Архів

20.05.2016

№ 4, 2016 р.

Кiлькiсть переглядiв: 1909

 

  

 

Вийшов у світ № 4, 2016 р. журналу
 
ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!
 
Київський національний торговельно-економічний університет (КНТЕУ) відзначає 70-річний ювілей від дня свого заснування. За ці роки з Київського філіалу Всесоюзного заочного інституту радянської торгівлі зусиллями його науково-педагогічного та допоміжного персоналу виріс потужний та сучасний університет, який нині перебуває в авангарді вітчизняної наукової думки, проводячи наукові дослідження за багатьма актуальними напрямами і проблемами розвитку економічної, правової та соціальної науки. З огляду на це висловлюємо щиру подяку редакційній колегії одного з найавторитетніших економічних журналів України, на шпальтах якого знайшли своє вирішення не один десяток гострих економічних проблем, за надану можливість сформувати до ювілею КНТЕУ номер журналу із статей відомих науковців-економістів – викладачів Київського національного торговельно-економічного університету. Цей доробок присвячений актуальним проблемам розвитку вітчизняної економіки в сучасних нелегких умовах господарювання й охоплюють проблематику розбудови внутрішнього ринку та в цілому економіки України в умовах дисбалансів між виробництвом і споживанням, високої імпортозалежності, глобалізаційних викликів тощо. З огляду на спеціалізацію нашого ВНЗ, цілком закономірно, що акцент зроблено на управлінні підприємствами торгівлі, розвитку конкуренції та міжнародних комерційних відносин. 
Запрошуємо всіх до наукової дискусії із зазначеної та більш широкої проблематики досліджень Київського національного торговельно-економічного університету на сторінках журналу «Економіка України» та інших вітчизняних і зарубіжних видань, адже тільки в грунтовній науковій дискусії народжується нове знання, відбувається науково-технічний прогрес. 
 
З повагою, 
А. А.  М А З А Р А К І,
 
ректор Київського національного торговельно-економічного університету,
 
професор, доктор економічних наук,
 
академік Національної академії педагогічних наук України,
 
заслужений діяч науки і техніки України
 
УДК 339.13(477) 
А. А.  М А З А Р А К І,
 
професор, доктор економічних наук,
 
ректор,
Мазаракі Анатолій Антонович (Mazaraki Anatolii Antonovуch) – e-mail: rektor@knteu.kiev.ua
В. Д.  Л А Г У Т І Н,
 
професор, доктор економічних наук,
 
завкафедрою економічної теорії та конкурентної політики
Лагутін Василь Дмитрович (Lagutin Vasуl’ Dmуtrovуch) – e-mail: Lagutin_vd@ mail.ru
 
ВНУТРІШНІЙ РИНОК УКРАЇНИ В УМОВАХ ДИСБАЛАНСІВ МІЖ ВИРОБНИЦТВОМ І СПОЖИВАННЯМ 
Резюме
Сьогодні важливе значення має дослідження тенденцій у функціонуванні та розвитку вітчизняного внутрішнього ринку в умовах системи сучасних дисбалансів між виробництвом і споживанням. З огляду на поглиблення цих дисбалансів, актуальним завданням є визначення закономірностей розвитку  внутрішнього ринку країни залежно від стану й динаміки взаємозв’язків між виробництвом, обміном і споживанням. 
Аналіз показав, що, незважаючи на розгляд в економічній літературі різних аспектів розвитку внутрішнього ринку, невирішеною залишається важлива наукова проблема щодо механізмів сучасного функціонування внутрішнього ринку і внутрішньої торгівлі в системі національного відтворення.
Метою статті є обгрунтування теоретико-методологічних засад функціонування й розвитку внутрішнього ринку України в умовах сучасних дисбалансів між виробництвом і споживанням.
Використано системний підхід, структурно-інституційний аналіз, методи теоретичного абстрагування, аналізу та синтезу, аналізу статистичних даних та ін.
Запропоновано розглядати механізм функціонування внутрішнього ринку з позицій взаємодії (координації дій) усіх суб’єктів ринку – товаровиробників, імпортерів, постачальників, торговців і споживачів у контексті прийняття та реалізації ними економічних рішень. Виявлено основні фактори зміни моделі національного відтворення, що пов’язано з переходом до відтворювального процесу, орієнтованого на розвиток сфери вітчизняного виробництва. Це дозволило обгрунтувати висновок про те, що під впливом механізму функціонування внутрішнього ринку об’єктивно змінюється характер процесу національного відтворення. Встановлено закономірності впливу потенціалу самодостатності внутрішнього ринку на обмеження негативних ефектів дисбалансів між виробництвом і споживанням в Україні. Показано перспективи і напрями раціоналізації та підвищення ефективності вітчизняної сфери особистого споживання. Обгрунтовано наявність в економіці України пастки неефективного споживання, коли сфера споживання дедалі більше відособлюється від сфери вітчизняного виробництва, внаслідок чого внутрішній ринок не здійснює стимулюючого впливу на розвиток виробництва. Виокремлено перспективні напрями більш активного впливу самодостатнього внутрішнього ринку і внутрішньої торгівлі на розвиток українського виробництва. 
Самодостатній, місткий і стійкий внутрішній ринок об’єктивно забезпечує взаємозв’язок виробництва і споживання на базі досягнення динамічної рівноваги головних ринкових параметрів. При цьому самодостатність внутрішнього ринку стає важливою передумовою для формування нової моделі національного відтворення, основою якої є ефективний процес виробництва і сучасна раціональна сфера споживання.
Ключові слова: внутрішній ринок, внутрішня торгівля, дисбаланси, сфера виробництва, сфера споживання, пастка неефективного споживання, національне відтворення (с. 4–18).
 
УДК 658.14:339.144
Н. М.  Г У Л Я Є В А,
 
професор, кандидат економічних наук, 
 
декан факультету економіки, менеджменту та психології, 
С. І.  К А М І Н С Ь К И Й,
 
кандидат економічних наук, 
старший викладач кафедри економіки та фінансів підприємства 
Гуляєва Наталія Миколаївна (Gulyaeva Nataliya Mykolaivna) – e-mail: femp435@ukr.net;
Камінський Сергій Іванович (Kamins’kyi Sergii Ivanovych) – e-mail: 5sk@ukr.net.
 
 
ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ У ТОРГІВЛІ
Резюме
Статтю присвячено актуальному питанню формування політики управління товарними запасами за функціоналом оптимального значення тривалості фінансового циклу підприємства торгівлі. 
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що за наявності багатьох різнопланових наукових розробок з управління товарними запасами невирішеною залишається проблема дослідження впливу тривалості фінансового циклу на формування товарних запасів на підприємствах торгівлі.  
 Метою статті є визначення методичних підходів до розробки політики управління товарними запасами підприємства торгівлі в контексті формування його фінансового циклу.
У процесі дослідження використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу, моделювання, системного підходу, порівняння та узагальнення. Інформаційною базою були чинні законодавчі та нормативно-правові акти, дані Державної служби статистики України, власних наукових досліджень, а також результати робіт провідних науковців з питань управління товарними запасами.
Проаналізовано можливості формування товарних запасів підприємства торгівлі на основі цільових значень тривалості фінансового циклу, наведено особливості управління товарними запасами при головній цілі – досягнення їх рівноважного рівня та запропоновано методичні рекомендації щодо підвищення ефективності управління товарними запасами при використанні механізму оптимізації параметрів управління в системі «витрати – результат» за цільовою функцією – мінімізація тривалості фінансового циклу.
З’ясовано, що на політику управління товарними запасами підприємства торгівлі впливає тривалість фінансового циклу. Зокрема, застосування запропонованих методичних підходів у практиці фінансового менеджменту дозволяє визначати оптимальний розмір товарних запасів за критерієм відповідності реальному попиту покупців та мінімізації витрат на їх формування. 
Ключові слова: товарні запаси, товарооборот, фінансовий цикл, період обороту товарних запасів, управління товарними запасами, тривалість фінансового циклу (c. 19–28).
 
УДК 339.562:64.033
Т. М.  М Е Л Ь Н И К,
 
професор, доктор економічних наук, завкафедрою, 
К. С.  П У Г А Ч Е В С Ь К А,
 
асистент

Кафедра міжнародної економіки
Мельник Тетяна Миколаївна (Mel’nyk Tetyana Mykolaivna) – e-mail: t.melnіk64@mail.ru;
Пугачевська Катерина Сергіївна (Pugachevs’ka Kateryna Sergiivna) – e-mail: kpugachevska@gmail.com.
 
ІМПОРТОЗАЛЕЖНІСТЬ  ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ І ПРІОРИТЕТИ СЕЛЕКТИВНОГО ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ 
Резюме
Висвітлено актуальне питання формування ефективної системи регулювання імпорту товарів на основі вивчення й аналізу імпортозалежності та пріоритетів селективного імпортозаміщення в економіці України. Серед науковців ведуться дискусії щодо можливостей та наслідків імпортозаміщення для економіки країни. У переважній більшості обговорюються питання вибору векторів імпортозаміщення виходячи винятково з ресурсних можливостей виробництва продукції. Разом з тим потребують подальшого дослідження наслідки зростаючої імпортозалежності економіки України та пріоритети селективного імпортозаміщення в окремих видах економічної діяльності. Отже, метою статті є оцінка рівня імпортозалежності економіки України та визначення перспектив селективного імпортозаміщення в окремих видах економічної діяльності. Здійснено аналіз наукової літератури на предмет трактування поняття «імпортозаміщення». Проаналізовано індикатори імпортозалежності та імпортомісткості економіки України на основі таблиць “витрати – випуск” і визначено причини та наслідки перевищення обсягів імпорту над внутрішнім виробництвом. Досліджено перспективи селективного імпортозаміщення у окремих видах економічної діяльності. Зроблено висновок, що зростання обсягів імпортоспоживання призвело до поступового витіснення вітчизняного товаровиробника з внутрішнього ринку України. Зростання частка імпорту в проміжному споживанні підвищує залежність промисловості від імпортних комплектуючих, деталей і устаткування. Коливання обмінного курсу безпосередньо впливає на вартість імпортованого товару, а девальвація національної валюти за таких умов може стати фактором стимулювання цінової конкурентоспроможності вітчизняної продукції за окремими товарними позиціями у таких видах економічної діяльності, як виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво хімічних речовин і машинобудування. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих у статті теоретичних і практичних розробок для вдосконалення системи регулювання імпорту товарів в Україні.
Ключові слова: імпортозалежність, імпортомісткість, селективне імпортозаміщення, внутрішнє виробництво, система національних рахунків (с. 29–44).
 
УДК 339.13 
Т. А.  Щ Е Р Б А К О В А,
 
доцент кафедри економічної теорії та конкурентної політики
Щербакова Таміла Анатоліївна (Shcherbakova Tamila Anatoliivna) – e-mail: tsherbakova@ukr.net
 
 
МОДИФІКАЦІЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ЗА УМОВИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
Резюме
Пропаганда конкуренції та поширення знань сприяють створенню рівних умов для всіх учасників ринку, формуванню суспільної свідомості на користь розвитку добропорядних економічних відносин, які є найважливішими компонентами державної конкурентної політики. Отже, мета статті – комплексний розгляд та обгрунтування пріоритетних напрямів реалізації конкурентної політики, механізмів та інструментів адвокатування конкуренції.  Теоретичні основи конкуренції, її сучасні форми  набули високої популярності на багатьох міжнародних форумах.  
На сучасному етапі розвитку ринкової економіки конкуренція із сфери виробництва переміщується у сферу наукових і дослідно-конструкторських робіт, інформатики; характерним є незвичайний синтез конкуренції та монополії. Конкурентна політика, яку проводили країни в минулому столітті, потребує модифікації. Сьогодні  це  заходи щодо попередження антиконкурентних дій, адвокатування конкуренції, а саме профілактичні, попереджувальні дії конкурентних відомств, спрямовані на популяризацію знань і переваг конкуренції, формування проконкурентної культури суспільства.  
Запровадження в практику діяльності Антимонопольного комітету України механізмів та інструментів адвокатування конкуренції надасть можливість конкурентному органу посилити лібералізацію антимонопольного регулювання, підвищити значущість заходів, спрямованих на стимулювання правомірної поведінки учасників ринку, посилити роль застережливого стримання антиконкурентних дій порівняно із заходами антимонопольного реагування за фактом здійсненого порушення, зменшити кількість порушень антимонопольного законодавства, знизити необхідність «жорсткого» державного регулювання економічних процесів та витрати на антимонопольне регулювання, підвищити рівень правової та конкурентної культури учасників ринку, побудувати діалог із суспільством з питань захисту конкуренції та обмеження монополістичної діяльності, підвищити рівень впливу АМК України на економічні процеси.
Важливим чинником стимулювання розвитку національної економіки є створення ефективної системи конкурентних відносин, адаптованої до умов сьогодення. Новий напрям конкурентної політики – адвокатування конкуренції – сприяє розвитку і захисту добросовісної конкуренції на ринку, формуванню культури конкуренції в державі, утвердженню принципів чесної, прозорої конкурентної боротьби, забезпеченню балансу приватних, суспільних і державних інтересів  у господарській діяльності.
Ключові слова: конкуренція, монополія, конкурентне середовище, конкурентна політика, адвокатування конкуренції, культура конкуренції (с. 45–56).
 
УДК 341.7:502.1 (477+430)
А. В.  Б О Х А Н,
 
кандидат економічних наук,
 
доцент кафедри міжнародної економіки
Бохан Аліна Василівна (Bokhan Alina Vasylivna) – e-mail: alina.bokhan@i.ua
 
 
ЕКОЛОГІЧНИЙ ВЕКТОР КОМЕРЦІЙНОЇ ДИПЛОМАТІЇ УКРАЇНА ТА НІМЕЧЧИНА
Резюме
За умов прояву глобальних екологічних ефектів і міжнародної інтеграції актуалізується значимість економічного зростання на засадах ефективної взаємодії між країнами. Впровадження нового формату ділового співробітництва розширює функції комерційної дипломатії в контексті необхідності протидії екологічним загрозам внутрішнього та зовнішнього середовища країн, що мають інтернаціональний характер.
Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив посилення екологічної компоненти в забезпеченні конструктивності міжнародного економічного співробітництва та дипломатизації суспільних відносин, а також необхідності вдосконалення механізмів формування екологічної безпеки як нового рівня стратегічного потенціалу країн.
Мета статті – визначити екологічний вектор комерційної дипломатії в аспектах розширення напрямів міжнародної економічної діяльності на прикладі співробітництва України та Німеччини.
У процесі дослідження використано сукупність методів наукового пізнання, системного підходу та узагальнення.
Показано, що інтеграційні прагнення України та її членство в СОТ зумовлюють соціально-економічні трансформації та екологічні акценти в комерційній дипломатії. Оптимізація ділових комунікацій між країнами є умовою стимулювання розвитку екологічної індустрії та здійснення «зеленої» модернізації національних економік. Аналіз досвіду комерційної дипломатії Німеччини засвідчив дійовість інституціональних механізмів підтримки бізнесу за кордоном, формування ділового та екологічного іміджу цієї країни у світі. Схарактеризовано форми міжнародного співробітництва України та Німеччини у сфері екологічного розвитку, які постійно вдосконалюються з урахуванням науково-технічних, інформаційних та інноваційних чинників. Зусилля комерційної дипломатії між країнами спрямовуються на активізацію міжнародного співробітництва у сфері енергетичної, продовольчої та екологічної безпеки, агропромислової діяльності, охорони навколишнього природного середовища. Взаємну еколого-економічну ефективність комерційної дипломатії підтверджено укладанням зовнішньоторговельних контрактів, здійсненням міжнародних наукових проектів, наданням технічної допомоги і консультаційних послуг, упровадженням пілотних бізнес-концептів, залученням інвестиційних ресурсів.
За умов оновлення завдань комерційної дипломатії, зростання ділової мобільності та інтерактивності суб’єктів міжнародного бізнесу, визначальною умовою співробітництва між Україною та Німеччиною постає рівень готовності національної економіки до спільної реалізації екологічних проектів у контексті можливостей використання світового ресурсного, інноваційного, науково-технічного та інформаційного потенціалу.
Ключові слова: комерційна дипломатія, екологічна безпека, міжнародне співробітництво, бізнес, стратегічне партнерство, стійкий розвиток (с. 57–67).
 
УДК 336.743
С. В.  В О Л О С О В И Ч,
 
доцент, доктор економічних наук,
 
професор кафедри фінансів
Волосович Світлана Василівна (Volosovych Svitlana Vasylivna) – e-mail: volosovich_sv@ukr.net.
 
 
ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА: ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Резюме
Досліджено сутність схем віртуальної валюти і учасників «екосистеми» схем віртуальної валюти. На основі міжнародних нормативно-правових актів проаналізовано відмінності та спільні риси віртуальної валюти, цифрової валюти та електронних грошей. Здійснено SWOT-аналіз схем віртуальної валюти. У сфері регулювання схем віртуальної валюти виділено такі моделі: ліберальну, консервативну, репресивну та очікування. Досліджено інструменти регулювання схем віртуальної валюти у різних країнах. Обгрунтовано, що передумовами успішного розвитку віртуальних валют є: розробка правил для роботи з криптовалютою; зростання рівня довіри до віртуальних валют; можливість застосування технологій, що використовуються у схемах віртуальної валюти, у відстеженні синдикованих кредитів, лізингу, виплаті заробітної плати, сфері освіти, зокрема, використання blockchain-технологій; забезпечення фінансової інклюзивності.
Ключові слова: віртуальна валюта, криптовалюта, схема віртуальної валюти, «екосистема» схеми віртуальної валюти, інвентори, майнери, блокчейни, постачальники гаманця, біткоін (с. 68–78). 
 
УДК 339.138
О. І.  Л А Б У Р Ц Е В А,
 
професор, доктор економічних наук,
 
професор кафедри маркетингу та реклами
Лабурцева Олена Іванівна (Laburtseva Olena Ivanivna) – e-mail: eldzin@bigmir.net
 
 
УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ РИЗИКАМИ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Резюме
Зростання невизначеності в економічному середовищі діяльності торговельних підприємств України значною мірою зумовлене маркетинговими факторами – змінами у поведінці споживачів, загостренням конкуренції тощо. Проте проблеми визначення сутності, класифікації та формування наукових підходів до управління маркетинговими ризиками торговельних підприємств залишаються практично невивченими.
Отже, метою статті є формування теоретичних засад і методичних підходів до управління маркетинговими ризиками торговельних підприємств. Нами визначено сутність маркетингових ризиків підприємств торгівлі та уточнено їх систематизацію; охарактеризовано зміст і послідовність основних етапів управління маркетинговими ризиками торговельних підприємств; розглянуто інструментарій зниження маркетингових ризиків таких підприємств на прикладі репутаційного ризику.
Маркетингові ризики торговельних підприємств – це сукупність ризиків, які виникають у процесі маркетинговій діяльності підприємств торгівлі внаслідок впливу контрольованих і неконтрольованих факторів і несуть у собі можливість не досягти встановлених цілей на окремих етапах або в цілому. Запропоновано розрізняти об’єктивні ризики, зумовлені станом торговельного підприємства та його цільового ринку, а також суб’єктивні ризики, що виникають у процесі інформаційного забезпечення та прийнятті цих маркетингових управлінських рішень. 
Основними етапами управління маркетинговими ризиками на торговельному підприємстві слід вважати: встановлення контексту; оцінку (ідентифікацію, аналіз та визначення ступеня) ризику; обробку ризику. Зазначені етапи мають постійно супроводжуватися комунікаціями і консультаціями, а також моніторингом та контролем за процесом управління ризиками.
У сучасних умовах важливим засобом боротьби за споживача стає формування бренду торговельного підприємства, що зумовлює особливу актуальність репутаційного ризику. Найбільш ефективними засобами зниження даного ризику виступають інструменти маркетингу. Продуктовими торговельними мережами України накопичено значний досвід застосування інструментарію  маркетингової товарної, цінової, збутової та комунікаційної політики для формування брендів та зниження репутаційних ризиків.
Ключові слова: торговельні підприємства, маркетингові ризики, управління ризиком, репутаційні ризики (с. 79–91).
 
УДК 005.93
М. С.  М О Л О Д О Ж Е Н Я,
 
кандидат економічних наук,
 
доцент кафедри економіки та фінансів підприємства
Молодоженя Марина Сергіївна (Molodozhenya Maryna Sergiivna) – e-mail: turm@bigmir.net
 
 
ІННОВАЦІЙНІ ПРОЕКТИ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ
Резюме
У статті розкрито економічну сутність інноваційних проектів розвитку підприємства. У сучасних умовах управління інноваційними проектами розвитку слід розглядати як особливий підхід до управління інноваційною діяльністю підприємств торгівлі, при якому окремі угоди, завдання та операції в рамках інноваційної діяльності розцінюються як окремі інноваційні проекти, до яких застосовується загальноприйнятий інструментарій управління проектами. З огляду на це, сучасне розуміння економічного управління підприємством слугує основою для впровадження управління інноваційним розвитком підприємств і для підбору відповідних проектів розвитку, реалізація яких його забезпечує. 
Мета статті – визначити сутність інноваційних проектів розвитку та їх особливості в торгівлі з позицій економічного управління. 
Дослідження стану економічного управління інноваційною діяльністю на підприємствах у різних країнах світу, з подальшими маркетинговим аналізом і визначенням загальних тенденцій останніх років, враховує досвід і методологію всесвітньо відомої міжнародної консалтингової компанії «PwC Global Website Enquiries», яка об’єднує мережу компаній, що надають професійні послуги в галузі консалтингу. Під час досліджень виявлено, що для підприємств основною метою управління інноваційними проектами розвитку є підвищення ефективності їх функціонування як єдиної системи шляхом координації всіх аспектів виконання проектів розвитку в рамках інноваційної діяльності та балансування інтересів на користь інтересам споживачів і власників. 
Використання принципів економічного управління підприємством передбачає врахування значної кількості факторів при ухваленні кожного проекту розвитку, який повинен розроблятися з огляду на його вплив на досягнення встановлених стратегічних цілей як головний критерій ефективності господарської діяльності цього підприємства, фінансового добробуту його власників і загальної системи управління шляхом об’єднання зусиль різних учасників на факторах, які зумовлюють цінність підприємств. Це сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності на українському і світовому ринках.
Ключові слова: інноваційна діяльність, економічне управління, інноваційні проекти, проекти розвитку (с. 92–103).
 
УДК 504.05:658.5
Ю. В.  Б І Л Я В С Ь К А,
 
кандидат економічних наук, 
 
доцент кафедри менеджменту 
Білявська Юлія Вікторівна (Bilyavs’ka Yuliya Viktorivna) – e-mail: knteumen@gmail.com
 
 
ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ПІДПРИЄМСТВА
Резюме
В Україні спостерігається тенденція, коли підприємства неохоче впроваджують систему екологічного менеджменту та екологічну політику, тому що не оцінюють позитивні моменти від результатів такої роботи. Впровадження екологічної політики в діяльність підприємств є засобом екологічної модернізації, оскільки дозволить українським підприємствам підвищити ефективність роботи з охорони навколишнього середовища, результативніше планувати природоохоронні заходи, контролювати дотримання вимог природоохоронного законодавства, знизити ймовірність виникнення аварійних ситуацій. 
Огляд наукових джерел свідчить про те, що проведені дослідження з цієї проблеми дуже різнопланові, тому їх результати не завжди можуть бути імплементовані в діяльність вітчизняних підприємств. Сьогодні у зв'язку з високим рівнем забруднення навколишнього середовища екологічна складова діяльності підприємств стає частиною їхнього іміджу і починає впливати на його позиції на ринку. Крім отримання прямого ефекту від впровадження екологічної політики на підприємствах, це дозволяє йому добитися більших успіхів на ринках збуту. В останні роки у світовому бізнесі питанням соціальної відповідальності та професійної етики приділяється надзвичайна увага. Нами зроблено висновок про низький рівень впровадження системи екологічного менеджменту за стандартом ISO 14001 у діяльності підприємств України. Подібно до загальної економічної діяльності підприємства, природоохоронна діяльність та функціонування екологічної системи періодично потребують коригування і вдосконалення. Екологічна політика повинна бути спрямована на пропагування екологічних знань і розвиток культури сталого споживання, зменшення витрат енергетичних, водних та інших ресурсів, раціональне управління матеріальними ресурсами та утилізацією відходів.
Ключові слова: екологічна політика, забезпечення, менеджмент, імплементація, екологічні стандарти, екологічні інструменти (с. 104–111).
 
УДК 339.1+338.4 
Л. Г.  Х А Р С У Н,
 
кандидат економічних наук,
 
доцент кафедри торговельного підприємництва і логістики
Харсун Людмила Григорівна (Kharsun Lyudmyla Grygorivna) – e-mail: ludmilaharsun@rambler.ru
 
ЛОГІСТИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТОВАРОПОТОКІВ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КРАЇНАМИ ЄС 
Резюме
Європейський вектор зовнішньоекономічної політики України є офіційно затвердженим і практично реалізується, насамперед, через експортні та імпортні товаропотоки, що потребують якісного, ефективного логістичного обслуговування. Основними цільовими настановами такої логістичної підтримки зовнішньоторговельних відносин України з країнами ЄС, крім якості, є оптимізація логістичних витрат на доведення продукту до кінцевого споживача, яка дозволить підвищити конкурентоспроможність вітчизняної експортної продукції на ринках європейських країн і зробити більш доступним імпорт з Європи.
Забезпечення транскордонних товаропотоків вимагає взаємоузгодження логістичних систем країн-партнерів. У свою чергу, для України розбудова і розвиток такої інтегрованої логістичної системи з ЄС означає, насамперед, необхідність її відповідності запитуваним параметрам, сформованим на основі показників зовнішньої торгівлі. Зокрема, орієнтованими на географічну спрямованість товаропотоків між Україною та країнами ЄС мають бути структура видів транспорту, задіяних у доставці вантажів, а також місце розташування основних логістичних центрів. При цьому товарна структура експорту та імпорту з європейськими країнами визначає затребуваність різних видів транспортних засобів, вимоги до складських комплексів, інші заходи й послуги з їх логістичного забезпечення.
Розвиток системи логістичного обслуговування товаропотоків між Україною та країнами ЄС передбачає комплексне вдосконалення логістичної інфраструктури, технологій логістичного сервісу та гармонізацію відповідного українського нормативно-правового поля з європейським. При цьому акцент слід зробити на тому, щоб відстоювались інтереси саме вітчизняних логістичних операторів. Пріоритетні напрями розвитку логістичного забезпечення товарного експорту та імпорту з країнами ЄС повинні базуватися також на врахуванні сучасних тенденцій у розвитку міжнародних ринків транспортно-логістичних послуг (насамперед, європейського).
Ключові слова: товаропотік, зовнішньоторговельний товаропотік, логістичне обслуговування, інтегрована логістична система, запитувані параметри, логістичний оператор, логістичні послуги (с. 112–121).
 
УДК 339.187:658.8
Н. В.  П А Р Х А Є В А,
 
кандидат технічних наук,
 
доцент кафедри торговельного підприємництва
Пархаєва Наталя Вікторівна (Рarkhaeva Natalya Viktorivna) – e-mail: parnavik@mail.ru
 
 
МАРКЕТИНГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС ТОВАРОПРОВІДНОЇ СИСТЕМИ
Резюме
Статтю присвячено пошуку підходів до вирішення проблеми узгодження взаємодії складових елементів товаропровідної системи шляхом інтеграції стратегій маркетингу та логістичних концепцій у межах єдиного комплексу, що має забезпечити значне підвищення ефективності ланцюга постачань відповідно до сучасних ринкових вимог. 
Огляд наукових джерел свідчить про те, що на даний час залишається недостатньо розвинутими теорія та методологія формування ефективної товаропровідної системи на основі комплексного застосування інструментарію маркетингу і логістики. В економічній літературі простежується увага науковців до поєднання маркетингово-логістичних аспектів у загальну теоретичну концепцію, однак сам механізм формування маркетингово-логістичного комплексу як основа забезпечення ефективності товаропровідної системи ще недостатньо розроблений і вимагає свого рішення. У зв’язку з чим мета статті полягає в обгрунтуванні основних складових механізму розробки та впровадження інтегрованого маркетингово-логістичного комплексу в межах товаропровідної системи.
Результати дослідження вітчизняних виробничо-торговельних підприємств в сегменті FMCG дозволили виокремити основні внутрішні проблеми у процесі формування маркетингово-логістичної організаційної структури, а також запропонувати механізм інтегрованого комплексу товаропровідної системи з визначенням основних етапів розроблення та оптимізації бізнес-процесів, що в логічній послідовності узагальнено в матеріалах статті.
Застосування запропонованого механізму формування маркетингово-логістичного комплексу дозволить вирішити проблеми, які виникають у процесі розбудови товаропровідних систем, і забезпечить більшу ефективність функціонування підприємств.
Ключові слова: маркетинг, логістика, інтеграція, товаропровідна система, механізм формування маркетингово-логістичного комплексу (с. 122–133).
 
 
ДО 60-РІЧЧЯ ПРОФЕСОРА В. Д. ЛАГУТІНА
 
ТАЛАНОВИТИЙ ВЧЕНИЙ-ЕКОНОМІСТ І ПЕДАГОГ

 

 



» Усi новини
Новини
Вийшла електронна версія № 11, 2017 р.
      НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК 330.341.424:339.9 М.... »
Вийшов друком журнал №10, 2017 р.
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ УДК 330.001.7+32.001.7] – 042.5/8:330.34(477)  В.... »
Вийшов друком №9,2017
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 330.342 А. І.  К Р Е Д І С... »
Вийшов друком №8,2017
УДК 339.74 Гжегож В. К О Л О Д К О, професор,  директор Центру... »
Вийшов друком №7,2017
  НАУКОВІ ДИСКУСІЇ   УДК 338.24.021.8:94(477)     ... »
Вийшов друком №5-6,2017
  FAUX J. – U.S. trade policy – time to start over (с.4–14) ФОКС... »
Вийшов друком №4,2017
УДК 339.97 В. Р.  С І Д Е Н К О, доктор економічних наук,... »
Вийшов друком №3,2017
ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ УДК 306.1 Т. І. Є Ф И М Е Н К О, професор,... »
Вийшов друком №2,2017
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК 330.342.3:338.45:330.46 Ю.М. ... »
Всі статті»

 


© "Економіка України"
Розробка сайту - LookMy.info на базi CMS MYSITE