розробку концепції взаємодії із стейкхолдерами; побудову проблемовмістової і проблемовирішальної моделей розвитку туризму постановку основних цілей розвитку; перелік драйверів – рушійних сил перетворення туристичного сектору; побудову «дорожньої карти» розвитку туризму.
Акцентується увага на потребі в єдиній інформаційно-комунікаційній та науково-освітній платформі для всіх провідних учасників туристичної сфери, куди залучено як виробників так і споживачів туристичного продукту, інвесторів та освітній сектор. Як таку платформу запропоновану інноваційну структуру – «інтелектуальне ядро» туристичної сфери, основними цілями створення якого є інтенсифікація, розширення й оптимізація туристичних потоків, збалансування інтересів усіх стейкхолдерів туристичної діяльності. Перераховано передбачувані підрозділи цієї структури та їхні функції.
Ключові слова: туризм, в'їзний і внутрішній туризм, стейкхолдери, «дорожня карта», модель розвитку, резерви розвитку, інноваційні структури (с. 29–39).

ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ
УДК 336.339
В. В. К О З Ю К,
професор, доктор економічних наук,
завкафедрою економічної теорії
Тернопільського національного економічного університету
© Козюк Віктор Валерійович, 2016;
e-mail: victorkozyuk@rambler.ru.

ПЕРЕДУМОВИ ТА ГЛОБАЛЬНІ МАКРОФІНАНСОВІ ЕФЕКТИ АКТИВНОГО ПОРТФЕЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ВАЛЮТНИХ РЕЗЕРВІВ
Резюме
Масштаб нагромадження резервів змінює ризики від володіння ними, допускаючи, що більш активне управління дозволить зробити їх вартість менш вразливою до гнучкого валютного курсу, підвищити їх дохідність і знизити залежність від політики в країнах, які емітують резервні валюти. Піддано критиці твердження, що у світі, де домінує мотив завбачливого самострахування, ендогенне зростання резервів не може впливати на підвищення схильності до їх диверсифікації.  Виокремлено чотири стадії нагромадження та управління резервами: від переваги ліквідності у відповідь на вразливість до традиційних шоків платіжного балансу і до пошуку нестандартного портфеля резервних активів, що спирається на активний менеджмент, спрямований на збільшення вартості та дохідності зовнішніх активів. У глобальній економіці одночасно формуються тенденції до посилення концентрації володіння резервами і до зміни характеру розподілу їх значення до ВВП у розрізі країн. Фундаментальний фактор переходу до більш активного управління резервами – зміщення вгору медіанного обсягу резервів поза величиною їх оптимального значення. Ступінь синхронності в поведінці оптимального та медіанного значень обсягу резервів визначає передумови для переходу медіанного центробанку до активного менеджменту резервів та реалокацію резервів у напрямі відновлення їх ліквідності у відповідь на погіршення глобальних макрофінансових умов. Медіанне та концентроване володіння резервами породжують різні профілі макрофінансових ефектів активного управління. У цілому такими ефектами є: підвищення фонової волатильності потоків капіталів та валютних курсів; ризики змін у структурі відносних дохідностей у розрізі класів активів; підвищення конкуренції між резервними валютами (активами) та пошук повного ринку резервних активів; сегментація ставлення до ризику зниження ліквідності валютних резервів тощо. Для країн з незначними резервами збільшення частки активів у валютах, що не є резервними за традиційним критерієм, є вкрай небажаним.
Ключові слова: валютні резерви, зовнішні активи центробанків, активне портфельне управління, глобальні макрофінансові умови, глобальна нестабільність, резервні валюти (с. 40–58).

ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АПК

УДК 332.14:338.43:005.935.2
О. І.  П А В Л О В,
професор, доктор економічних наук,
завкафедрою економіки промисловості
Одеської національної академії харчових технологій
© Павлов Олександр Іванович (Pavlov Oleksandr Ivanovych), 2016;
e-mail: pavlovodessa@mail.ru.
 
РУРАЛЬНИЙ ДИСКУРС МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Резюме
У статті шляхом аналізу рурального дискурсу подано оцінку його економічного, фізіоекономічного, соціоекономічного та руралістичного контекстів.
Наукова актуальність і практичне значення досліджуваної проблеми зумовлені місцем руральності (або «сільськості») як суспільного явища, виду життєдіяльності, аграрного способу виробництва матеріальних благ, сільського розвитку в цілому у стратегічному розвитку національної економіки та інших сферах життєдіяльності. Це, насамперед, пов’язано зі зростаючою роллю аграрного виробництва у забезпеченні конкурентоспроможності України на світових ринках, у розв’язанні продовольчої проблеми. Чільне місце у вирішенні цих питань займає економічна наука, яка перебуває у стані трансформаційних змін, дистанціювання від галузевої дослідницької парадигми до науки соціальної та поведінкової, що значно розширює її дослідницьке поле і підвищує міждисциплінарну «вагу».
Розширюються та поглиблюються зв’язки економіки зі спорідненими і суміжними науками та міжгалузевими науковими дисциплінами, до яких належать географія, соціологія, психологія, історія, фізична економія і соціоекономіка.
Використання у процесі дослідження методів системного аналізу, дедукції та індукції, синтезу і аналізу, діалектичного, феноменологічного, дискурс-аналізу і контент-аналізу дозволило обгрунтувати ключову роль у поглибленні наукового уявлення про сутність, ідентифікаційні ознаки, функції та суспільне призначення сільських територій руралістики − нової міждисциплінарної наукової галузі. У контексті руралістики ці природні та соціально-просторові утворення постають як агроекосистема, економічний простір, соціальне середовище і ментальний образ.
Наукова новизна аналізу полягає у встановленні дослідницького поля та наукових напрямів руралістики, її практичного значення у відродженні сільських територій.
До подальших перспективних напрямів дослідження окресленої теми віднесено поглиблення світоглядних, теоретичних та методологічних засад руралістики, уточнення об’єкта і предмета руралізації та руралізму.
Ключові слова: економіка, концепт, міждисциплінарність, наукова галузь, наукові дослідження, руралістика, руральний дискурс, руральний розвиток, сільські території (с. 59–67).

УДК 332.362 : 519.237.5(8)
П. М.  Г Р И Ц Ю К,
професор, доктор економічних наук,
завкафедрою економічної кібернетики,
Л. Д.  Б А Ч И Ш И Н А,
здобувач, старший викладач
кафедри прикладної математики

Національний університет водного господарства та природокористування
(Рівне)
Грицюк Петро Михайлович (Grytsyuk Petro Mykhailovych); e-mail: gritsukp@ukr.net;
Бачишина Лариса Дмитрівна (Bachyshyna Larysa Dmytrivna); e-mail: Larysa_bachyshyna@ukr.net.

ВПЛИВ ЗМІНИ КЛІМАТИЧНИХ УМОВ НА ДИНАМІКУ ВРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНОВИХ В УКРАЇНІ
Резюме
Ефективний розвиток зерновиробництва потребує наукового обгрунтування раціонального розміщення посівних площ для зернових культур з урахуванням потенціальної врожайності та кліматичних умов. За останні десятиріччя погодно-кліматичні умови регіонів України зазнали істотних змін. Це привело до зміни асортименту вирощуваних зернових і географії їх розташування. Метою даної роботи є дослідження впливу змін кліматичних умов на врожайність зернових культур в Україні та окремих її регіонах. Ми провели статистичні дослідження погодно-кліматичних факторів і врожайності зернових для різних регіонів України за останні 24 роки. Вихідними даними були: річні значення врожайності зернових в областях України, середньомісячні температури та місячні суми опадів за показниками метеостанцій, розташованих на територіях відповідних областей у період 1991–2014 рр. 
Здійснено кластерний аналіз, в результаті якого було виділено три групи областей, для кожної з яких характерною є однотипна динаміка врожайності та кліматичних факторів. Аналіз динаміки врожайності зернових у розрізі виокремлених кластерів показав, що найбільше зросла середня врожайність зернових для областей центрального регіону (з 27 ц/га до 50 ц/га). Середня врожайність зернових в областях західного регіону збільшилася з 29 ц/га до 43 ц/га. Для степового регіону зростання врожайності зернових є незначним: з 26 ц/га до 29 ц/га. Проведені дослідження свідчать про значні зміни клімату в різних регіонах України у період 1991–2014 рр. Це спричинило безпосередній вплив на зміни врожайності зернових культур. Відбулося значне потепління, яке супроводжувалося зменшенням кількості опадів. Якщо у 1990-ті роки основним виробником зерна був степовий регіон, то в останнє десятиріччя першість перейшла до центрального регіону. Області, які входять до цього регіону, мають найвищу не тільки врожайність зернових, але й динаміку її зростання. Ці зміни необхідно враховувати при плануванні посівів зернових культур та організації відповідної інфраструктури для їх обробки, зберігання та продажу.
Ключові слова: зерновиробництво, метеорологічні фактори, врожайність, динаміка врожайності, кореляційна залежність, кластерний аналіз (с. 68–75).

СВІТОГОСПОДАРСЬКІ ЗВ’ЯЗКИ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
УДК 339.97(477):32.015.5
І. О.  Т І Т А Р,
кандидат соціологічних наук,
науковий співробітник відділу моніторингових досліджень
соціально-економічних трансформацій
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
(Київ)
Тітар Іван Олександрович (Titar Ivan Oleksandrovych); e-mail: titarivan@yahoo.com.

ІМІДЖ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ АСОЦІАЦІЇ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ
Резюме
Розглянуто питання, якою бачили Україну найбільш впливові закордонні аналітичні центри протягом весни 2014 р. – осені 2015 р. Базою дослідження були англомовні версії сайтів найбільш впливових аналітичних центрів згідно з рейтингом «Go to Think Tank Index Report» Пенсільванського університету. Проаналізовано поширеність та інтенсивність уваги до України і фрейми її сприйняття. 
Показано, що тематика, пов’язана з Україною, була широко присутня на порядку денному впливових аналітичних центрів світу протягом весни 2014 р. – початку осені 2015 р. Більшу увагу до України проявляють аналітичні центри зі США та Північно-Західної Європи. 
Водночас тільки у чверті матеріалів, які стосувались України, згадувалося також і про асоціацію з ЄС, і навіть у них вона проходила, скоріше, як фон, а не як основна. При цьому широко розповсюдженою є думка, що Захід несе відповідальність за війну в Україні, оскільки Росія напала саме через зближення нашої країни з ЄС. Основними фокусами уваги аналітичних центрів у цей період були російсько-українська війна, меншою мірою – проблеми макроекономічної стабільності та реформування України. Лідери за увагою до питання асоціації – такі американські аналітичні центри, як Центр Вудро Вільсона, Інститут Петерсона, RAND. В Європі за цим показником лідирують Норвезький інститут міжнародних справ і CASE.
Окрему увагу приділено баченню можливостей і ризиків від асоціації з ЄС, а також рекомендаціям, висловленим впливовими закордонними аналітичними центрами.
Ключові слова: аналітичні центри, фрейми сприйняття, Угода про асоціацію між Україною та ЄС (с. 76–86).

РОЗДУМИ ПУБЛІЦИСТА
УДК 658.14
І. П.  Х О М И Н,
кандидат економічних наук,
старший викладач кафедри фінансів
Тернопільського національного економічного університету
© Хомин Ірина Петрівна (Khomyn Iryna Petrivna), 2016; е-mail: xomunka@rambler.ru.

HOMO EMPATHICUS ТА HOMO ECONOMICUS НА ТЛІ ІЛЮЗІЙ, АБО ПСЕВДОРЕФОРМУВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЯК НАСЛІДОК ЕКВІЛІБРИСТИКИ МІЖ ЕТАТИЗМОМ І ПРИНЦИПОМ «LAISSEZ FAIRE»
Резюме
Результати дослідження проблем аграрного сектору України переконують, що наразі його реформування не може вважатися завершеним, оскільки в багатьох випадках воно здійснювалося за принципом "крок уперед, два назад", тоді як вирішення проблеми розвитку економіки України, в тому числі й аграрного сектору, неможливе без його справжнього, а не імітованого, реформування. Проте експеримент із збереження непорушності етатизму і дозованого допуску принципу "laissez faire" призвів до масової появи агрохолдингів, що в останні роки стало головною тенденцією в сільському господарстві України і унеможливлює гармонійний розвиток аграрного сектору, оскільки  основна мета  діяльності таких структур – максимізація прибутку – досягається винятково завдяки спеціалізації на виробництві найбільш комерційних видів продукції і призводить до  виснаження  його ресурсів (зосередження на виробництві  зернових і зернобобових, насіння соняшнику, цукрових буряків зумовлює деградацію земельних угідь, насамперед, через їхню надмірну хімічну інтоксикацію; також не збільшується поголів’я великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах). 
Тривалий період марних спроб поєднати етатизм і "laissez faire" в аграрному секторі врешті-решт переконливо довів, що вихід із затяжного кризового стану може бути тільки тоді, коли заходи, спрямовані на забезпечення його розвитку, вписуватимуться в ринкові принципи фінансово-економічного регулювання, що вимагає перегляду податкової та кредитної політики, оскільки за нинішніх обставин Україна може розраховувати лише на власні сили, і сподівання на альтруїстичну безповоротну допомогу є примарними. У цьому плані пріоритет у першу чергу належить забезпеченню збалансованості рослинництва й тваринництва, чому мають бути підпорядковані всі програми стимулювання розвитку аграрного сектору. 
Ключові слова: аграрний сектор, реформування, розвиток, фінансові ресурси (с. 87–95).
________

РЕЗЮМЕ (англійською мовою) (с. 96–98).


» Усi новини
Новини
Вийшла електронна версія № 11, 2017 р.
      НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК 330.341.424:339.9 М.... »
Вийшов друком журнал №10, 2017 р.
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 330.001.7+32.001.7] – 042.5/8:330.34(477)  В.... »
Вийшов друком №9,2017
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 330.342 А. І.  К Р Е Д І С... »
Вийшов друком №8,2017
УДК 339.74 Гжегож В. К О Л О Д К О, професор,  директор Центру... »
Вийшов друком №7,2017
  НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК 338.24.021.8:94(477)     ... »
Вийшов друком №5-6,2017
  FAUX J. – U.S. trade policy – time to start over (с.4–14) ФОКС... »
Вийшов друком №4,2017
УДК 339.97 В. Р.  С І Д Е Н К О, доктор економічних наук,... »
Вийшов друком №3,2017
ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ УДК 306.1 Т. І. Є Ф И М Е Н К О, професор,... »
Вийшов друком №2,2017
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК 330.342.3:338.45:330.46 Ю.М. ... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE